Справа № 127/23935/13-к

1-кп/127/958/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          07.11.2013 року м. Вінниці

          Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Іванченко Я. М.,

секретаря - Курутіної О.В.,

за участю:

сторони обвинувачення: прокурора Соловйова О.В.

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

18.06.2012 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. ст. 164 ч.1 КК України до 100 годин громадських робіт,

- у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012010010000495 від 28.12.2012 року,

В С Т А Н О В И В :

Згідно рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 02.11.2009 року по справі № 2-6384 про стягнення аліментів, ОСОБА_1 повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_2 (до зміни прізвища – ОСОБА_1) ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень щомісячно, починаючи з 12.10.2009 року до його повноліття.

Однак, ОСОБА_1, будучи засудженим 18.06.2012 року за ст. 164 ч. 1 КК України до 100 годин громадських робіт, не бажаючи виконувати рішення суду щодо виплати встановлених аліментів на утримання малолітнього сина та не бажаючи виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством України щодо утримання своєї малолітньої дитини, продовжив злісно ухилятися від сплати аліментів, що виражалося у відмові надавати кошти чи інші матеріальні блага, на неодноразові прохання колишньої дружини – ОСОБА_2, яка потребувала матеріальної допомоги та не мала коштів на нормальне існування.

Також ОСОБА_1 усвідомлюючи, що він має сплачувати аліменти на утримання дитини, яка потребує матеріальної допомоги, свідомо не вживав ніяких заходів в пошуках роботи та з пошуках інших заробітків, щоб надати дитині матеріальну кошти для повноцінного життя та всебічного розвитку. Так, в зв'язку з ухиленням ОСОБА_1 від сплати аліментів, останній неодноразово попереджався державною виконавчою службою Ленінського району міста Вінниці про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 164 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів, однак ОСОБА_1 продовжує злісно ухилятися від виплати коштів на утримання дитини, в результаті чого, в період час з 01.03.2012 року по 25.09.2013 року, утворилась заборгованість по сплаті аліментів в сумі 5650 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що він дійсно вчинив злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті. Так, дійсно рішенням суду його було зобов’язано сплачувати аліменти на утримання дитини. Він сплачував, проте дуже малу суму. За інкримінований період часу з 01.03.12- 21.09.2013 р. сплатив біля 300-400 гривень, які сплатив з червня 2006 року, оскільки раніше не мав фінансової можливості, не міг знайти нормальної роботи, проживав в помешканні свого батька. Деякий час працював, проте мало заробляв, тому не сплачував аліменти. Він позбавлений батьківських прав відносно свого сина, тому він вважав, що немає необхідності сплачувати аліменти. В біржу праці він не звертався, оскільки там можуть запропонувати роботу з заробітною платою біля 1500 гривень.

Окрім визнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого злочину, його вина у вчиненні злочинів повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні дала показання, що обвинувачений злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини та вже притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічного злочину. Зазначила, що квитанції на сплату аліментів обвинуваченим надсилались по 50 гривень з невеликим інтервалом в часі, проте кошти повернулись назад обвинуваченому.

В жовтні 2009 року ОСОБА_1 сплатив 550 гривень. В червні 2013 року від обвинуваченого на її ім’я було 2 перекази по 50 гривень з інтервалом в кілька хвилин, які були повернуті платнику за закінченням терміну зберігання, за останні півроку вона отримала аліменти в сумі 200 гривень, останній переказ на суму 100 гривень – в жовтні 2013 року. Просила призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, в разі невідшкодування ним заборгованості по аліментам.

Цивільний позов потерпіла ОСОБА_2 просила залишити без розгляду.

Окрім показань ОСОБА_1, який свою вину у вчиненні злочину визнав, показань потерпілої ОСОБА_2, вина обвинуваченого також доводиться іншими доказами, а саме:

- рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 02.11.2009 року у справі №2-6384/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина – ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень, щомісячно. починаючи з 12.10.2009 року і до досягнення дитиною повноліття;

- вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.06.2012 року по кримінальній справі №212/8084/2012, згідно якого ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та засуджений до 100 годин громадських робіт.

Проаналізувавши показання обвинуваченого ОСОБА_1, який свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, показання потерпілої, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину доведено повністю, а його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 164 КК України як ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений статтею 164 КК України.

Суд дійшов такого висновку, виходячи з показань обвинуваченого, який не заперечував, що дійсно не сплачував аліменти на утримання дитини, які присуджені до стягнення з нього на користь ОСОБА_2 на утримання його малолітнього сина рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 02.11.2009 року та узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_2

Крім того, суд враховує, що вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.06.2012 року ОСОБА_1 був засуджений за ч.1 ст. 164 КК України за злісне ухиляння від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом’якшують покарання.

Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_1А, який являється особою раніше судимою, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують та відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеку скоєного злочину, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_5 можливе без його ізоляції від суспільства, а покарання необхідне та достатнє для його виправлення й запобігання вчиненню нових злочинів в майбутньому слід призначити в межах санкції статті, з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України із застосуванням ст. 76 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 – слід залишити без розгляду, оскільки в судовому засіданні остання просила його не розглядати.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 – залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: