Справа № 435/5117/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМ»ЯМ УКРАЇНИ
05 листопада 2013 року Жовтневий районний суд м.Луганська
в складі:
головуючого судді Рудської С.М.,
при секретарі Немічевій В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 комунальним майном Луганської міської ради про визнання права спільної сумісної власності та набуття права власності в порядку спадкування,
в с т а н о в и в:
позивачі звернулися до суду із позовом на обґрунтування якого вказали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у шлюбі з 20 листопада 1970 року. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Під час перебування у шлюбі ОСОБА_5 отримав та вселився разом із сім»єю в трикімнатну квартиру на підставі ордеру за № 000853. Зазначена квартира знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Дзержинського, 15/8 та в подальшому була придбана ОСОБА_5 в житлово-будівельному кооперативі «Алмаз» і станом на 13 грудня 1991 року пайовий внесок за нею сплатив у повному розмірі. 05 червня 2001 року ОСОБА_5 помер. Зазначена вище квартира була придбана ОСОБА_5 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 тому на підставі ст. ст. 22 КпШС України є спільною сумісною власністю подружжя. ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на ? частку квартири № 8 у будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську, яка є спільною сумісною власністю подружжя. На момент смерті ОСОБА_5 у спірній квартирі були зареєстровані та мешкали ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_2, тому вважають, що за приписами ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року вони набули право власності на спдакове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 Просять визнати, що ОСОБА_5, який помер 05 червня 2001 року, за життя набув право власності на квартиру № 8 в будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську; визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку квартири № 8 в будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську, яка є спільною сумісною власністю подружжя; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири № 8 в будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 05 червня 2001 року; Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку квартири № 8 в будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 05 червня 2001 року; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку квартири № 8 в будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 05 червня 2001 року.
Позивачі до судового засідання не з»явилися, надали суду заяви з проханням слухати справу без їхньої участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 комунальним майном Луганської міської ради до судового засідання не з»явився, надав суду заяву з проханням слухати справу без його участі, просив розглянути позов на розсуд суду.
Представник третьої особи ЖБК «Алмаз» до судового засідання не з»явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце слуханя справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи без його участі суду не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі оредру за № 000853, виданого виконавчим комітетом міської ради депутатів м. Ворошиловграда 25 липня 1978 року ОСОБА_5 та склад сім»ї три людини надано право на зайняття трикімнатної квартири загальною житловою площею 40,68 кв.м № 8 в будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську (а.с. 6).
Відповідно до довідки ЖБК «Алмаз» № 93 від 24.12.1992 року ОСОБА_5 належить квартира № 8 у будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську, оскільки остаточний розрахунок за квартиру було проізведено 13 грудня 1991 року (а.с. 7).
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.
Суд вважає, що ОСОБА_5 було правомірно набуто право власності за життя на квартиру № 8 у будинку № 15 в кв. Дзержинського в місті Луганську і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Як вбачається з копії актового запису про шлюб 20 листопада 1970 року було укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яка після реєстрації шлюбу обрала прізвище «Шаракіна» (а.с. 9).
Відповідно до ст.. 22 КпШС України, майно, яке нажите подружжям в період шлюбу є їх спільною сумісною власністю. Згідно із статтею 70 СК України, у разі поділу майна подружжя, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбними договором.
Судом встановлено, що право власності ОСОБА_5 на спірну квартиру було набуто в період шлюбу з ОСОБА_1, домовленості між ними або шлюбного договору укладено не було, а тому ОСОБА_1 належить ? частка квартири № 8 в будинку № 15 в кварталі Дзержинського в місті Луганську, як частка в спільному майні подружжя, а позовні вимоги в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на ? частку квартири підлягають задоволенню.
05 червня 2001 року ОСОБА_5 Васильов помер (а.с. 5).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді ? частки квартири № 8 у будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є його дружина – ОСОБА_1 та діти: ОСОБА_2 (а.с. 11) і ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2) ОСОБА_7 (а.с. 13, 14).
Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), при спадкуванні за законом спадкоємціями першої черги є в рівних частках діти (в тому числі всиновлені), один з подружжя та батьки (всиновителі) померлого, зазначене положення відповідає вимогам ст.. 1261 ЦК України в редакції 2001 року, відповідно до якої в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, супруг, батьки, які його пережили. Спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадок або не прийняти його.
Судом встановлено, що позивачі є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5, спадщину прийняли фактично, шляхом постійного проживання в спірній квартирі, від прийняття спадщини не відмовляються, тому позовні вимоги щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
На підставі ст.ст. 549 ЦК україни (в редакції 1963 року), ст. 1261 ЦК України, ст.. 22 КпШС України (в редакції 1960 року), ст.. 70 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати, що ОСОБА_5, який помер 05 червня 2001 року, за життя набув право власності на квартиру № 8 в будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку квартири № 8 в будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську, яка є спільною сумісною власністю подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири № 8 в будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 05 червня 2001 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку квартири № 8 в будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 05 червня 2001 року.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку квартири № 8 в будинку № 15 у кварталі Дзержинського в місті Луганську в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 05 червня 2001 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганській області через Жовтневий районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя С.М. Рудська