ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                                Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

РІШЕННЯ

Іменем  України

"01" червня 2006 р.                                                                      Справа № 9/34

Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю „КОФФІНС”

                    вул. Щорса 59/6, м. Чернігів, 14017

Відповідач:          Приватне підприємство „Мір”

                    вул. Щорса 59, м. Чернігів, 14011

Третя   особа  без  самостійних  вимог   на  предмет  спору  на  боці  відповідача:

                       Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія

                      „Чернігівобленерго” в  особі Чернігівських  міських  електромереж

                       пр. Перемоги 126, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про зобов’язання укласти договір

Представники сторін:

позивача: Коленченко О.О.-предст. (довіреність № 17-01/06 від 17.01.06р. )

відповідача: Махоткіна  Т.М.-предст.(дор.  від  29.05.06р.)

Третьої  особи  :Пономар Ю.В.-нач.юрвідділу(дор. від 30.12.05р.)

Рішення  винесено    після  перерви, що  оголошувалась  у  судовому  засіданні    згідно  до  ст.  77  Господарського  процесуального  кодексу  України.

Позивачем  подано  позов  про зобов’язання укласти на 2006 рік договір про спільне використання технологічних мереж  для  передачі   електроенергії. У  судовому   засіданні   представником    позивача    підтримано  позовні  вимоги,  надано    пояснення  щодо  них.

Відповідачем    позовні  вимоги   не  визнаються  з  мотивів, зазначених   у  письмовому  відзиві  на  позов.  Представником     відповідача   у  судовому  засіданні   позовні  вимоги  не  визнані, надано   додаткові    пояснення  щодо   мотивів  невизнання  позовних  вимог.

Представником    третьої  особи у  судовому  засіданні надано    усні  пояснення  на  предмет  спору.

Розглянувши подані клопотання, дослідивши надані  документи та матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, суд  в с т а н о в и в:

Статтею 20 Господарського  кодексу   України   визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються способами,  визначеними  у  цій  статті,  а  також  іншими  способами,  передбаченими  законами. До  вказаних  законів  може   бути  віднесено  Цивільний  кодекс  України, який   перелічуючи у  ст..  16   способи  захисту   цивільних  прав  встановлює  у  ст..  13    межі  здійснення  цивільних  прав,  передбачаючи,  що цивільні  права  особа  має  здійснювати   у  межах,   наданих   їй договором або актами цивільного законодавства  та  при  здійсненні  своїх  прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускати дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав цих вимог, згідно  до  ч. 6  ст.  13   Цивільного  кодексу  України  суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відносини    сторін   ґрунтуються  на    забезпеченні   електроенергією   через  спільні   мережі  електропостачання.

З  04.01.05р.   сторони  перебували   у  договірних  відносинах, уклавши  договір   на  послуги , згідно  до  якого предметом  договору  є   передача  електричної   енергії, що  належить  енергопостачальній  організації,  через  локальні   електричні  мережі  основного  споживача(відповідача    по  цій  справі) ,  від  межі  розподілу  електромереж між  енергопостачальною  організацією  та  основним  споживачем  на  постачання  електроенергії  в  електричні   мережі  субспоживача (  позивача  по  справі).

У  відповідності  до  ст.. 275  Господарського  кодексу  України  відпуск   енергії  без  оформлення   договору   енергопостачання   не  допускається. Ст.. 277   цього  ж  кодексу   встановлює, що    абонент  має  право  відпускати   енергію  приєднаним  до  його   мереж  вторинним   споживачам (субабонентам). У  цьому  випадку субабоненти  укладають  договір   енергопостачання   з  абонентом  і  мають   права  та  несуть  обов’язки  абонента,  а   абонент   має  права   та  несе  обов’язки енергопостачальника.

Згідно  до  ч.3 ст.  179 Господарського  кодексу  України  укладення   господарського  договору  є  обов'язковим  для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання. Кабінет  Міністрів  України,   уповноважені   ним   органи виконавчої влади, у  відповідності  до ч.2 ст.  179 Господарського  кодексу  України  можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Постановою Національної    комісії  з  питань  регулювання  електроенергетики  України  (надалі -НКРЕ)  N 28 від 31.07.96 р.  затверджено Правила користування електричною енергією, зареєстровані в Міністерстві     юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442. Постановою НКРЕ України  від 17.10.2005  N 910 внесено зміни до Правил користування електричною енергією                                               (Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2005 р. за N 1399/11679),  згідно  до  яких  зазначені  Правила   викладені в новій редакції. У  відповідності  до   Указу  Президента  України від 03.10.1992  № 493/92 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”  нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації і набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. Виходячи  з  зазначеного  Правила,  викладені в новій редакції,  набули  чинності  з  29 листопада  2005року. Цими  Правилами затверджено  Типові  форми  договорів, зокрема : про технічне забезпечення                   електропостачання споживача , про спільне використання технологічних мереж, про постачання електричної енергії, про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку, про користування електричною енергією    на території населеного пункту.

У п.10 Правил  передбачено  права , обов'язки та відповідальність споживачів (субспоживачів) електричної енергії, зокрема  право на приєднання власних електроустановок до мереж електропередавальної організації або іншого власника електромереж у порядку, передбаченому законодавством України. А п. 1.7. Правил  визначає , що у  разі  використання  технологічних  електричних  мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору про спільне використання технологічних мереж (додаток №2 до  Правил). Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача або про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Зважаючи  на  те, що   позивач   у  2005році   одержував на  підставі  договору  від  04.01.05р.  від відповідача  послуги   по  забезпеченню  технічної   можливості  передачі йому   електроенергії,  посилання  відповідача  про  відсутність   технічної  можливості  для  використання   його технологічних   електричних  мереж  для  передачі  електроенергії  позивачу є  безпідставними.

При  вирішенні  даного  спору  судом звертається  увага на  вибраний  позивачем  спосіб  захисту  свого  права-зобов’язання   відповідача  укласти  договір,  а  не  визнання  договору   укладеним  у  редакції, запропонованій   позивачем.

Оскільки   матеріали   справи  свідчать  про  ухилення  відповідача   від  укладення  договору, а Правила користування електричною енергією забороняють основному споживачу відмовляти субспоживачам в укладенні (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача,  позовні  вимоги  про  зобов’язання  відповідача  укласти  з  позивачем  договір  підлягають  задоволенню.

Керуючись ст.ст.20, 179 Господарського  кодексу  України, ст..  13,16 Цивільного  кодексу  України , Правилами користування електричною енергією, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

     1.Позовні  вимоги  задовольнити.

     2.Зобов’язати  Приватне підприємство „Мір”  укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю „КОФФІНС” договір  договором про спільне використання технологічних електричних мереж.

Суддя                                                                                           С.М. Івченко