Справа № 2-2065
2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
07 листопада 2008 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі
головуючого судді Суханової А.В.
при секретарі Юнусовій Е.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Центрально-Міському районі м. Макіївки, Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки” про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Центрально-Міському районі м. Макіївки, Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки” про відшкодування моральної шкоди.
Позивач у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та пояснила, що з 1987 р. по 2005 р. вона працювала у Комунальному підприємстві “Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки”. 13.02.2004 р. під час виконання трудових обов'язків з нею стався нещасний випадок, вона була травмована. Медичною установою було встановлено діагноз - забій м'яких тканин голови, струс головного мозку. Підприємством було складено акт за формою Н-1 від 16.02.2004 р. Висновком МСЕК від 26.09.2005 р. їй було встановлено 60 % втрати професійної працездатності та встановлено другу групу інвалідності. Ушкодження здоров'я, втрата працездатності спричинили позивачу фізичні та моральні страждання: були порушені нормальні соціальні зв'язки, виникла необхідність додаткових зусиль для організації життя як в момент травмування так і до теперішнього часу. Після травми вона вимушена систематично проходити курси лікування. Але стан здоров'я не поліпшується, вона постійно відчуває головний біль, підвищується тиск, все це супроводжується нудотою та блювотою, її переслідує почуття страху. У зв'язку з вказаним, вона не може в достатній мірі вести повноцінне життя. Завдану моральну шкоду оцінює у 25000 грн. Просила суд стягнути з відповідача вказану суму у відшкодування моральної шкоди.
Представник відповідача - ОСОБА_2., що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та пояснила, що позивачем не надано жодного доказу у підтвердження факту завдання їй моральної шкоди. Вказала, що довідка МСЕК про відсоток втрати професійної працездатності є підставою для розрахунку і відшкодування потерпілому матеріальної шкоди - частини втраченого заробітку і не є підтвердженням факту заподіяння моральної шкоди. Акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 є документом, що підтверджує факт наявності нещасного випадку. Таким чином, документи, на які посилається позивач не можуть бути доказами заподіяння моральної шкоди. При проходженні позивачем огляду МСЕК потерпілому не було встановлено факт спричинення морального страждання. Позивач не наводить, які саме її життєві зв'язки були порушені. Також, суд при вирішенні питання про відкриття провадження по справі не врахував того, що строк позовної давності, встановлений законом, сплив та позивач не просив суд його поновити. Відповідно до довідки МСЕК позивачу було встановлено 60 % втрати професійної працездатності. Позивач отримала від відповідача одноразову допомогу 16400 грн, щомісячно та своєчасно отримує страхові виплати у розмірі 644,88 грн., забезпечується санаторно-курортним та медикаментозним лікуванням. Це має безумовний позитивний вплив на душевний та фізичний стан позивача. Також, відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди здійснюється власником підприємства. Відповідно до пп. 2 п. 44 Закону України від 28.12.2007 р. “Про державний бюджет України на 2008 р.” відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01.01.2008 р. На підставі викладеного, просила суд відмовити у задоволенні вимог позивача у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р. на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва.
У судовому засіданні встановлено, що з 21.01.1987 р. по 26.09.2005 р. позивач працювала у КП “Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки” (а.с 4). 13.02.2004 р. під час виконання трудових обов'язків вона отримала травму, про що підприємством було складено акт № 1 про нещасний випадок на виробництві (а.с. 6-7). Відповідно до довідки МСЕК № 075042 від 26.09.2005 р. позивачу була встановлена стійка втрата працездатності 60 % та друга група інвалідності (а.с. 8). Таким чином, у позивача є всі підстави вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю за нормами вказаного Закону.
Відповідно до вимог ст.ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” в редакції, що діяла до прийняття Закону України “Про державний бюджет України на 2006 р.”, Закону України “Про державний бюджет України на 2007 р.”, Закону України “Про державний бюджет України на 2008 р.” був передбачений обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати моральної шкоди, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Законами України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” було зупинено дію деяких положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” щодо відшкодування моральної шкоди, а Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” відшкодування вказаної шкоди було припинено з 01.01.2008 р.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом 21.07.2008 р. Стійка втрата працездатності відповідно до висновку МСЕК у розмірі 60 % була встановлена позивачу 26.09.2005 р. (а.с. 8). Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності вказаними Законами.
Згідно з вимогами ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Також відповідно до ч.1,2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Норми Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та ступінь моральних страждань ОСОБА_1: в результаті отриманої травми остання стала інвалідом, також були порушені нормальні соціальні зв'язки, виникла необхідність додаткових зусиль для організації життя як в момент травмування так і до теперішнього часу. З пояснень позивача вбачається, що вона після отримання травми була вимушена тривалий час знаходитись на лікуванні, на теперішній час систематично звертається за медичною допомогою (а.с. 9-12). ОСОБА_1 не може в достатній мірі вести повноцінне життя: її постійно переслідує головний біль, нудота, прискорене серцебиття, підвищений тиск.
Також суд враховує розмір щомісячної страхової виплати, що був призначений позивачу відділенням Фонду та складає 644,88 грн.
На підставі викладеного, суд визначає розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 - 20000 грн. і вважає, що це становить справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану позивачу внаслідок ушкодження здоров'я.
Керуючись ст.ст. 21,28,30,34,35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст.ст. 307,10,60,88,208-212 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Центрально-Міському районі м. Макіївки на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 20000 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції, шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження та подання протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті у 1-ому примірнику.
Суддя А.В.Суханова