№ 1-кп/763/237/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2013 року м. Севастополь
Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого –судді Хорошева О.С.,
при секретарі Фокіної Ю.В.,
за участю прокурора Дружина К.К., Луговського Д.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, що має повну середню освіту, офіційно не працюючого, що зареєстрований та мешкає за адресою: м. Київ, пр.. Маяковського, б. 4Б, кв. 67, раніше не судимого,
що обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
09.06.2013 року приблизно о 06:15 годині ОСОБА_1, знаходячись на автомойці «Фреш», на якій не офіційно працював, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, буд. 11-Б, а саме в приміщенні для відпочинку, де знаходилась каса, діючи умисно, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його злочинні дії не будуть помічені з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу таємно викрав з барної стійки грошові кошти у сумі 515,00 гривень, яка розташована в кімнаті для відпочинку клієнтів, які належали ОСОБА_2 Після чого, ОСОБА_1, з метою одержання можливості розпорядитися викраденим майном, яке належить ОСОБА_2, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись вкраденим майном на свій розсуд та на свої власні потреби, а саме чим завдав потерпілій шкоду на вищезазначену суму.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину визнав в повному обсязі, та показав суду, що 09.06.2013 року біля 6 години ранку він прийшов на автомобільну автомойку «Фреш», розташовану за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, 11-Б. Там він працював мойщиком автомашин. Він зайшов до кімнати відпочинку, де побачив, що на барній стійці для клієнтів лежали гроші. Він захотів вкрасти гроші, оскільки йому було потрібно придбати квіток на потяг до Києву. Він впевнився, що його дії ніхто не бачить і забрав гроші з барної стійки в сумі 515 гривень. Не оспорює, що гроші належали ОСОБА_2 Після цього він покинув місце скоєння злочину і поїхав на вокзал, де купив квіток і очікував потяг. Викрадені гроші він повернув ОСОБА_2 повністю. Обвинувачений шкодує про скоєний ним злочин, щиросерде кається.
За погодженням прокурора та обвинуваченого, не досліджувались докази фактичних обставин по справі, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому роз’яснено вимоги ст. 349 КПК України й те, що він не зможе в подальшому оскаржити ці обставини по справі в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто в таємному викрадені чужого майна (крадіжці), доказана свідченнями обвинуваченого ОСОБА_1 Кваліфікація його дій правильна.
В судовому засіданні були дослідженні характеризуючи обвинуваченого матеріали, відповідно до яких він за місцем мешкання характеризується посередньо.
На обліку психолога та нарколога ОСОБА_1 не перебуває, раніше не судимий.
Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 475 гривен матеріального збитку. Враховуючи, що обвинувачений виплатив потерпілій викрадені гроші в повному обсязі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог потерпілої.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування збитків.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України, злочин, що передбачений ч. 1 ст. 185 КК України класифікується як злочин середньої тяжкості.
При призначенні покарання, суд також враховує особу обвинуваченого, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховує суспільну небезпеку скоєного злочину.
Враховуючи всі перелічені обставини, думку прокурора, думку обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання у вигляді громадських робіт, а також про можливість перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для перевиховання обвинуваченого і засобом запобігання вчиненню нових злочинів обвинуваченим.
Речові докази: лазерний диск, що знаходиться в кримінальному провадженні, залишити зберігати в кримінальному проваджені.
Відомостей про накладення арешту на майно ОСОБА_1 суду не надано.
Судових витрат судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 80 годин.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.
Речові докази: лазерний диск, що знаходиться в кримінальному провадженні, залишити зберігати в кримінальному проваджені.
Арешт на майно ОСОБА_1 не накладався.
Судових витрат судом не встановлено.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 475 гривен.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Гагарінський районний суд м. Севастополя.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя Гагарінського районного
суду міста ОСОБА_3 Хорошев