308/10897/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2013 року                                                                                   м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Ротмістренко М.В.

при секретарі – Ревачко І.С.

за участю прокурора – Бокоч О.В.

захисника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070030001468 від 29.03.2013 року по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, місце народження м.Ужгород, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_2 28.03.2013 року близько 11 год. 00 хв., діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом віджиму вхідних дверей, проник до приміщення будинку №5 по вул. Гвардійській в м. Ужгороді, звідки з коридору будинку таємно викрав насос для відкачки води марки «KLEVER», належний ОСОБА_3.

Однак свій умисел не довів до кінця з причин що не залежали від його волі, так як був затриманий на подвір’ї вищевказаного будинку працівниками ПП «Сенк-охорона».

Згідно висновку товарознавчої експертизи вартість насоса дренажного марки «KLEVER» становить 497 гривень.

Відповідно до акту №88 Обласної психіатричної лікарні м. Берегово, проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, було встановлено, що на підставі вивчення матеріалів кримінально провадження: №12013070030001468, даних медичної документації, результатів освідчення, комісія лікарів судово-психіатричних експертів прийшла до висновку, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, виявляє ознаки недоумства у вигляді легкої розумової відсталості (легка дебільнісь), про що свідчать дані про відставання в розвитку від однолітків, перебування на обліку в психіатра, результати стаціонарних обстежень та клінічні ознаки - конкретно-образне мислення, легке зниження пам'яті та інтелекту. Даний стан не позбавляв освідчуваного в період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння і не позбавляє його в даний час здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Тимчасовий розлад психічної діяльності в даному випадку слід виключити повністю, так як дії його були цілеспрямованими, з збереженням орієнтування і не являлись наслідком хворобливих проявів. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Може постати перед слідством та судом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся у вичиненому та показав, що дійсно 28.03.2013 року близько 11 год. 00 хв., шляхом віджиму вхідних дверей, проник в будинок №5 по вул. Гвардійській в м. Ужгороді, звідки викрав насос для відкачки води марки «KLEVER». В подальшому неподалік місця скоєння злочину був затриманий працівниками ПП «Сенк-охорона».

Оскільки учасники судового розгляду не заперечили щодо фактичних обставин справи, суд у відповідності ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів з цього приводу і обмежився допитом обвинуваченого.

Визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненому, суд кваліфікує його дії за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто закінчений замаж на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням в житло.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, його особу: по місцю проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, вину у вчиненому визнав повністю, щиросердно розкаявся.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід визнати щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, пом’якшуючі покарання обставини, особу обвинуваченого, відсутність претензій до нього з боку потерпілого, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства і призначає йому покарання з застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Цивільний позов – не заявлений.

Судові витрати по справі – за проведення експертизи № 23/159 від 26.04.2013 року, що становить 245 грн. покласти на ОСОБА_2

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов’язки, а саме: періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком суду законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області витрати за проведення експертизи №23/159 від 26.04.2013 року в розмірі 245 грн.

Речові докази по справі, а саме: водяний насос марки «KLEVER», що переданий на зберігання ОСОБА_3 – залишити у розпорядженні останньої.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд на протязі 30 діб з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду                      ОСОБА_4