УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №293/1-180/12-к Головуючий у 1-й інст. Бруховський Є. Б.
Категорія ч.1 ст.286 КК Доповідач Жизнєвський Ю. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Жизнєвського Ю.В.
суддів: Зав'язуна С.М., Слісарчука Я.А.
за участі:
прокурора Селюченко І.І.
потерпілого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3, прокурора, який приймав участь у справі та потерпілого ОСОБА_1 на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 28 березня 2013 року, -
В с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хутір-Мокляки Ємільчинського району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, постраждалого від аварії на ЧАЕС 1 категорії, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого,
засуджено за ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5000 грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди. В решті позову відмовлено за безпідставністю.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.
З метою забезпечення позовних вимог залишено арешт на майно ОСОБА_3, а саме автомобіль ВАЗ-21051 д.н.з НОМЕР_1.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судові витрати за проведення експертиз в сумі 1978,16 грн.
Речові докази - мопед «Кануні» д.н.з. НОМЕР_2 повернуто потерпілому ОСОБА_1
Згідно вироку суду, 14.05.2012 року о 10 год. 30 хв. в смт. Черняхів по вул. Коростенській, №1 неподалік приміщення продуктового магазину «Квара», ОСОБА_3 керуючи власним автомобілем ВАЗ-21051 д.н.з. НОМЕР_1, не переконався в безпечності зміни напрямку руху для інших учасників дорожнього руху, грубо порушуючи вимоги п.п. 10.1.,16.11. правил дорожнього руху України та дорожнього знаку пріоритету 2.1, виїхав з другорядної на головну дорогу, де вчинив наїзд на мопед «Кануні» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, який в цей час рухався по головній дорозі.
В результаті наїзду водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому 1-го пальця правої стопи, що відноситься до категорії середньої тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить змінити вирок Черняхівського районного суду від 28 березня 2013 року та відмовити в задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди;
скасувати арешт майна, а саме з автомобіля ВАЗ-21051 д.н.з. НОМЕР_1 та повернути йому вказане майно;
стягнути з нього на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судові витрати за проведення експертиз в сумі 1909,60 грн., а в решті вирок залишити без змін.
Вважає, що загальна сума 1978,16 грн. щодо стягнення на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судових витрат за проведення експертиз не відповідає дійсності та матеріалам справи, судом не враховано особу засудженого та не знято арешт з його майна - автомобіля ВАЗ-21051 д.н.з. НОМЕР_1. Задоволення цивільного позову вважає таким, що винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права, що порушує його права.
На думку засудженого, суд у вироку виклав висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи, однобічно та неповно провів судове слідство.
В апеляції прокурор просить змінити вирок Черняхівського районного суду від 28.03.2013 щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.286 КК України, зазначивши в резолютивній частині вироку суму стягнених із ОСОБА_3 судових витрат на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області в розмірі 1909, 60 грн.
Зазначає, що по справі НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області проведено дві судово-технічні, судово-трасологічна та авто-технічна експертизи. Вказує, що відповідно до довідок розрахунків вартість кожної складає 477, 40 грн., що становить в загальній сумі 1909, 60 грн., а не 1976,16 грн. як зазначено у вироку суду.
В апеляції потерпілий ОСОБА_1 просить скасувати вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 28 березня 2013 року в частині визначення покарання засудженому ОСОБА_3 та в частині відмови в задоволенні його позову про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10 000 гривень та немайнової (моральної) в сумі 130 тисяч гривень, постановити новий вирок та призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене ч.1 ст.286 КК України, із позбавлення права керування транспортними засобами, стягнути з ОСОБА_3 та НАСК «Оранта» в солідарному порядку на його користь матеріальну шкоду в розмірі десяти тисяч гривень та моральну шкоду в розмірі ста тридцяти тисяч гривень.
Вважає, що суд першої інстанції, призначив ОСОБА_3 надто м'яке покарання та не врахував обставин, які обтяжують вину засудженого.
Зазначає, що ОСОБА_3 не відшкодував заподіяної ним ні матеріальної, ні моральної шкоди, що свідчить про наявність обставини, що обтяжує покарання.
Також на думку апелянта судом у вироку не враховано ту обставину, що злочин було вчинено загально небезпечним способом, шляхом використання джерела підвищеної небезпеки.
Вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки факту зниження його працездатності на 25% та необґрунтовано зменшив суму моральної шкоди завданою засудженим внаслідок ДТП.
На апеляцію потерпілого ОСОБА_1, від засудженого ОСОБА_3 надійшло заперечення, в якому він просить апеляційні вимоги потерпілого залишити без задоволення, а свою апеляцію підтримує з наведених в ній мотивів.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію з наведених в ній мотивів та апеляцію прокурора, заперечив проти апеляції потерпілого ОСОБА_1, прокурора, яка підтримала свою апеляцію та частково підтримала апеляцію засудженого ОСОБА_3 і просила змінити вирок суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, заперечувала проти апеляції потерпілого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали свою апеляцію з наведених в ній мотивів та заперечували проти задоволення апеляцій прокурора та засудженого ОСОБА_3, перевіривши вирок суду в межах ст.365 КПК України (1960р.), колегія суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, апеляція прокурора - задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного злочину відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, є обґрунтованими та повністю узгоджуються з матеріалами справи, яким суд дав належну оцінку.
Дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження судом першої інстанції кваліфіковано правильно і ні ким з можливих апелянтів кваліфікація не оспорюється.
Щодо задоволення апеляційних вимог прокурора та засудженого ОСОБА_3 стосовно зменшення суми судових витрат, стягнутих з нього на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області в сумі 1978,16 грн. за проведення експертиз, то дані вимоги є обґрунтованими. Відповідно до матеріалів кримінальної справи НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області проведено дві судово-технічні, судово-трасологічна та авто-технічна експертизи. Відповідно до довідок-розрахунків вартість кожної складає 477, 40 грн. (а.с.55, 63, 72, 96), що становить в загальній сумі 1909, 60 грн.
Разом з цим, підстав для задоволення вимоги апеляційної скарги засудженого ОСОБА_3 щодо скасування арешту на майно, а саме на автомобіль ВАЗ-2105 д.н.з. НОМЕР_1 та повернення його у власність останньому, колегія суддів не вбачає, оскільки арешт було накладено обґрунтовано з метою забезпечення позовних вимог потерпілого. Зняття даного виду забезпечення цивільного позову призведе до порушення прав потерпілого ОСОБА_1
Апеляційні доводи потерпілого про невірне застосування судом першої інстанції при визначенні покарання засудженому ОСОБА_3 положень ст.69 КК України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 згідно ст.66 КК України, якими є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Також судом враховано, що за місцем проживання останній характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліках в психоневрологічному, наркодиспансерах не перебуває, є потерпілим від аварії на ЧАЕС І категорії, пенсіонер і дійшов вірного висновку про можливість призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу. А тому вважати таке покарання явно несправедливим внаслідок м'якості підстав немає.
Рішення суду першої інстанції щодо відшкодування матеріальної шкоди було прийнято необґрунтовано, оскільки потерпілим ОСОБА_1 в повному обсязі вона не підтверджується. В матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо вартості відновлюваних робіт мопеду "Кануні" д.н.з. НОМЕР_2 на суму три тисячі гривень. По справі не проведена автотоварознавча експертиза. Крім того, судом також не встановлено розмір коштів, витрачених на лікування потерпілого та не досліджено, які саме лікарські засоби та медичні препарати, про які вказано в копіях фіскальних чеків, були призначені під час лікування останнього. Тому на думку колегії суддів дане рішення було прийнято передчасно, без з'ясування вищевказаних обставин.
Не погоджується колегія суддів з рішенням суду першої інстанції щодо стягнення моральної шкоди на користь потерпілого внаслідок ДТП. Суд не обґрунтував розмір моральної шкоди, вказавши тільки, що вимога потерпілого про втрату подальшої можливості продовження трудової діяльності в зв'язку з чим він може втратити заробітну плату в розмірі 145000 грн. не підтверджується висновком експерта №175 від 14.01.2013 року, з якого вбачається, що внаслідок отриманої травми потерпілий ОСОБА_1 втратив загальну працездатність на 25%. Тому позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне вирок в частині вирішення цивільного позову про відшкодування засудженим ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_1 скасувати, а справу направити в суд першої інстанції на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960р.), колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляції засудженого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково, апеляцію прокурора задовольнити в повному обсязі.
Вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 28 березня 2013 року:
- в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ судових витрат змінити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судові витрати за проведення експертиз в сумі 1909 (одна тисяча дев'ятсот дев'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.;
- в частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства до того ж суду в іншому складі.
В решті вирок залишити без змін.
Судді: