САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 2-659/12

Провадження №2/726/51/13

Категорія 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22.04.2013 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Тріски А. І., при секретарі Осипчук Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ПАТ “ПриватБанк” звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

В позові посилаються на те, що згідно укладеного та в установленому порядку підписаного кредитного договору №CVF0AK36350102 від 25.06.2007 року про надання на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 54271,54 грн. строком до 24.06.2014 року та відповідно до умов договору відповідач зобов’язалася сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 14,04% річних. В позові вказують на те, що відповідач протягом дії кредитного договору неналежним чином виконує взяті на себе зобов’язання і у зв’язку з чим, станом на 10.12.2012р. за відповідачем виникла заборгованість в сумі 48358,59 грн., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 35469,31 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом – 8724,52 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом – 1139,70 грн. та пені – 3025,06 грн.

Крім того в позові вказують на те, що в рахунок виконання зобов’язання за кредитним договором між сторонами від 25.06.2007 року був укладений договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав в заставу майно, а саме: автомобіль марки “DAWOO” модель Lanos, 2007 року випуску, № кузова/шасі SUPTF69YD7W339671 державний реєстраційний номер: СЕ 1757 АІ, що належить на праві власності відповідачу. Відповідно до якого, в разі невиконання боржником основного зобов’язання банк вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Просять в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором у сумі 48358,59 грн. вилучити у відповідача та передати в заклад позивачу предмет застави - автомобіль та комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу. Просять звернути стягнення на предмет застави, шляхом його продажу ПАТ КБ “ПриватБанк” з укладенням від імені відповідача договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з наданням ПАТ КБ “ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України. Крім того просять стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась та подала до суду заяву, в якій просить позов задовольнити та розглянути справу у її відсутності. Згідна на проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином повідомлялась про час і місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомила, а також не надала до суду будь яких заяв чи клопотань.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутність вищезазначених осіб відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що сторони 25.06.2007 року уклали кредитний договір №CVF0AK36350102 відповідно до якого відповідач отримав у кредит грошові кошти у сумі 54 271,54 грн. строком до 24.06.2014 року на умовах повернення та відповідно до умов договору відповідач зобов’язалася сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 14,04% річних.

Також встановлено, що станом на 10.12.2012р. за відповідачем виникла заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 48358,59 грн., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 35 469,31 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом – 8 724,52 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом – 1 139,70 грн. та пені – 3 025,06 грн. Крім того, встановлено, що сума нарахованої пені за вищевказаним кредитним договором за період з 10.12.2011 року по 10.12.2012 року складає 2 886,58 грн.

Судом встановлено, що зобов’язання за даним кредитним договором забезпечено договором застави від 25.06.2007 року укладений між сторонами, згідно якого відповідач надав в заставу майно, а саме: автомобіль марки “DAWOO” модель Lanos, 2007 року випуску, № кузова/шасі SUPTF69YD7W339671 державний реєстраційний номер: СЕ 1757 АІ.

Вказані обставини та відповідні їм правовідносини підтверджуються дослідженими письмовими доказами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Так, статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 статті 574 ЦК України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 575 ЦК України закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.509, 526 ЦК України зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, зобов’язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» від 02 жовтня 1992 року, № 2654-XII (далі - Закону) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 3 вищевказаного Закону заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Статтею 9 Закону встановлено, що законом чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи.

Статтею 19 Закону встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до статті 44 Закону заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя.

Відповідно до частини 3 статті 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року, № 1255-IV якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так суд приходить до висновку, що відповідач не виконав умов кредитного договору №CVF0AK36350102 від 25.06.2007 року укладеного між ним та ПАТ КБ „ПриватБанк”, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 48 358,59 грн.

Відповідно до п.7 ч.13 ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів” кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

На підставі викладеного та обставин встановлених у справі суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Так суд приходить до висновку, що відповідно до статті 589 ЦК України, статті 20 Закону України «Про заставу» позивач набув право звернення стягнення на предмет застави.

Крім того, згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом статей 25, 26 Закону України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, які передбачені вказаними нормами права.

З огляду на викладене вимога ПАТ КБ „ПриватБанк" про визначення такого способу звернення стягнення на заставлений автомобіль як продаж банком цього автомобіля шляхом укладенням договору купівлі-продажу від імені відповідача з іншою особою-покупцем підлягає задоволенню. Разом з тим, вимога позивача про надання йому всіх необхідних повноважень для здійснення продажу заставленого автомобіля, у тому числі зняття автомобіля з обліку в органах ДАІ України, є зайвою і охоплюється вимогою про надання йому права на продаж зазначеного автомобіля шляхом укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Окрім того, ні законом, ні договором не передбачено надання банку вищевказаних повноважень при реалізації ним предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Також звернення стягнення на предмет застави відповідно до правил пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України можливо лише в рахунок стягнення заборгованості по пені в сумі 2 886,58 грн. тобто за період з 10.12.2011 року по 10.12.2012 року.

Крім того у відшкодування судових витрат з сплати судового збору у відповідності до ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача 482,20 грн.

На підставі ст.ст.14, 258, 509, 526, 527, 530, 574, 575, 589, 1054 ЦК України, ст.ст.1, 9, 19, 20, 44 Закону України “Про заставу”, ст.11 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст.ст.25, 26, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Вилучити у ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, належне їй на праві власності заставлене майно, а саме автомобіль марки “DAWOO”, модель Lanos, 2007 року випуску, № кузова/шасі SUPTF69YD7W339671, державний реєстраційний номер: СЕ 1757 АІ з комплектом ключів та свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу, та передати його у володіння Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) .

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CVF0AK36350102 від 25.06.2007 в сумі 48 220,11 грн. (сорок вісім тисяч двісті двадцять грн.. 11 коп.), в тому числі 35 469,31 грн. заборгованості за кредитом, 8 724,52 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 1 139,70 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 2 886,58 грн. по пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором звернути стягнення на заставлений автомобіль марки “DAWOO”, модель Lanos, 2007 року випуску, № кузова/шасі SUPTF69YD7W339671, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 на праві власності шляхом продажу цього автомобіля публічним акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк" з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” у повернення судових витрат з сплати судового збору по справі 482,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області, через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом в 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя ОСОБА_3