Придніпровський районний суд м.Черкас

номер справи 711/8219/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року Придніпровський районний суд м.Черкаси у складі:

головуючого судді - Михальченко Ю.В.

при секретарі - Чередниченко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкасиі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки (пені), суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позов мотивує тим, що на підставі виконавчого листа № 2-1634/1999 року від 19 квітня 1999 року, ОСОБА_2 повинен сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно на користь ОСОБА_1. З часу стягнення аліментів і до квітня 2006 року відповідач сплачував аліменти, але не регулярно і не в повному обсязі. З травня 2006 року по вересень 2013 року ОСОБА_4 не сплачує систематично аліменти на утримання доньки, чим заподіює шкоду інтересам дитини. Отже, відповідач допустив заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 42397,84 грн. Дитина постійно потребує додаткових коштів, оскільки з дитинства страждає на вроджені хвороби, в даний час дитина навчається в ліцеї та отримує додаткові освітні послуги, а тому потребує додаткових коштів для нормального матеріального забезпечення, але відповідач не надає ніякої матеріальної допомоги і злісно ухиляється від сплати аліментів.

Вважає, що відповідач умисно не сплачував аліменти в повному розмірі, а тому на підставі вимог ч. 1 ст. 196 СК України повинен сплатити неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

В судовому засіданні позивачка зменшила позовні вимоги і просить стягнути 60000 грн. неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав, не відмовлявється сплачувати аліменти і пеню в зменшеному розмірі.

Суд, допитавши сторони та оглянувши матеріали справи, вважає, що позов є підставним і підлягає задоволення з наступних підстав.

Як встановлено по справі, що згідно виконавчого листа № 2-1634/1999 року від 19 квітня 1999 року, ОСОБА_2 повинен сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно на користь ОСОБА_1. З травня 2006 року по вересень 2013 року ОСОБА_2 не сплачує систематично аліменти на утримання доньки, чим заподіює шкоду інтересам дитини. Отже, відповідач допустив заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 42397.84 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком №ДВ-14 від 17.09.2013 року та визнано відповідачем ОСОБА_2 в судовому засіданні. Крім того, в результаті несвоєчасної сплати аліментів та виникнення заборгованості по сплаті аліментів у відповідача виникла пеня у розмірі 442128,82 грн., позивачка зменшила позовні вимоги та просить стягнути 60 000 грн., в повному обсязі.

Згідно зі ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п. 22 Постанови № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки ( пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

За таких обставин, суд вважає можливим задовольнити заявлені позовні вимоги та стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів в повному обсязі, так як в судовому засіданні не було встановлено підстав для звільнення боржника від сплати пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів, передбачених ч. 2 ст.196 СК України. Сума неустойки відповідачем не оспорюється.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на важке матеріальне становище, як на поважну причину несвоєчасної сплати аліментів у вищевказаний період, оскільки дане твердження не знайшло свого підтвердження в ході розгляду даної справи по суті. Відповідач є працездатним, здоровим, на утриманні інших осіб немає, відповідно до ст. 180 СК України зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, заборгованість не погашається ним до цього часу, обставини, на які відповідач посилався, що має інші боргові зобов’язання,, не можна визнати достатніми для висновку про наявність правових підстав для звільнення його як платника аліментів передбаченої ст. 196 СК України відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Виходячи з вищевказаного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

На підставі ст.ст.191, 194, 196, 197 СК України, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 60 000 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий

ОСОБА_5