Судове рішення #3321087
Справа №1 - 273

 

Справа №1 - 273

2008 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2008 року.                                                                                  м. Вінниця

 

Вінницький  районний суд Вінницької області

в складі:     головуючого судді Войтко Ю.Б.

                   при секретарі               Томенко І.В.                                                        з участю прокурора                Гантімурової Н.В.   

                   та адвокатів               ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Черкаси, жительки м. Вінниця, АДРЕСА_1, українки, громадянки України, студентки 5 курсу ВДАУ м. Вінниці, не замужньої, раніше не судимої,

в скоєнні злочину передбаченого  ст. 286 ч. 2 КК України, -

 

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, 04.04.2007 року приблизно о 24.00 годині, керуючи технічно справним автомобілем „ АУДІ-А6 ", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині автошляху Бар - Гнівань, Вінницького району Вінницької області, в напрямку м. Вінниці , при цьому не вибравши безпечну швидкість руху та не урахувавши дорожню обстановку, змінила напрямок руху та виїхала на узбіччя, після чого не справившись із керуванням здійснила з'їзд у кювет де автомобіль перевернувся. Внаслідок ДТП пасажирка автомобіля „ АУДІ - А6", державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми-забою головного мозку, перелому лівої величної кістки, забитих наскрізних ран в ділянці нижньої губи та підборіддя, травматичної екстракції першого верхнього зуба зліва, 1,2,3 - го верхніх зубів справа, травматичного розриву барабанної перетинки справа, відкритого перелому лівого стегна в середній третині зі зміщенням уламків, закритого перелому медіального підвищення правої плечової кістки без зміщення, забитої рани в ділянці правого колінного суглобу, множинних саден на обличчі, в ділянці грудної клітки та кистей рук, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 1109 від 14.05.2008 року належать до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, водій ОСОБА_3. грубо порушила вимоги п.п. 1.5; 2.3 б); 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, де вказано:  "Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків"; "Бути уважним , стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її відповідну зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі "; " перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху", „під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним".

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 172а від 26 травня 2008 року в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3., з технічної точки зору, при виконанні вимог п. 10.1.,12.1 ПДР України мала можливість попередити дорожньо-транспортну пригоду.

Порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв'язку з наслідками.

В судовому засіданні підсудна свою вину визнала частково, однак в подальшому повністю визнала свою вину. Визнала фактичні обставини справи зазначені в обвинувальному висновку. Суду пояснила, що 04.04.2007 року вона була вдома з подругою ОСОБА_4. У вечірній час до неї додому приїхали знайомі серед яких був ОСОБА_5. Всі відпочивали, при цьому вживали  спиртні напої, а вона не вживала. Потім всі пішли на дискотеку , а вона із Ольгою залишилися в дома. Приблизно о 23.00 годині прийшов ОСОБА_5 і всі рішили поїхати на автомобілі ОСОБА_5 попити кави. ОСОБА_5 був у нетверезому стані, тому запропонував підсудній сісти за кермо. Вона погодилася і сіла за кермо, ОСОБА_5 сидів на передньому пасажирському сидінні, а на задньому пасажирському сидінні сиділа ОСОБА_4. Коли вона доїхали до електромережі, то ОСОБА_5 запропонував поїхати покататися по дорозі Вінниця - Гнівань в сторону ВДАУ. Проїхавши вищевказаний університет, вона повернула на автошлях, який веде до Барського шосе, де доїхавши до даного шосе розвернулася і вони поверталися до автодороги Вінниця - Гнівань. Коли вони рухалися до Барського шосе, то ОСОБА_5 натискав їй на коліно і казав щоб вона швидше їхала. Коли поверталися на зад то в автомобілі світило дальнє світло фар, зустрічних автомобілів не було, швидкість в автомобілі була 150 км/год. Дорога мала дві смуги руху , яка розділялася переривчастою лінією і рухаючись поправій смузі руху даного автошляху, при цьому на даний відрізок дороги мав в ліву сторону затяжний поворот. В цей час ОСОБА_5  нажав знову на її коліно і сказав щоб вона перемикнула п'яту передачу, так як рухалася на четвертій. Послухавши ОСОБА_5 вона нажала на педаль щеплення, правою рукою почала перемикати передачу і ОСОБА_5 свою рукою допоміг перемикнути передачу. Після чого автомобіль виїхав на узбіччя де його почало заносити та крутити по дорозі і від цього автомобіль злетів у кювет. При ударі її, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 викинуло із автомобіля. Вона із ОСОБА_5 були в кюветі, а ОСОБА_4 лежала на узбіччі . Після ДТП вона із ОСОБА_5 підбігли до ОСОБА_4, де вона ОСОБА_4 почала надавати допомогу. ОСОБА_5 викликав швидку допомогу та працівників міліції, а також повідомив рідних . Коли приїхала швидка допомога то забрала ОСОБА_4 до МКЛ-2  м. Вінниці.

           Не дивлячись на повне визнання вини підсудною ОСОБА_3., її вина в інкримінованому злочині підтверджується зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

          Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4. суду пояснила, що 04.04.2007 року вона цілий день була на навчанні, а потім пішла до своєї подруги ОСОБА_3, яка не далеко проживала від неї. Потім до ОСОБА_3 приїхав брат з ОСОБА_5 на автомобілі „Ауді А6", який належав ОСОБА_5 . Хлопці сіли вечеряти, при цьому вони вживали спиртні напої. ОСОБА_4. знаходилася в ОСОБА_3 в дома до 23.00 години. ОСОБА_3 попросила ОСОБА_5, щоб він провів потерпілу додому. ОСОБА_5 запропонував підвести дівчат на його автомобілі за умови, якщо ОСОБА_3 буде керувати автомобілем, так як він вживав спиртні напої. Оскільки у ОСОБА_3 є права,  остання погодилася сісти за кермо. Підсудна сіла на місто водія, ОСОБА_5 сидів на передньому пасажирському сидінні, а вона сиділа по середині заднього пасажирського сидіння . Куди саме вони поїхали не пам'ятає, лише пам'ятає, що їх автомобіль почало крутити по дорозі і вона через заднє скло автомобіля випала на проїзну частину дороги. Що дальше відбувалося не пам'ятає, лише опам'яталася в лікарні після наркозу. Під час ДТП вона отримала тілесні ушкодження.

          Цивільний відповідач ОСОБА_5, допитаний в судовому засіданні яв свідок, суду пояснив, що в лютому місяці 2007 року він разом із своїми батьками придбав автомобіль „АУДІ -А6", д.н. НОМЕР_1, який був оформлений на нього. В нього є посвідчення водія в якому відкрито категорію „В" і «С". 04.04.2007 року у вечірній час він на вищевказаному автомобілі разом із своїми товаришами приїхали до його кума ОСОБА_6, який проживав по сусідству з ним. Автомобіль поставив у гараж. Відпочивали у ОСОБА_6 в дома, де розпивали спиртні напої . З ними була  ОСОБА_3, сестра ОСОБА_6, та її подруга ОСОБА_4. ОСОБА_3 запропонувала завести ОСОБА_4 додому, а перед цим мали поїхати попити кави біля АЗС „ОККО" на електромережі. Він їм пояснив, що вживав спиртні напої, однак знаючи, що у ОСОБА_3 є водійські права і про те, що вона не вживала спиртні напої сказав, що не проти щоб ОСОБА_3 керувала автомобілем, на що остання погодилася. Всі троє пішли до його гаража де ОСОБА_3 сіла за кермо, він справа, а потерпіла на заднє сидіння. На той час автомобіль був справний. Доїхали до електромережі, а потім поїхали по дорозі Вінниця - Гнівань в сторону ВДАУ . Проїхавши вищевказаний університет, ОСОБА_3 повернула на автошлях який вів до Барського шосе, де доїхавши до нього, ОСОБА_3 розвернулася і вони поверталися до автодороги Вінниця - Гнівань. Рухаючись в автомобілі світило дальнє світло фар, зустрічних автомобілів не було, швидкість в автомобілі була біля 130 км/год. Дорога мала дві смуги руху яка розділялася переривчастою лінією, при цьому даний відрізок дороги мав в ліву сторону затяжний поворот . ОСОБА_3 не справляючись із керуванням, виїхала на праве узбіччя де автомобіль почало заносити та крутити по дорозі і від цього автомобіль злетів у кювет. При ударі його, Марину та ОСОБА_4 викинуло із автомобіля. Він із ОСОБА_3 були в кюветі, а ОСОБА_4 лежала на узбіччі . Після ДТП він відразу підбіг до ОСОБА_3 та допоміг піднятися, а потім вони разом пішли до ОСОБА_4.

          Вина підсудної також підтверджується дослідженими в судовому засіданні  матеріалами кримінальної справи:

-    протоколом огляду місця події ділянки автошляху Гніваньське шосе - Барське шосе від 05.04.2008 року, яким підтверджуються обставини ДТП встановлені судом (а.с.5-6);

-    актом судово-медичного дослідження № 2811 від 02.10.2007 року згідно якого у ОСОБА_4. мали місце тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми - забою головного мозку, перелому лівої виличної кістки, забитих наскрізних ран в ділянці нижньої губи та підборіддя, травматичної екстракції першого верхнього зуба зліва, 1,2,3 - го верхніх зубів справа, травматичного розриву барабанної перетинки справа, відкритого перелому лівого стегна в середній третині зі зміщенням уламків, закритого перелому медіального підвищення правої плечової кістки без зміщення, забитої рани в ділянці правого колінного суглобу, множинних саден на обличчі, в ділянці грудної клітки та кістей рук. Оскільки відкритий перелом лівого стегна в середній третині зі зміщенням уламків являється небезпечним для життя в момент заподіяння, вищевказані тілесні ушкодження належать до тяжких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності могли бути спричинені 05.04.2007 року.

-    висновком експерта № 1109 від 05.05.2008 року з підсумком аналогічним заключній частині акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 2811 від 02.10.07 року (а.с. 47-49);

-    висновком експерта  № 172а  від 26.05.2008 року згідно якого в данній дорожній обстановці дії водія АУДІ-А6 ОСОБА_3. з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 10.1,12.1,12.6(г) Правил дорожнього руху. З технічної точки зору можливість попередити дорожньо-транспортну пригоду у водія автомобіля АУДІ-А6, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3. полягала у виконанні ним вимог п.п. 10.1,12.1,12.6(г) Правил дорожнього руху. В ситуації, що склалася в діях  дії водія АУДІ-А6 ОСОБА_3. вбачається невідповідність вимогам п.п. 10.1,12.1,12.6(г) Правил дорожнього руху, які з  технічної точки зору призвели до виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди.

-    протоколом огляду транспортного засобу автомобіля «АУДІ-А6» яким зафіксовані пошкодження даного транспортного засобу  (а.с. 95-97);

-    постановою від 12.06.2008 року про приєднання до справи речових доказів автомобіля «АУДІ-А6»  сірого кольору (а.с. 98);

-    постановою про огляд та приєднання до справи речових доказів від 12 червня 2008 року два номерних знаки НОМЕР_1 (а.с. 100-101);

Сукупність зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів дозволяють суду зробити висновок про те, що дії підсудної ОСОБА_3, що виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України та дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході досудового та судового слідства.

При призначенні виду та розміру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що відповідно до ч. 4 ст.12 КК України даний злочин є тяжким, однак на підставі ч. 3 ст. 25 КК України є необережним у формі злочинної недбалості. Також суд враховує особу винної, зокрема що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, молодий вік підсудної. Суд також враховує ставлення підсудної до вчиненого злочину, що вона частково, в сумі 1000 грн., відшкодувала шкоду завдану злочином потерпілій і має намір, по можливості свого матеріального стану, в подальшому її відшкодовувати, вибачилася перед потерпілою і дуже шкодує щодо скоєного, також суд враховує думку потерпілої та її представника щодо призначеного підсудній покарання.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання підсудній, суд визнає визнання вини підсудною ОСОБА_3..

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудній, судом не встановлені.

Сукупність даних про обставини вчинення злочину та особу винної дають суду підстави вважати, що ОСОБА_3 не представляє підвищеної суспільної небезпеки і її виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті вона може бути звільнена від його відбування з призначенням іспитового строку відповідно до ст.75 КК України. Враховуючи обставини вчинення злочину, на думку суду керуючи транспортними засобами ОСОБА_3 є особою небезпечною для суспільства, тому до основного покарання слід застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

 При цьому також суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.

Потерпілою ОСОБА_4. заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зокрема матеріальної шкоди в розмірі 13 194, 71 грн., моральної шкоди в розмірі 100000 грн..

В судовому засіданні представник потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_7. просить суд позовні вимоги потерпілої задовольнити повністю відповідно до заявлених вимог. Зазначав, що матеріальна шкода повністю підтверджується письмовими доказами доданими до позовної заяви, моральна шкода обґрунтовується моральними переживаннями та фізичними стражданнями потерпілої в зв'язку із ушкодженням здоров'я, що потерпіла перенесла декілька операцій, не може продовжувати активний спосіб життя, отримала другу групу інвалідності, порушені нормальні життєві зв'язки.

          Цивільний відповідач ОСОБА_5 та представник цивільного відповідача ОСОБА_2 цивільний позов визнали частково. Позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди визнали повністю, вимоги щодо стягнення моральної шкоди визнали в розмірі не більше ніж 15 000 грн., оскільки зазначені вимоги в 100 000 грн. вважають недостатньо обґрунтованими з урахуванням форми злочину.

Вирішуючи питання про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з положень ст. 1187 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право) володіє транспортним засобом та положень ст. 174 ЦПК України, відповідно до якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. При визначенні грошової компенсації, достатньої для відшкодування перенесених та триваючих моральних страждань суд враховує тривалість зазначеної душевної травми, її глибину. Також суд враховує матеріальний стан цивільного відповідача, що даний злочин вчинений з необережності, необхідність враховувати можливість відшкодування її винною особою та вона повинна бути співрозмірною заподіяній шкоді. З урахуванням даних обставин на думку суду позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 14 000 гривень.

          Керуючись ст. ст.  323, 324 КПК України, суд -

 

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, призначивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.

Заявлений у справі цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 13 194,71 гривень матеріальної шкоди та моральну шкоду в розмірі 14 000 гривень, а всього 27 194, 71 гривень. В решті позову відмовити.

Речові докази: автомобіль „АУДІ-А6", 1995 року випуску, переданий на зберігання власнику ОСОБА_5, залишити у нього ж у власності; два номерних знака НОМЕР_1, передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області - передати ОСОБА_5.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

 

Головуючий:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація