Провадження № 1кп/235/280/13
Справа номер 235/4229/13-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 листопада 2013 року м. Красноармійськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Коваленка В.О.;
при секретарі - Лемзікова В.С.
за участю прокурора – Лейко Н.Л.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, яка народилася 14.12.1963 року у м. Макіївка Донецької області, громадянки України, не працює, ІНФОРМАЦІЯ_1, вдова, засуджена 30 жовтня 2012 року Красноармійським міськрайонний судом Донецької області за ст. 164 ч. 1 КК України до 120 годин громадських робіт, мешкає за адресою Донецька область, Красноармійський район, с. Ясенове, вул. Зелена, 29, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2 сільської ради;
у вчиненні злочину, передбаченого статтею 164 частиною 2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Відповідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 січня 2011 року, яке набрало законної сили 11.04.2011 року та виконавчого листа № 2-149, ОСОБА_1 зобов’язана до сплати аліментів на користь державної установи, в якій перебуває дитина – в Дружковському дитячому будинку-інтернаті на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ? частки всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитини повноліття, починаючи з 09.12.2010 року.
Однак, ОСОБА_1, після осудження 30.10.2012 року у проміжок часу з 31.10.2012 року по 17.07.2013 року, будучи фізично здоровою, з метою злісного ухилення від сплати аліментів, умисно, тривалий час ніде не працювала, в центрі зайнятості з питання працевлаштування на обліку не перебувала, не дивлячись на попередження державним виконавцем Красноармійського районного відділу виконавчої служби Донецької області про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів за ст. 164 КК України.
Так, у жовтні (за 1 день) 2012 року, на підставі ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 ніде не працювала, їй було нараховано аліментів на суму 27,62 гривень – які вона не виплатила, у листопаді 2012 року нараховано 856,25 гривень – не виплатила, у грудні 2012 року нараховано 856,25 гривень – не виплатила.
У січні 2013 року нараховано 866,00 гривень – не виплатила, у лютому 2013 року нараховано 866,00 гривень – не виплатила, у березні 2013 року нараховано 866,00 гривень – не виплатила, у квітні 2013 року аліментів нараховано на суму 866,00 гривень – не виплатила, у травні 2013 року нараховано 866,00 гривень – не виплатила, у червні 2013 року нараховано 866,00 гривень – не виплатила, у липні (за 17 днів) 2013 року нараховано 474, 90 гривень – не виплатила.
Іншу добровільну матеріальну допомогу на користь доньки не здійснює, у вихованні участі не приймає, аліменти на користь державної установи, в якій перебуває дитина – в Дружківському дитячому будинку-інтернаті, на утримання доньки ОСОБА_2 не виплачує, тобто злісно ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого у неї з 31.10.2012 станом на 17.07.2013 утворилася заборгованість за 8 місяців 18 днів, що в грошовому вираженні складає 7411,02 (сім тисяч чотириста одинадцять гривень, 02 копійки).
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину у вчиненому правопорушенні визнала повністю та показала, що роботи у колгоспі не має, живе з пенсіонером за рахунок його пенсії, виконує сезонні роботи за що отримувала від людей гроші, їй допомагає її старший повнолітній син, на облік у центрі зайнятості її не поставили, оскільки вона має земельну ділянку 25 соток, показала, що заборгованості не сплачувала, призначене вироком суду покарання у виді громадських робіт вона відпрацювала, вона знала про обов’язок сплати аліментів на користь дитячого закладу, але кошти не перераховувала, заборгованість не сплачувала.
Крім визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_1 її винуватість у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 2 КК України також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 січня 2011 року, яке набрало законної сили 11.04.2011 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, позбавлена батьківських прав у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та стягнуті з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі ? частини всіх видів заробітку на користь державної установи, в який перебуває дитина – в Дружковському дитячому будинку-інтернаті, починаючи з 9 грудня 2010 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 10.11.2013 року /а.с.к.п. 29 – 30/.
Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 жовтня 2012 року. який набрав законної сили 15.11.2012 року, ОСОБА_1 засуджена за ст. 164 ч. 1 КК України до 120 годин громадських робіт /а.с. 31/.
Відповідно повідомлення Дружковського дитячого будинку-інтернату від 16.07.2013 року № 17-2/1361 в закладі з 23.10.2008 року перебуває ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 26/.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 народилася 10.11.1998 року у м. Макіївка Донецької області, мати – ОСОБА_1 /а.с. 28/.
Відповідно повідомлення відділу ДВС Красноармійського міськрайонного управління юстиції від 17.07.2013 року № 1-383 заборгованість ОСОБА_1 на користь Дружківського дитячого будинку-інтернату на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 31.10.2012 року по 17.07.2013 року складає 7411,02 грн. /а.с. 41/.
Оцінюючи досліджені докази з точки зору їх доведеності, належності, достовірності та достатності, а потім у сукупності, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення за частиною другою статті 164 КК України знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.
Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 доведена повністю та її умисні дії за частиною другою статті 164 КК України кваліфіковані правильно, оскільки вона, раніше судима за злочин, передбачений цією статтею, злісно ухилялася від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання доньки ОСОБА_2.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує вчинення злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченої, яка не перебуває під наглядом у психоневрологічному та наркологічному диспансерах /а.с.к.п. 35, 36/, посередньо характеризується за місцем проживання /а.с.к.п. 40/, її відношення до вчиненого злочину, яка визнала свою провину.
З урахуванням викладених даних, конкретних обставин справи, суд вважає, необхідним і достатнім призначити обвинуваченій найбільш м’якого покарання передбаченого санкцією частини другої статті 164 КК України у виді громадських робіт. Суд вважає, що у такому вигляді покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та для попередження вчинення обвинуваченою у майбутньому нових злочинів.
Цивільний позов у порядку ст. 128 КПК України не пред’являвся.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 – 376 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 164 КК України та призначити їй покарання за частиною другою статті 164 КК України у розмірі 240 годин громадських робіт.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя В.О. Коваленко