КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3357/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд» (надалі за текстом - «ПАТ «Укргазбуд»») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005802202 від 05.11.2012 р. яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 37 830 964 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 16.08.2012 р. по 27.09.2012 р. посадовцями державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Солом'янському районі м. Києва») проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Укргазбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 6600/22-217/14277604 від 11.10.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем, зокрема, порушено ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 139 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу валових витрат вартості товарів та робіт за договорами, укладеними з ПП «Ново-Ком» та ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж», а також включення до витрат першого календарного кварталу 2011 р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2009 році.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Протягом І та ІІ кварталів 2011 р. позивач включив до валових витрат сплачені ПП

«Ново-Ком» кошти за придбаний товар у загальній сумі 6 277 561 грн.

У І, ІІ, та ІІІ кварталах ПАТ «Укргазбуд» віднесло до валових витрат витрати з оплати робіт за договорами, укладеними з ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» на загальну суму 8 512 257 грн.

Разом з тим, за даними акту позапланової невиїзної перевірки, складеного Алчевською ОДПІ 10.02.2012 р., ПП «Ново-Ком» безпідставно сформовано податкові зобов'язання, оскільки операції приватного підприємства не містять у своїй суті розумних економічних причин. Крім того, підприємство відсутнє за місцезнаходженням та не має транспортних засобів.

Згідно акту невиїзної документальної перевірки Ленінської МДПІ м. Луганська від 17.05.2012 р. ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» за податковою адресою не знаходиться, не має власного рухомого та нерухомого майна, ліцензію на здійснення перевезень не отримувало, а відносно директора товариства порушено кримінальну справу. 24.02.2012 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області прийнято рішення про анулювання ліцензії на провадження ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

На думку органу державної податкової служби наведене свідчить про те, що господарські операції між ПАТ «Укргазбуд» та ПП «Ново-Ком» не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, наявності трудових ресурсів та транспортних засобів, а господарські операції між позивачем та ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» є нікчемними.

Також, у І кварталі 2011 р. позивач відобразив у складі валових витрат від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в розмірі 32 721 786 грн. Водночас, згідно декларації з податку на прибуток за 2010 р. від'ємне значення становить 10 800 843 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005802202 від 05.11.2012 р. яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 37 830 964 грн., у тому числі за І квартал 2011 р. на 29 256 930 грн., за ІІ квартал 2011 р. на 7 144 439 грн. та за ІІ-ІІІ квартали 2011 р. на 1 429 595 грн.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач необґрунтовано сформував валові витрати з огляду на обставини, зазначені в акті перевірки від 11.10.2012 р.

На думку судової колегія наведений висновок окружного адміністративного суду не можна вважати таким, що зроблений на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

На момент виникнення спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток валових витрат, регулювались статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (надалі за текстом - «Закон № 334/94-ВР») та статтями 138, 139 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження факту проведення господарських операцій з ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» позивачем надано копії договорів № 2 від 10.01.2011 р., № 11а від 01.02.2011 р. та № 69 від 29.06.2011 р. за умовами яких контрагент ПАТ «Укргазбуд» зобов'язався виконати роботи з ремонту ізоляційного покриття магістрального аміакопроводу та лоткової частини магістрального аміакопроводу на території УДП «Укрхімтрансаміак».

Здійснення робіт засвідчено актами здачі-приймання від 31.03.2011 р., від 25.07.2011 р., від 26.07.2011 р., від 27.07.2011 р., від 25.09.2011 р., від 26.09.2011 р., від 27.09.2011 р., від 28.09.2011 р., від 29.09.2011 р., від 30.09.2011 р., від 31.10.2011 р. та податковими накладними № 611 від 29.03.2011 р., № 335 від 18.04.2011 р., № 336 від 18.04.2011 р., № 337 від 18.04.2011 р., № 338 від 21.04.2011 р., № 339 від 26.04.2011 р., № 340 від 28.04.2011 р., № 207 від 25.07.2011 р., № 208 від 26.07.2011 р., № 209 від 27.07.2011 р.

За даними банківських виписок кошти за договорами позивачем сплачувались шляхом їх безготівкового перерахунку на поточний рахунок контрагента.

Тобто, на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат сум, сплачених ПАТ «Укргазбуд» названому контрагенту та які свідчать, що зобов'язання за договорами виконувались сторонами у повному обсязі.

Подальше анулювання ліцензії ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури не призводить до недійсності укладених угод та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями первинні документи.

Так само і відсутність контрагента за юридичною адресою чи факт пред'явлення обвинувачення директору ТОВ «Лугпромтройсантехмонтаж» в скоєнні злочину, передбаченого ст. 212 КК України не може бути підставою для відмови у праві платника податку на формування валових витрат. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковим органом не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при веденні господарської діяльності.

На думку судової колегії не ґрунтується на матеріалах справи і висновок суду попередньої інстанції про те, що ПАТ «Укргазбуд» неправомірно сформувало валові витрати з результатами господарських операцій з придбання товарів у ПП «Ново-Ком».

Як до початку перевірки, у листі від 06.01.2012 р. адресованому ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, так і під час розгляду та вирішення справи у суді першої інстанції, позивач акцентував увагу на тому, що товар був придбаний у ТОВ «ЕК «Верес», а кошти перераховувались ПП «Ново-Ком» на підставі повідомлення про відступлення права вимоги.

Зокрема, ПАТ «Укргазбуд» було надано видаткові накладні № АТ-0000011 від 01.02.2011 р., № АТ-0000012 від 01.02.2011 р., № АТ-0000013 від 08.02.2011 р., № АТ-0000013 від 01.03.2011 р., № АТ-0000014 від 01.03.2011 р., № АТ-0000015 від 01.03.2011 р., № АТ-0000016 від 02.03.2011 р., № АТ-0000017 від 02.03.2011 р., № АТ-0000018 від 02.03.2011 р., № АТ-0000019 від 03.03.2011 р., № АТ-0000020 від 03.03.2011 р., № АТ-0000021 від 04.03.2011 р., № АТ-0000022 від 04.03.2011 р., № АТ-0000023 від 04.03.2011 р., № АТ-0000024 від 07.03.2011 р., № АТ-0000025 від 07.03.2011 р., № АТ-0000026 від 07.03.2011 р., № АТ-0000027 від 10.03.2011 р., № АТ-0000028 від 10.03.2011 р., № АТ-0000029 від 10.03.2011 р. які свідчать про повернення отриманого від ПП «Ново-Ком» товару продавцеві, а також оборотно-сальдові відомості по рахунку № 631 та картки рахунку № 631, що відображають відповідні зміни в структурі активів підприємства.

Позивач також надав копії договорів купівлі-продажу № 4/02 від 01.02.2011 р., № 03/01 від 01.03.2011 р. та № 17/03 від 10.03.2011 р. та специфікацій до них за умовами яких ТОВ «ЕК «Верес» зобов'язалось поставити товар (будівельні матеріали, обладнання), а ПАТ «Укргазбуд» - прийняти і оплатити його.

Копії видаткових накладних та податкових накладних № 276 від 01.02.2011 р., № 277 від 01.02.2011 р., № 1 від 08.02.2011 р., № 260 від 01.03.2011 р., № 261 від 01.03.2011 р., № 262 від 02.03.2011 р., № 263 від 02.03.2011 р., № 264 від 02.03.2011 р., № 265 від 03.03.2011 р., № 266 від 03.03.2011 р., № 267 від 04.03.2011 р., № 268 від 04.03.2011 р., № 269 від 04.03.2011 р., № 270 від 07.03.2011 р., № 271 від 07.03.2011 р., № 272 від 07.03.2011 р., № 273 від 10.03.2011 р., № 274 від 10.03.2011 р., № 275 від 10.03.2011 р., товарно-транспортних накладних підтверджують факт отримання позивачем товару від ТОВ «ЕК «Верес».

Позивачем також надано копію повідомлення яким ПАТ «Укргазбуд» запропоновано сплатити кошти за отриманий товар на поточний рахунок ПП «Ново-Ком» відповідно до договору відступлення права вимоги від 10.03.2011 р.

Згідно банківських виписок платежі на рахунок ПП «Ново-Ком» позивач здійснював починаючи з 14 березня 2011 р., тобто після повернення товару та отримання від ТОВ «ЕК «Верес» повідомлення про відступлення права вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512, статті 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На думку суду апеляційної інстанції, вищезгадані обставини та положення чинного законодавства дозволяють зробити висновок, що валові витрати у розмірі 8 512 257 грн. були сформовані позивачем у зв'язку з оплатою товару придбаного у ТОВ «ЕК «Верес», а надані позивачем податкові та видаткові накладні, платіжні документи свідчать про дотримання ПАТ «Укргазбуд» спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат.

Суд помилився у юридичній кваліфікації правовідносин сторін у даній правовій ситуації зазначивши, що позивачем не надано доказів відступлення права вимоги. За наведеними положеннями Цивільного кодексу України боржник не є стороною за договором відступлення права вимоги і така заміна кредитора у зобов'язанні не потребує його згоди. Боржник лише повідомляється про необхідність виконати зобов'язання на користь нового кредитора.

На обґрунтування своєї позиції суд також помилково послався на те, що видаткові накладні не містять підпису та печатки ПАТ «Укргазбуд».

Позивач надав копії своїх примірників видаткових накладних які скріплені підписом уповноваженої особи та печаткою ТОВ «ЕК «Верес». Тобто, позивач мав реальну можливість виправити зазначені недоліки, проте подав первинні документи у тому вигляді, у якому вони у нього зберігаються, що свідчить на користь того, що ці видаткові накладні були виписані в момент отримання товару від продавця.

При цьому слід зазначити, що за умови підтвердження дійсного виконання відповідної господарської операції певні недоліки первинних документів не можуть слугувати підставою для притягнення платника податку-покупця до відповідальності.

У поданій до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва декларації з податку на прибуток підприємства за І-півріччя 2010 р. ПАТ «Укргазбуд» відобразило від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у розмірі 27 401 179 грн.

Декларації з податку на прибуток підприємств за 3-квартали 2010 р. та за 2010 р. містять відомості про те, що від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року становить 5 480 236 грн.

Згідно рядка « 08» декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 р. у цьому році у позивача виникло від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 10 800 843 грн.

Відповідно до податкової звітності з податку на прибуток підприємств за І-квартал 2011 р. від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року становить 32 721 786 грн.

Згідно з п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, розділ ІІІ Податкового кодексу України - «Податок на прибуток підприємств» набирає чинності з 01 квітня 2011 року.

Пункт 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначає, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України питання оподаткування податком на прибуток було врегульовано Законом № 334/94-ВР.

У відповідності до п. 6.1 ст. 6 Закону № 334/94-ВР якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

16.06.2010 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20 травня 2010 р. № 2275-VI яким пункт 6.1 статті 6 Закону № 334/94-ВР доповнено абзацом другим. За змістом згаданих змін у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР встановлено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Наведене дає підстави для висновку, що позивач вірно відобразив у складі валових витрат І кварталу 2011 р. від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2009-2010 роках.

Твердження відповідача про те, що перевіркою від 30.06.2011 р. було встановлено завищення ПАТ «Укргазбуд» у 2010 р. валових витрат на 1 058 426 грн. судом апеляційної інстанції не приймається як доказ.

За змістом підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України у випадку якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що таке рішення органом державної податкової служби не приймалось.

Отже, формування позивачем валових витрат, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005802202 від 05 листопада 2011 р.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 05 листопада 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.