Справа № 127/24809/13-ц

Провадження № 2/127/7302/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2013 року                                                   м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р. В.

при секретарі Алексюк В. О.,

розглянувши у відкриоому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, мотивуючи позов тим, що 15.12.2011 року він уклав договір позики з відповідачем, за яким передав позичальнику ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 220 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути йому кошти до 01.07.2013 року, що підтверджується розпискою від 15.12.2011 року. Після 01.07.2013 року він звернувся до відповідача з проханням повернути гроші, однак відповідач борг не повернув, мотивуючи це скрутним матеріальним становищем. ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання щодо повернення боргу в сумі 220 000 грн. на даний час не виконав. Просить стягнути з відповідача борг в сумі 220 000 грн. та понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 200 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, надавши до суду заяву, в якій просить розглядати справу в його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Згідно ст. 174 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до роз’яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ст. ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Враховуючи зазначене, встановлені фактичні обставини справи, визнання позову відповідачем, те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Оскільки позивачем було сплачено судовий збір при подачі позовної заяви до суду, то відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтвердженні судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 130, 213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 (проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3) заборгованість за договором позики укладеним 15.12.2011 року у розмірі 220 000 (двісті двадцять тисяч) грн. 00 коп. та понесені і документально підтвердженні судові витрати в розмірі 2 200 (дві тисячі двісті) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ