Справа №2-263/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

24 листопада 2008р. Вінницький районний суд Вінницької області

В складі судді Ганкіної І.А.

При секретарі: Шуляк Т.А..

Адвокаті ОСОБА_1., ОСОБА_2.

        Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про забов»язання усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення, -

                                               Встановив:

        ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_4. про забов»язання усунення перешкод в користуванні власністю шляхом вселення.

        ОСОБА_4. звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3. про  припинення права на частку у спільному майні та виплату грошової компенсації з визнанням права власності.

        Ухвалою суду від 24.11.2008р.  позов ОСОБА_4. було залишено без розгляду за її заявою, що була підтримана представниками первинного відповідача.

        В судовому засіданні позивач ОСОБА_3. свій позов підтримав та суду показав, що згідно свідоцтва про право власності від 25.02.1999р. йому на праві приватної власності належить 2/5 частини АДРЕСА_1.  Власником решти квартири в 3/5 частки  є його бувша дружина ОСОБА_4. В зв»язку з тим, що відповідачка влаштовувала нестерпні умови для спільного проживання в одній квартирі, вчиняла сварки та скандали, позивач не мав можливості жити у належній йому частині квартири  і мешкав у своєї матері. Однак, інтересу до своєї власності не втрачав, від свого права на користь інших осіб не відмовлявся та просить усунути чинимі йому перешкоди в користуванні власністю вселивши його у належні йому 2/5 спірної квартири.

        Представник відповідачки ОСОБА_5. та адвокат ОСОБА_2. позов не визнали. Суду представник відповідачки показав, що ОСОБА_3. більш двадцяти років у спірному житловому приміщенні не проживає, довів належну йому частку до антисанітарного стану, однак підтвердив, що ОСОБА_4. та ОСОБА_3. не вживалися на одній території мешкання, ОСОБА_4. замінила вхідні двері і ключів від нових замків позивач не має. Просить в задоволенні позову відмовити, так як позивач втратив право на пред'явлення даного позову до суду.

         Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:

          ОСОБА_3. відповідно до свідоцтва про право приватної власності  від 25.02.1999р. є власником 2/5 частини АДРЕСА_1. (а.с.4).

          ОСОБА_4. за свідоцтвом про право приватної власності  від 3.04.1998р. є власником 3/5 частини АДРЕСА_1  (а.с.23).

           Право власності ОСОБА_3. на вищевказану частку є чинним, що підтверджено сторонами, а тому за ст.61 ЦПК України доказування не потребує.

            Як встановлено по справі ОСОБА_3. позбавленний можливості користуватися належною йому часткою квартири, оскільки не має до неї доступу, в наслідок, як заміни дверей та замків від вхідних дверей квартири, так і в наслідок перешкоджання його проживанню зі сторони відповідачки.

           Вказаний факт підтверджується показами представника відповідачки ОСОБА_5. та актом  обстеження житлових умов  складеним Агрономічною сільською радою від 29.11.2007р. (а.с.8).

           За даним актом було встановлено, що ОСОБА_4. змінила вхідні двері в квартиру, замки до неї, не надавши позивачу ключів від них.

           Відповідно до дії ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ(майно),яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

            За ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

            Тому, суд вважає, що заперечення відповідачу в особі своїх представників проти права позивача вимагати усунення перешкод в користуванні належною йому власністю на підставі того, що він більш ніж три роки не проживає у спірному житловому приміщенні суд вважає без підставними.

            Власник на свій розсуд розпоряджається наданим йому правом власності і необхідність постійного проживання в даному об»єкті права власності не є обов»язковою.

           Право вимоги на повернення майна, у володінні яким позивачу чинять перешкоди не є строковим, а тому строк звернення до суду позивачем не порушено.

              За ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Обмеження власника у здійсненні його права на власність є незаконним. 

            В силу ст..150 ЖК України власник будинку(квартири) користується нею для особистого проживання і проживання членів його сім»ї і має право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

            Згідно ст.163 ЖК України власник має право усувати порушене право на користування будинком вимагаючи виселення особи, чи іншим шляхом.  

             Тому, враховуючи вказане, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3. доведеними та такими, що підлягають до задоволення.       

            Порушене право позивача підлягає до відновлення шляхом забов»язання відповідачу не чинити перешкоди ОСОБА_3. в користуванні 2/5 частини квартириАДРЕСА_1, Вінницького району та області, вселивши ОСОБА_3. в належні йому на праві власності  в 2/5 частини квартири.

            Керуючись ст.ст.316,319,321 ЦК України, ст.ст.150,163 ЖК України. Ст..ст.15,30.31,60,61,205,214,215,219,232 ЦК України, -

                                                               Вирішив:

             Позов задовільнити.

             Забов»язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в користуванні 2/5 частини квартириАДРЕСА_1, Вінницького району та області, вселивши ОСОБА_3 в належні йому на праві власності  в 2/5 частини квартириАДРЕСА_1, Вінницького району та області.

             Рішення суду може бути оскаржено  до  Апеляційного суду Вінницької області  через Вінницький районний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення  рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження.      

Суддя: