Головуючий у 1 інстанції - Нестеренко Н.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 листопада 2008 року                                                                                                                                справа № 22-а-13063/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В :

                У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про стягнення недоплаченої суми на оздоровлення за 2008 рік, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на день фактичної виплати. 

                Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 29 вересня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто зазначений вид заборгованості за 2008 рік у загальній сумі 2505 грн.   

                Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а саме: без урахування розміру цього виду допомоги, встановленого постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постановою КМУ від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Всі виплати, передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі виплати щорічної допомоги на оздоровлення, і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачується у розмірах, встановлених вказаними постановами КМУ.

                Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (надалі  ЧАЕС), категорія 1, має 2 групу інвалідності, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам другої групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив: з 1 січня 2008 року - 515 грн., з 1 квітня 2008 року - 525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545  грн., з 1 грудня 2008 року - 605 грн. 

                В порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нараховано та сплачено у січні 2008 року за 2008 рік - 120 грн.  

                Таким чином, суд першої інстанції вирішив, що фактично за 2008 рік відповідачем було недоплачено позивачеві сума щорічної разової допомоги у розмірі 2505 грн. 

                       Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 

                Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 23.12.2005 року, наявною у матеріалах справи.

                З 29.10.1997 року безстроково позивач має 2 групу інвалідності за захворінням, яке пов'язане з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК сер. 2-18 АВ № 196561, наявною у матеріалах справи.     

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам, які є інвалідами 2 групи - п'ять мінімальних заробітних плат.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова № 836), якою розмір такої допомоги встановлений для інвалідів 2 групи в 26,70 грн., а з 2005 року - постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова № 562), якою розмір зазначеної допомоги інвалідам 2 групи встановлений в 120 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

                Зазначеними постановами №№ 836, 562 всупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів 2 групи - 26,70 грн. та з 2005 року - 120 грн.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2008 рік, а не постанови №№  836, 562, згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27.06.1996 року (зі змінами) стосовно преюдиції нормативних актів.

                       Конституція - Основний Закон України і має найвищу юридичну силу, а тому колегія суддів приходить до висновку, що у зазначеній ситуації, суд першої інстанції вірно застосував конституційні положення щодо пільг, компенсацій і гарантій, які Держава надає громадянам.

                Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 120 грн. за 2008 рік, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними.

            Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів). Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету. 

Відповідно до ст. 48 спеціального Закону та приписів п.п. 1-3  Порядку використання коштів Державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 936 від 20.09.2005 року у управління праці та соціального захисту населення з'явився обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

                Тому, звернення з позовними вимогами до Управління праці та соціального захисту населення щодо стягнення щорічної допомоги є обґрунтованим.                

Разом з тим, визначаючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд першої інстанції помилково визначив розмір мінімальної заробітної плати на день фактичної виплати у 525 грн., тоді як у січні 2008 року цей розмір складав 515 грн., тому сума недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2008 рік складає 2455 грн. (515 грн. х 5 - 120 грн.).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки суду не спростовуються, але суд помилково визначив суму, яка підлягає стягненню, тому постанова підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 2 ч. 1 ст. 198, 201, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 29 вересня 2008 року у справі № 2-а-296/08 - частково задовольнити.

Постанову Кіровського міського суду Луганської області від 29 вересня 2008 року у справі № 2-а-296/08 за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2008 рік - змінити, у абзаці 2 резолютивної частини постанови замість «2505 грн.» вказати «2455 грн.».

В іншій частині постанову суду залишити без змін.   

                Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин, з дня складення в повному обсязі. 

              Головуючий:                                                                                  І.В. Геращенко

                Судді:                                                                                            Т.Г. Арабей

                                                                                                                                   С.А. Малашкевич