ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
05.12.06р. | Справа № А17/379-06 |
За позовом Закритого акціонерного товариства “Жовтоводський м’ясопродкомбінат”, м. Жовті Води Дніпропетровської області
до Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м. Жовті Води Дніпропетровської області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: Горовець Є.М., довіреність без номеру від 11.05.2005р., адвокат;
від відповідача: Нехіна Л.І., довіреність № 11987-10/10 від 05.12.2006р., начальник відділу; Бондаренко Є.В., довіреність № 10893/10-10 від 13.11.2006р., державний податковий інспектор.
Суть спору:
Закрите акціонерне товариство “Жовтоводський м’ясопродкомбінат” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсними актів ненормативного характеру —податкових повідомлень-рішень Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (у подальшому —відповідач) № 0000842301/0, № 0000852301/0, № 0000862301/0 від 20.06.2006р., № 0000842301/1, № 0000852301/1, № 0000862301/1 від 17.07.2006р., яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств і з орендної плати за землю, а також податкове зобов’язання у вигляді штрафу за порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (у подальшому —Закон №2181).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неправомірно донарахував позивачеві орендну плату за землю, оскільки коефіцієнт орендної плати був встановлений Жовтоводською міською радою в односторонньому порядку і не може вважатись таким, що погоджений сторонами договору оренди. Також позивач посилається на те, що податок на прибуток нарахований йому всупереч узагальнюючому податковому роз’ясненню, у зв’язку з виконанням якого платник податків не може бути притягнений до відповідальності. Крім того, позивач вважає, що застосування відповідачем штрафних санкцій з податку на прибуток є безпідставним, оскільки податкове зобов’язання за податковим повідомленням-рішенням було оскаржено у судовому порядку, отже було неузгодженим.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, у поданому відзиві зазначає, що Жовтоводська міська рада повідомила про зміну коефіцієнта орендної плати у засобах масової інформації, що є підставою для позивача для сплати орендної плати за землю за новою підвищеною ставкою. Також відповідач з посиланням на чинне законодавство наполягає на тому, що позивач визнав свою заборгованість перед ВАТ “Долинський птахокомбінат”, що є підставою для збільшення валового доходу позивача. Крім того, відповідач вважає, що оскільки позивач самостійно сплатив суму податкового зобов’язання, це свідчить про визнання ним податкового зобов’язання і про узгодження цього зобов’язання, тому застосування штрафу з дати його узгодження до дати фактичної сплати є правомірним.
У судовому засіданні 05.12.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
в с т а н о в и в :
Відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р., за результатами якої був складений Акт від 20.06.2006р. № 92/23-31624127.
Актом перевірки були встановлені, зокрема, наступні порушення:
– п. 3.1, ст. 3, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №283/97-ВР (у подальшому —Закон “Про прибуток”), внаслідок чого позивачем було занижено податок на прибуток на загальну суму 25414,30 грн., в тому числі за півріччя 2005р. —5956,26 грн., за 9 місяців 2005р. —25414,30 грн.;
– ст. 21 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХІV та ст. ст. 2, 14, 15 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992р. №2535-ХІІ (у подальшому —Закон “Про плату за землю”), внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за землю на загальну суму 11085,03 грн.;
– пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 в у частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
– від 20.06.2006р. №0000842301/0, яким позивачеві було визначено суму податкового зобов’язання з орендної плати за землю в сумі 16627,55 грн., у тому числі 11085,03 грн. —основний платіж, 5542,52 грн. —штрафні (фінансові) санкції;
– від 20.06.2006р. №0000852301/0, яким позивачеві було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 33634,21 грн., у тому числі 25414,30 грн. —основний платіж, 8219,91 грн. —штрафні (фінансові) санкції;
– від 20.06.2006р. №0000862301/0, яким позивача було зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 10016,53 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав відповідачеві скаргу від 29.06.2006р. №0114.
Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 17.07.2006р. №6885/10-23 відповідач відмовив позивачеві у задоволенні його скарги, податкові повідомлення-рішення залишив без змін.
Також відповідачем за результатами розгляду первинної було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
– від 17.07.2006р. №0000842301/1, яким позивачеві було визначено суму податкового зобов’язання з орендної плати за землю в сумі 16627,55 грн., у тому числі 11085,03 грн. —основний платіж, 5542,52 грн. —штрафні (фінансові) санкції;
– від 17.07.2006р. №0000852301/1, яким позивачеві було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 33634,21 грн., у тому числі 25414,30 грн. —основний платіж, 8219,91 грн. —штрафні (фінансові) санкції;
– від 17.07.2006р. №0000862301/1, яким позивача було зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 10016,53 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств.
Господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі на підставі наступного.
Орендна плата за землю
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
– 14.08.2002р. між Жовтоводською міською радою (орендодавець) і позивачем (орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки №408 (у подальшому —Договір оренди), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у користування земельну ділянку площею 5,3236 га, розташовану по вул. Заводська, згідно з планом землекористування, що надається;
– відповідно до п. 1.2 Договору оренди земельна ділянка надається у користування терміном на 5 років;
– згідно з п. 3.1 Договору оренди за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 32824,41 грн. за рік рівними частками, щомісячно;
– пунктом 3.6 Договору оренди передбачено, що орендна плата може бути переглянута за згодою сторін. Сторона, яка зацікавлена у перегляді орендної плати, попереджає про це другу сторону за один місяць. Сторона, яка розглядає пропозиції по зміні орендної плати на протязі двох місяців з дня повідомлення, повинна повідомити своє рішення щодо зміни орендної плати;
– згідно з п. 6.1 Договору оренди зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін;
– у відповідності з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2006р. по справі №4/8-06 у позові Прокурора м. Жовті Води в інтересах держави в особі Жовтоводської міської ради до позивача про стягнення орендної плати у сумі 59017,92 грн. було відмовлено у повному обсязі;
– вказаним Рішенням було встановлено, що зміна порядку розрахунку орендної плати не може впливати на раніше укладені договори оренди; до внесення відповідних змін до договору оренди в установленому законом порядку позивач повинен сплачувати орендну плату відповідно до умов Договору оренди.
З наведеного вбачається, що сторонами Договору оренди не було досягнуто згоди щодо збільшення розміру орендної плати.
У відповідності зі ст. 2 Закону “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1, 2 ст. 71 КС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У порушення наведених вимог, відповідачем не надано належних і допустимих доказів внесення змін до Договору оренди, якими була б збільшена орендна плата, належна до сплати позивачем, також відповідачем не було доведено наявність фактичного заборгованості позивача по сплаті орендної плати за землю перед державним бюджетом.
Посилання на розміщення Жовтоводською міською радою оголошення у ЗМІ стосовно зміни коефіцієнтів на сплату орендної плати не може бути підставою для донарахування орендної плати, оскільки матеріали справи не підтверджують досягнення сторонами Договору оренди згоди щодо зміни розміру орендної плати.
Вказане також підтверджується Постановою Жовтоводського міського суду від 05.07.2006р. по справі № 3-1007/6 і Постановою Жовтоводського міського суду від 05.07.2006р. по справі № 3-1008/6, якими адміністративні справи відносно директора і головного бухгалтера позивача було закрито у зв’язку з неправильністю висновків акту перевірки і протоколу про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин, податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.06.2006р. № 0000842301/0 і від 17.07.2006р. № 0000842301/1 винесені неправомірно і мають бути визнані недійсними.
Податок на прибуток підприємств
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
– в акті перевірки відповідачем здійснено посилання на порушення позивачем пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону “Про прибуток”, внаслідок чого позивачем було занижено валовий доход на загальну сум 101637,20 грн.;
– вказаний висновок відповідачем було зроблено внаслідок несплати позивачем заборгованості за поставлений товар на користь ЗАТ “Долинський птахокомбінат” за договорами №8121517 від 15.12.2003р. і №3121517/1 від 01.03.2005р.;
– у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач фактично визнав свою заборгованість перед ЗАТ “Долинський птахокомбінат”, що підтверджується його бухгалтерським обліком.
У відповідності з пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону “Про прибуток” платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;
б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Слід зазначити, що відповідно до розділу ІІ ГПК України “Досудове врегулювання спору” досудовим врегулюванням спору вважається подання претензії боржнику і надання відповіді на таку претензію.
Частинами 1, 2 ст. 71 КС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У порушення наведених норм, відповідачем не надано у матеріали справи доказів досудового врегулювання спору між позивачем і ЗАТ “Долинський птахокомбінат”, а також доказів звернення останнього до суду з позовом до позивача або вчинення виконавчого напису нотаріуса стосовно позивача.
Підпункт 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону “Про прибуток” містить вичерпний перелік обставин, за яких платник податків-покупець зобов’язаний збільшити свій валовий доход.
Твердження відповідача про те, що дані бухгалтерського обліку позивача свідчать про визнання ним заборгованості перед ЗАТ “Долинський птахокомбінат” є розширеним тлумаченням чинного податкового законодавства і не можуть бути підставою для нарахування податку на прибуток, так як матеріалами справи не підтверджується настання обставин, передбачених пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону “Про прибуток”.
Вказане також підтверджується Постановою Жовтоводського міського суду від 05.07.2006р. по справі № 3-1007/6, якою адміністративну справу відносно директора позивача було закрито у зв’язку з неправильністю висновків акту перевірки і протоколу про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин, податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.06.2006р. №0000852301/0 і від 17.07.2006р. №0000852301/1 винесені неправомірно і мають бути визнані недійсними.
Штрафні санкції з податку на прибуток підприємств
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
– 10.01.2006р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001302301/3, яким позивачеві було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 88951,86 грн., у тому числі 50082,63 грн. —основний платіж, 38869,23 грн. —штрафні (фінансові) санкції;
– не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з позовом до відповідача до господарського суду Дніпропетровської області, який ухвалою від 07.02.2006р. відкрив провадження у справі №А36/46;
– 22.03.2006р. позивач самостійно сплатив суму донарахованого податкового зобов’язання, що підтверджується платіжним дорученням №81 від 22.03.2006р.;
– ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2006р. по справі №А36/46 на підставі клопотання позивача позовна заява була залишена без розгляду у зв’язку з її відкликанням;
– акт перевірки свідчить про те, що відповідач донарахував позивачеві штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з 23.01.2006р. до 22.03.2006р. включно.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у цій частині повністю з наступних підстав.
У відповідності з пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
З наведеного вбачається, що застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій є неправомірним, оскільки у зв’язку з порушенням провадження у справі за позовом позивача до відповідача податкове зобов’язання з податку на прибуток втратило статус узгодженого до закінчення розгляду справи судом.
У відповідності з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, на який відповідач посилався у спірному податковому повідомленні-рішенні, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідачем не надано у матеріали справи належних і допустимих доказів того, що позивачем було допущено затримку сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств на строк від 31 до 90 календарних днів, тобто застосування штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового зобов’язання є необґрунтованим.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення відповідача №0000862301/0 від 20.06.2006р. і №0000862301/1 від 17.07.2006р. мають бути визнані недійсним у повному обсязі.
Також суд вважає, що клопотання позивача щодо стягнення з відповідача витрат, пов’язаних із прибуттям представника позивача до суду, та витрат на правову допомогу підлягає задоволенню на підставі наступного.
Між позивачем і Адвокатською фірмою “Бізнес-Право” (Фірма) укладено договір №51/09/06 про надання правової допомоги від 27.09.2006р. Згідно з п. 1.1 вказаного договору Фірма бере на себе зобов’язання надавати позивачеві правову допомогу (послуги адвоката), що полягає у представництві його інтересів у справі за позовом позивача до відповідача про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами акту перевірки від 20.06.2006р. №92/23-31624127. Згідно з п. 4.1 договору про надання правової допомоги позивач оплачує правову допомогу Фірми та компенсує Фірмі витрати, пов’язані з прибуттям адвокату до суду, який розглядає відповідну справу. Згідно з п. 4.5 договору про надання правової допомоги не пізніше 2 (двох) календарних місяців з дня підписання договору позивач сплачує Фірмі 400,00 грн. Докази перерахування позивачем вказаних коштів на користь Фірми наявні у матеріалах справи (банківська виписка від 01.12.2006р.). Також позивачем надано у матеріали справи належні і допустимі докази понесення витрат у зв’язку з прибуттям представника позивача до господарського суду Дніпропетровської області у розмірі 510,20 грн.
За вказаних обставин позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а саме податкові повідомлення-рішення, якими позивачеві визначено податкове зобов’язання з орендної плати і з податку на прибуток з приватних підприємств, а також застосовані штрафні санкції з податку на прибуток підприємств, мають бути визнані недійсними у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
п о с т а н о в и в :
Задовольнити адміністративний позов Закритого акціонерного товариства “Жовтоводський м’ясопродкомбінат” повністю.
Визнати недійсним повністю податкове повідомлення-рішення № 0000842301/0 від 20.06.2006р. Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області.
Визнати недійсним повністю податкове повідомлення-рішення № 0000862301/0 від 20.06.2006р. Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області.
Визнати недійсним повністю податкове повідомлення-рішення № 0000842301/1 від 17.07.2006р. Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області.
Визнати недійсним повністю податкове повідомлення-рішення № 0000852301/1 від 17.07.2006р. Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області.
Визнати недійсним повністю податкове повідомлення-рішення № 0000862301/1 від 17.07.2006р. Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області.
Визнати недійсним повністю податкове повідомлення-рішення № 0000852301/1 від 17.07.2006р. Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Жовтоводський м’ясопродкомбінат” (52208, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Заводська, 17Б, р/рахунок 26005441550100 в Дніпропетровській обласній дирекції АППБ “Аваль”, МФО 305653, код ЄДРПОУ 31624127) суми
– 3 грн. 40 коп. судового збору;
– 510 грн. 20 коп. компенсації витрат, пов’язаних із прибуттям представника позивача до суду;
– 87,97 грн. витрат на правову допомогу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
21.12.2006р.