Справа № 259/9312/13-ц
Провадження № 2/259/2355/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.11.2013 р. місто Донецьк
Куйбишевський районний суд міста Донецька у складі:
головуючого – судді: Ларіної О.В.,
при секретарі: Сербіній К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал»» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 в якій просить стягнути з останнього заборгованість за Кредитним договором №0014 від 26.09.2007 року у розмірі – 14 537,64 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача вказав, що 26.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №0014 у розмірі 5000,00 грн., зі строком користування з 26.09.2007 року до 25.09.2009 року зі сплатою процентної ставки у розмірі 23% річних.
Однак, відповідач не виконує взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, порушує договір в частині своєчасного виконання боргового зобов’язання за Кредитним договором №0014 від 26.09.2007 року.
Загальна сума заборгованості грошового зобов’язання ОСОБА_2 за кредитним договором №0014 від 26.09.2007 року станом на 17.07.20013 року складає 14 537,64 грн., з яких:
- 3 773,01 грн. – заборгованість за кредитом;
- 4 788,41 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 573,81 грн. – пеня за прострочення основної судної заборгованості;
- 654,97 грн. – пеня за несплачені відсотки;
- 4 747,43 грн. – штраф;
Представник позивача, який діє на підставі довіреності, в судове засідання не з’явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином згідно ст. 76 ЦПК України, надав до суду заяву про можливість розгляду справи у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином згідно ст. 76 ЦПК України, надав до суду заяву про можливість розгляду справи в його відсутність, а також клопотання про застосування строків позовної давності.
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлений факт реорганізації Відкритого акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк Капітал». Згідно рішення загальних зборів акціонерів від 30.08.2010 року тип Банку змінено на Публічне акціонерне товариство. ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» є правонаступником усього майна, майнових прав та обов’язків ВАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал». Правонаступництво підтверджено статутом ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», довідкою ЄДРПОУ.
З матеріалів справи встановлено, що 26.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №0014 у розмірі 5000,00 грн., з кінцевим терміном повернення 25.09.2009 року зі сплатою процентної ставки у розмірі 23 відсотка річних.(а.с. 11-14).
Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №0014 від 26.09.2007 року станом на 17.07.20013 року складає 14 537,64 грн., з яких:
- 3 773,01 грн. – заборгованість за кредитом;
- 4 788,41 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 573,81 грн. – пеня за прострочення основної судної заборгованості;
- 654,97 грн. – пеня за несплачені відсотки;
- 4 747,43 грн. – штраф;
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Відповідно до п.7 ч.11 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Відповідно до п. 23 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
Оскільки відповідно до умов кредитного договору, кредит надавався на умовах надання споживчого кредиту фізичним особам для придбання певного товару, то відповідно кредит є споживчим.
Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
З позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №0014 від 06.09.2007 року, позивач звернувся до суду 01.10.2013 року, тобто після спливу строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України у три роки. З заявою про поновлення строків позовної давності позивач не звертався.
Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Згідно з п. 31 Постанови № 5 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, враховуючи положення п. 7 ч. 11 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи) (на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, оцінивши належність, допустимість доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позовної давності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 61, 209, 213-215 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення. Особами, які не були присутні при оголошенні рішення – в той же строк з дня отримання його копії.
Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Куйбишевського районного
суду м. Донецька О.В. Ларіна