ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/2399/13-a
23 жовтня 2013 року
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
судді Баранюка А.З.
при секретарі судового засідання Дудар М.В.
за участю:
представника позивача - Бойчука В.І.;
представника відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес»
до відділу державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області
про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробізнес», надалі - позивач, звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області, надалі - відповідач, про скасування постанови про стягнення виконавчого збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в провадженні Відділу державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області знаходиться виконавче провадження №38700134 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №14/62/5022-987/12 від 20.06.2013 р. про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроторг» заборгованості. У зв'язку із повною та добровільною сплатою позивачем боргу, стягувачем було подано заяву №140 про повернення виконавчого документа. Однак, начальником Відділу Державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 28704,36 грн. Позивач вважає дану постанову неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки рішення суду було виконано добровільно позивачем, безпосередньо шляхом перерахування боргу на рахунок TOB «Украгроторг», та останнім було подано заяву про повернення виконавчого документа без виконання, а тому постанова про стягнення судового збору у розмірі 10% суми, що підлягала стягненню є неправомірною оскільки відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» стягненню підлягає судовий збір у розмірі 80 неоподаткованих мінімумів. Оскаржуючи зазначені постанови ДВС позивач просить суд врахувати, що виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення суду добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово, фактично відповідачем не вживалось жодних заходів для виконання рішення Господарського суду, будь-які розрахунки виконавчих витрат відсутні.
В судовому представник позивача позовні вимоги підтримав, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач надіслав на адресу суду заперечення проти позову, в якому просив в задоволенні позову відмовити та розглядати справу без участі їх представника.
З'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Постановою ВП 38700134 04.07.2013 року Відділом державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №14/62/5022-987/12 від 20.06.2013 року про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроторг» заборгованості в сумі 337043,66 грн.
Зазначеною постановою Відділом державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області запропоновано боржнику самостійно виконати рішення суду у семиденний строк.
Копію постанови направлено боржнику через ТзОВ «Укркур'єр» за вих. №8181 від 04.07.2013р. та отримано ТзОВ «Агробізнес» 11.07.201Зр. Таким чином, боржник повинен був самостійно виконати виконавчий документ до 18.07. 2013 року.
До вказаної дати позивач сплатив частину боргу, а саме 50000,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 15.07.2013 року № 1633, несплачена частина боргу відповідно становила 287043,60 грн.
Після закінчення строку на самостійне виконання рішення суду, станом на 03 вересня 2013 року, позивачем добровільно сплачено решта боргу, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справ копіями платіжних доручень (а.с.13-17). У зв'язку із добровільною сплатою боргу, 20 вересня 2013 року стягувачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроторг» було подано відповідачу заяву №140 про повернення виконавчого документа без виконання (а.с. 8).
07 жовтня 2013 року начальником Відділу Державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області винесено постанову ВП № 38700134 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від суми, яка підлягає стягненню, що становить 28704,36 грн.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
Таким чином виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення суду добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово. Тобто, умовою стягнення виконавчого збору є невиконання боржником рішення суду та фактичне примусове виконання органами ДВС судового рішення.
Заходи примусового виконання рішень визначені в ст.32 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, відповідачем, не надано будь-яких доказів здійснення заходів примусового виконання рішення суду, що свідчить про відсутність законних підстав для стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню. Навпаки, матеріали справи доводять ту обставину, що позивач не ухилявся від добровільної сплати боргу за судовим наказом та своїми діями сприяв його виконанню в добровільному порядку до виконання рішення суду в примусовому порядку.
Враховуючи те, що боржник виконав рішення суду в добровільному порядку, стягувач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгроторг») відмовився від виконання, про що подав державному виконавцю відповідну заяву, а відповідач не хдійснював заходи з примусового виконання рішення господарського суду, суд приходить до висновку, що відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» з позивача підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про необхідність скасуання постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 10% суми, що підлягала стягненню, а отже вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому підлягають до задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника відділу державної виконавчої служби Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» (с. Токи, Підволочиського району Тернопільської області, 47823, інд. код 30915832) виконавчого збору від 07 жовтня 2013 року ВП № 38700134.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 жовтня 2013 року.
Суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.