Справа № 22ц-570 2008р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 37 Калашник В.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Скіць M.I.
УХВАЛА
Іменем України
17 березня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Сіренка Ю.В., Скіця М. І.
при секретарі Ковтун Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
встановила:
19 червня 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, в обґрунтування своїх вимог зазначаючи, що після смерті її чоловіка ОСОБА_4 відкрилася спадщина на будинковолодіння у АДРЕСА_1. В зазначеному будинковолодінні проживали і були прописані позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 Позивачка зазначила, що будинковолодіння було побудоване нею разом з покійним чоловіком ОСОБА_4 у 1973 році, проте ні правовстановлюючих документів, ні будівельного паспорта, ні свідоцтва про право власності її чоловік не отримав. З цих підстав нотаріус відмовився видати свідоцтво про право на спадщину, коли позивачка звернулася до нього із заявою.
Просила визнати за нею, ОСОБА_2, право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 липня 2007 року позов ОСОБА_2 було задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що будинковолодіння АДРЕСА_1 вона будувала сама, маючи двох неповнолітніх дітей в 1947 році на виділеній їй колгоспом земельній ділянці. Вказане будинковолодіння належало їй на праві приватної власності. Після одруження сина ОСОБА_4 в 1976 році вона виділила йому зі свого домоволодіння 0, 15 га землі та
времянку і з того часу спірне домоволодіння належало по 1/2 частині ОСОБА_1 та її сину, що підтверджується довідкою Костянтинівської сільської ради, яку апелянт додала до матеріалів справи.
Апелянт вказує, що після смерті сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 вона не претендувала на частку майна в спадщині сина, і не заперечує проти залишення синового майна іншим спадкоємцям. Проте рішенням суду вона безпідставно була позбавлена власності. Зокрема зазначає, що таким чином суд порушив ст. 57 ЦПК України і за повної відсутності доказів того, що будинковолодіння належало ОСОБА_4, виніс рішення, яким визнано право власності на все будинковолодіння за ОСОБА_2 Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази прийняття спадщини відповідачем ОСОБА_3 Вказує, що суд при винесенні рішення керувався Законом України "Про власність", хоча цей закон втратив чинність відповідно до Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27 квітня 2007 року.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути задоволена виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 311 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 у червні 2007 року ініціювала позов про визнання за нею права власності на спадкове будинковолодіння.
Оспорюваним рішенням її вимоги були задоволені в повному обсязі.
Згідно довідки виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради № 370 від 16.11.2007 року (а.с. 22), апелянту та її покійному сину, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, належало на праві приватної власності будинковолодіння АДРЕСА_1.
Апелянт до участі у розгляді справи судом першої інстанції залучена не була, суд вирішив питання про її права та обов'язки за її відсутності.
При таких обставинах рішення суду першої інстанції як ухвалене з порушенням процесуального закону, підлягає до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи слід залучити до участі в справі всіх зацікавлених осіб та вирішити позовні вимоги у відповідності із чинним законодавством.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 липня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - скасувати, а справу направити до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.