З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 116/5969/13-ц
Провадження № 2/116/2746/13
05.11.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого, суддіОСОБА_1,
при секретаріОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування,-
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення страхового відшкодування. Вимоги мотивовані тим, що 05.05.2011 року позивач уклав договір обов’язкового страхування від нещасних випадків на транспорті. 08.08.2011 року на своєму автомобілі ОСОБА_3 потрапив у ДТП, внаслідок якого отримав численні травми та третю групу інвалідності. 20.02.2012 року позивач звернувся до СТзДВ «Гарантія» з заявою про здійснення страхової виплати, надав відповідні документи, однак до теперішнього часу страхову виплату не отримав.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримавши заявлені вимоги у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, що підтверджується конвертом /а.с.26/.
Як вбачається з письмової заяви позивача, він надає суду згоду на заочний розгляд справи, не змінюючи предмет або підстави позову. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
05.05.2011 року ОСОБА_3 уклав договір обов’язкового страхування від нещасних випадків на транспорті № 05160001-3299 з СТзДВ «ГАРАНТІЯ» /а.с.5/.
08.08.2011 року на автомобілі НОМЕР_1 ОСОБА_3 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду на трасі Феодосія-Сімферополь. Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало зіткнення автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4
13.08.2011 року в підтвердження нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом при виконанні трудових обов’язків на транспорті складено Акт №1 та Акт проведення розслідування нещасного випадку /а.с.6-12/.
Вироком Феодосійського міського суду АРК від 22.03.2012р. по справі №1/0121/113/12 ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України /а.с.14/
Ухвалою Апеляційного суду АРК від 17.05.2012р. вирок Феодосійського міського суду АРК від 22.03.2013р. по справі № 1/0121/113/12 в частині залишення позову потерпілої без розгляду скасовано та направлено для розгляду в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок Феодосійського міського суду АРК від 22.03.2013р. по справі № 1/0121/113/12 - залишено без змін /а.с.17-20/.
Згідно пенсійного посвідчення серії АА №046906 від 05.02.2013 року ОСОБА_3 є інвалідом 3-ої групи загального захворювання /а.с.13/.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В ст.4 ЦПК України зазначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначенй Законами України.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 3 ЦК України передбачений загальний захід цивільного судочинства - свобода договору.
Згідно з нормами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Аналогічне положення закріплене у ст. 979 ЦК України, згідно якої за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась із настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно п.6 ст. 7 Закону України «Про страхування» особисте страхування від нещасних випадків на транспорті є обов’язковим видом страхування.
Згідно ст. 17 Закону України «Про страхування» строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат міститься в Правилах страхування страховика.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В судовому засідання встановлено, що 08.08.2011 року позивач ОСОБА_3 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, отримав численні травми та в подальшому третю групу інвалідності.
Пунктом 18.1 договору обов’язкового страхування від нещасних випадків на транспорті № 05160001-3299, який укладено між ОСОБА_3 та СТзДВ «ГАРАНТІЯ» передбачено, що страховик здійснює страхову виплату у разі постійної втрати працездатності при встановлені 3-ої групи інвалідності у розмірі 50 % страхової суми.
Позивач ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про здійснення страхової виплати, надав всі необхідні документи передбачені договором, однак СТзДВ «ГАРАНТІЯ» свої зобов’язання не виконали, страхову суму не виплатили.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування заснованим на законі, обгрунтованим та такими, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача в доход держави судовий збір у розмірі 510 грн.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути зі Страхового товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» на користь ОСОБА_3 суму страхової виплати у розмірі 51 000 (п’ятдесят одну тисячу) грн.
3. Стягнути з Страхового товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» судовий збір в доход держави в розмірі 510 грн.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Докучаєва В.Ю.