Справа № 2214/4273/2012
Провадження № 2/682/137/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2013 року.
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Маршал І.М.,
секретаря Дризік І.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «Кривинське», Старокривинської сільської ради про визнання договору оренди будівлі дійсним та визнання права власності на будівлю, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до СФГ «Кривинське», Старокривинської сільської ради про визнання договору оренди будівлі дійсним та визнання права власності на будівлю. В обґрунтування позову вказував, що 05.09.1997 р. між позивачем та ССГ «Кривинська» (на даний час СФГ «Кривинське») укладено договір оренди з правом викупу на будівлю овочесховища, що розташоване за адресою вул. Перемоги ( Леніна) в с. Ст. Кривин, Славутського району. Договір укладений в простій письмовій формі. За умовами договору, після повного погашення залишкової балансової вартості будівлі орендар вправі зареєструвати його в органах БТІ на правах приватної власності. Залишкова вартість овочесховища за мінусом зносу за минулі роки станом на 13.09.1997 р., тобто на момент укладення договору, становила 1 124 грн. Балансова вартість приміщення овочесховища складає 1 000 грн.
Позивачем у 1998 році було сплачено 448 грн. орендної плати, що складає 40% від залишкової балансової вартості овочесховища і згідно умов договору ним було сплачено орендну плату за чотири роки, тобто до 13.09.2002 р. 15.07.2002 р. ним було сплачено в рахунок орендної плати 1 000 грн. Тому позивач вважає, що він набув право власності на вказану будівлю та право зареєструвати її в органах БТІ.
Славутським БТІ йому було відмовлено у реєстрації права власності на приміщення овочесховища, у зв’язку із відсутністю у СФГ «Кривинське» правовстановлюючих документів. Свідоцтво на право власності на приміщення овочесховища СФГ «Кривинське» було видане 24.07.2002 р. Реєстрація переходу права власності у 2002 році здійснена не була у зв’язку із зміною порядку реєстрації права власності на об’єкти нерухомості. Славутське БТІ відмовило в реєстрації права власності на овочесховище, після розробки правовстановлюючих документів на овочесховище СФГ «Кривинське», у зв’язку з тим. Що договір не був нотаріально посвідчений.
Позивач вказує, що з 15.07.2002 р. відкрито та безперервно володіє будівлею овочесховища. СФГ «Кривинське» не заперечувало щодо використання вказаного приміщення.
Позивач просив визнати дійсним договір оренди з правом викупу на будівлю овочесховища, що розташоване за адресою вул. Перемоги ( Леніна) с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, укладений 05.09.1997 р. між ОСОБА_1 та ССГ «Кривинська» ( на даний час СФГ «Кривинське») та визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлю овочесховища, що розташоване за адресою вул. Перемоги, с. Старий Кривин.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов із викладених у ньому підстав.
Представник СФГ «Кривинське» його голова ОСОБА_2 в судовому засіданні просив у позові відмовити. Суду пояснив, що вважає позов безпідставним, вимоги його незаконними, оскільки позивачем не вказано із якою метою необхідно визнавати дійсним договір оренди та якою правовою нормою це передбачено. Вказує на те, що договір оренди не дає підстав для визнання за позивачем права власності на об’єкт нерухомості. Зазначає, що СФГ «Кривинське» не було стороною договору оренди. Вказує на те, що позивач приміщенням овочесховища не користується з десяток років. Власником приміщення овочесховища є СФГ «Кривинське». Та просить суд застосувати позовну давність і відмовити за сплином цього строку позивачу у позові.
Представник Старокривинської сільської ради в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду подав заяву із проханням справу слухати у відсутності їх повноважного представника, вказав, що проти позову не заперечує.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що до задоволення не підлягає.
У відповідності до вимог ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або
інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки(ст. 257 ЦК України).
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін( ст. 260 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).
У відповідності до вимог ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Оцінюючи позовні вимоги суд приходить до наступного.
5 вересня 1997 року ССГ «Кривинське» в особі голови правління ОСОБА_2 ( Орендодавець) та ОСОБА_1І.(Орендар) уклала договір в простій письмовій формі, за яким орендодавець передає орендарю в оренду з правом викупу по залишковій балансовій вартості будівлю овочесховища, яка знаходиться за адресою с. Кривин. Згідно п. 1.2. орендар отримує право використовувати об’єкт на правах оренди до повного погашення залишкової балансової вартості будівлі, після чого набуває права зареєструвати об’єкт в органах БТІ на правах приватної власності. Орендар зобов’язаний виплачувати орендодавцю щорічно, не пізніше 15 числа першого місяця послідуючого року, орендну плату, яка становить 10% від залишкової балансової вартості об’єкту.
СФГ «Кривинське», згідно його статуту, зареєстрованого Славутською райдержадміністрацією за № 171 23.06.2000 р., створене в результаті реформування ССГ «Кривинське» і є його правонаступником майнових, немайнових, трудових прав і обов’язків.
Власником приміщення овочесховища в с. Старий Кривин є СФГ «Кривинське», що засвідчується свідоцтвом на право власності від 24.07.2002 р., виданим на підставі рішення виконкому Старокривинської сільської ради №19.
Вказане свідоцтво суду надано позивачем, про його існування він інформований із дня його видачі ( 24/07/2002 р.), що підтверджується й пояснення його представника в судовому засідання, який вказав, що про виготовлення даного свідоцтва ОСОБА_1 був ознайомлений, та із заявленого позову.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем було пропущено встановлений законом строк позовної давності, що враховуючи наявність заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності є підставою для відмови у позові.
У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати покладаються на сторону проти якої постановлено рішення, тобто у даному випадку не відшкодовуються позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 256,257, 261 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У позові ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «Кривинське», Старокривинської сільської ради про визнання договору оренди будівлі дійсним та визнання права власності на будівлю, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Маршал І. М.