Справа № 728/2879/13-ц

2/728/778/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2013 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді – Лобода Н.В.

при секретарі – Кирута Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, які стягуються на підставі рішення Деснянського районного суду м.Києва № 2603/983/12 від 09.04.2012 року в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що на виконання вищезазначеного рішення суду він не сплачував аліменти у зв»язку з своїм тяжким матеріальним становищем, оскільки має забагато витрат, які унеможливлюють дану сплату в розмірі, встановленому судом: на його утриманні перебуває дружина, яка має ІІІ групу інвалідності, він орендує квартиру в м.Києві, сплачує відповідні комунальні платежі, має іншу дитину, на утримання якої теж сплачує аліменти, тому просить суд зменшити суму аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 до 1/10 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

В судове засідання позивач не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його проведення. В позовній заяві просить справу розглядати без його участі.

Відповідачка в судове засідання не з»явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Виклик відповідачки здійснювався у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України: судом двічі надсилалася судова повістка про її виклик в судове засідання за адресою місця проживання ОСОБА_2, зареєстрованої в установленому законом порядку і яка зазначена в матеріалах позову, однак, поштові повідомлення повернулися до суду у зв»язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Судом на підставі ч.2 ст. 197 ЦПК України, у зв’язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва № 2603/983/12 від 09.04.2012 року з позивача на користь відповідачки на утримання даної дитини стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Позивач дані аліменти не сплачував, оскільки, як вказано в позові, мав скрутне матеріальне становище: на його утриманні знаходиться дружина-інвалід, він, на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 21.01.2013 року, сплачує аліменти на утримання іншої дитини – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, орендує квартиру в м. Києві, сплачує комунальні платежі, тощо.

Згідно з положеннями “Конвенції про права дитини” та “Декларації прав дитини” інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В позові ОСОБА_5 посилається на зміну свого матеріального стану у зв»язку з ухваленням Орджонікідзевським судом 21.01.2013 року рішення про збільшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та орендуванням квартири в м.Києві, проте, суд дані обставини не може взяти до уваги, оскільки позивачем не зазначено доказів в підтвердження того, що він здійснює аліментні виплати в ході виконання вищезазначеного рішення, а квартиру він орендує з 01.03.2012 року – тобто витрати по оренді вказаного житла на момент ухвалення Деснянським районним судом м.Києва рішення від 09.04.2012 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, вже існували і не свідчать про зміну матеріального стану позивача. До того ж, договір оренди квартири в установленому порядку не зареєстрований, тому не може бути належним доказом, що підтверджує зміну матеріального стану позивача після ухваленням 09.04.2012 року Деснянським районним судом м.Києва вищевказаного рішення.

Щодо посилання ОСОБА_5 на зміну свого сімейного стану, а саме укладення 30.04.2009 року шлюбу з ОСОБА_6 та її інвалідність, то дані обставини теж існували до ухвалення Деснянським районним судом м.Києва рішення від 09.04.2012 року про стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_3.

Окрім того, в позовній заяві ОСОБА_5 вказує на те, що аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 він не сплачував взагалі, що говорить про його безвідповідальне ставлення до своїх батьківських обов»язків і до виконання рішення суду.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, після прийняття судом рішення про стягнення аліментів з позивача, його матеріальний стан, сімейне положення та стан здоров’я не змінився.

Враховуючи викладене, а насамперед інтереси дитини, суд вважає, що розмір аліментів, стягуваних з позивача на користь відповідачки на утримання доньки не є значним та таким що ставить в тяжке матеріальне становище позивача.

Окрім того, позивач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, відомостей про свої дійсні доходи, а також пояснень та доказів в підтвердження своїх позовних вимог – не надав.

Отже, обставин, які б вказували на зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров»я позивача і які мають істотне значення для вирішення справи та зменшення розміру аліментів, що стягуються, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74,77, 97, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 180-182, ч. 1 ст. 192 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення.

Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода