Справа № 22 -6264/2007 рік Головуючий в 1 -й інстанції Васіна Л.А.
Категорія 23 Доповідач - Осіян О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" грудня 2007 року. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Рудь В.В.
суддів - Ремеза В.А., Осіяна О.М.,
при секретарі - Панченко Д.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Кіровського району м. Дніпропетровська про відшкодування шкоди, -
встановила:
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2006 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Кіровського району м. Дніпропетровська про відшкодування шкоди. Вказаним рішенням суду стягнуто із відповідача на користь позивача 6 203 гривні на відшкодування матеріальної шкоди та 3000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2006 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату праці експерта у розмірі 451, 65 гривень та витрати на виготовлення фотографій для фіксації матеріальної шкоди у розмірі 25 гривень.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати тільки рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2006 року. В обгрунтування скарги представник відповідача вказує на те, що суд не врахував всі обставини у справі, а саме те, що ремонт у квартирі відповідача було проведено ще 1 1998 році, а позивачка вказує на два факти заливу водою її квартири, які були 15 лютого 2001 року та 30 травня 2005 року. Немає причинного зв'язку між ремонтом його квартири та пошкодженням квартири позивачки, а також суд не встановив дійсну причину такого пошкодження. Суд посилався на не доведені обставини та не достовірні докази, та не звернув увагу на експертну оцінку Придніпровської академії будівництва та архітектури, за висновком якої місце прориву труби знаходиться на старому водопроводі нижче рівня підлоги. Цей трубопровід належить третій особі. Тому він просив постановити нове рішення, яким стягнути вказану шкоду із житлового підприємства.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін із наступних підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що 15 лютого 2001 року внаслідок залиття водою, була пошкоджена квартира АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності громадянці ОСОБА_2
Залиття водою квартири позивачки сталося внаслідок неправильного з'єднання водопровідних труб із загальним стояком у квартирі АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1
В процесі розгляду справи суд встановив, що в результаті проведення ремонту в квартирі відповідача, в ній виконувалась перепланування, дозвіл на яке він не отримував. Сторони не надали суду доказів , про отримання такого дозволу. В результаті перепланування виконувалась заміна труб холодного водопостачання. При залитті квартири позивачки відповідачем не викликались робітники житлового органу, заявок на ремонт труб від відповідача до цього органу не надходило. Також знаючи про наявність акту житлового органу щодо причин пошкодження квартири позивачки, відповідач ніяких заперечень по цьому акту не направляв.
Суд обґрунтовано посилався на те, що у матеріалах справи є докази спричинення шкоди позивачці відповідачем, а саме: висновок судової будівельно-технічної експертизи №1086 від 01 грудня 2004 року, складений фахівцями Дніпропетровського НДІСЕ, відповідно до якого залиття водою квартири АДРЕСА_1 сталося після ремонту кв. АДРЕСА_2, де при заміні труб стояка холодної води допустили їх неправильне з'єднання. При огляді квартири АДРЕСА_1 зафіксовано заміну частини стояка між квартирами 67 та 61. Експерт вважає, що причиною залиття водою квартири позивачки не є пошкодження комунікацій, розташованих безпосередньо в міжповерхових перекриттях квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Висновок цієї експертизи відповідач не оспорив, та не заявляв клопотання провести додаткову чи повторну експертизу у справі.
Актами комісії житлового органу також підтверджується спричинення шкоди квартирі позивачки внаслідок неправильного з'єднання водопровідних труб із загальним стояком.
Тому врахувавши надані докази та пояснення сторін, відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1167 ЦК України суд стягнув матеріальну шкоду у розмірі 6203 гривні, визначеному висновком експерта Дніпропетровського НДІСЕ №1306 від 29.08.2005 року, а також і грошову суму на відшкодування моральної шкоди виходячи із характеру та ступеню спричинених позивачці моральних страждань та їх тривалості.
Доводи скарги про недоведеність вини відповідача у спричиненні шкоди не можна прийняти до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та наданими доказами. Факт спричинення шкоди позивачці доведено актами обслідування її квартири, проведеними комісією житлового органу, а також поясненнями сторін. Розмір шкоди судом визначено відповідно до вимог законодавства. Відповідач не надав суду належних та достовірних доказів щодо відсутності своєї вини у спричиненні шкоди позивачці, а тому немає підстав для покладення відповідальності за спричинену шкоду на житловий орган.
В зв'язку із чим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.