ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

 26.05.2008 р.                                         10 год. 41 хв.                                                  № 4/134 

 

За позовом

ОСОБА_1

 

До	1)Київського міського військового комісаріату 2)Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва

 

Про	зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії

                                                       Суддя Вовк П.В.

                                                       Секретар судового засідання Камінська Т.О.

Представники:

Від позивача

ОСОБА_2 -довіреність №1273 від 24.05.2008

 

Від відповідача

1)не з`явився 2)Нещерет Ю.І. -довіреність №62  від 25.12.2007

 

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.05.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського міського військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва про зобов`язання здійснити перерахунок додаткової пенсії за 2001 -2004 роки включно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, а за 2005-2007 роки -виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і виплатити донараховану суму за минулий час (відповідно до поданого у судовому засіданні 26.05.2008 уточнення до позовних вимог).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2008 було відкрито провадження у справі №4/134.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач є учасником війни і відповідно до законодавства має право на підвищення пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, але на думку Позивача, розмір виплати підвищеної пенсії, як учаснику війни є значно меншим від встановленого законодавством. Позивач звертався з заявою до Київського міського військового комісаріату з вимогою зробити перерахунок та виплату, на що отримав відповідь від Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, в якій зазначено, що підвищення пенсії учасникам війни було нараховане відповідно до законодавства.

Відповідач-1 надав письмове заперечення у якому просить суд відмовити в задоволені позову, оскільки підвищення пенсії учасникам війни нараховане відповідно до законодавства.

Відповідач-2 заперечує з тих самих підстав та просить суд відмовити у задоволені позову, оскільки пропущений строк звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд -

 

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 народився 28 лютого 1933 року, є учасником війни відповідно до посвідчення: Серія «В-П»№010097.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 №3551-ХІІ (надалі Закон №3551-ХІІ) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідач не заперечує того факту, що Позивач є учасником війни і має право на отримання підвищення до пенсії.

З пояснень сторін вбачається, що Позивач щомісячно отримував відповідне підвищення до пенсії, тобто з отримуваною сумою був обізнаний.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач вчасно отримував підвищення до пенсії, з отримуваним розміром пенсії був ознайомлений.

Норми законів, які регулюють відносини нарахування та виплати надбавки до пенсії учасникам війни, оприлюднені у встановленому законом порядку і є загальновідомими.

А тому, суд вважає за необхідне обчислювати річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, свобод та інтересів з моменту отримання щомісячної пенсії, у розмірі який є неналежним на думку Позивача, тобто з моменту коли Позивач дізнався про порушення його права.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач-2 наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку та виплати Позивачу підвищення до пенсії учасникам війни з підстав пропуску строку звернення до суду.

Поважність причин пропущення строку Позивачем не наведено і судом не встановлено.

Враховуючи те, що Позивач звернувся з позовом до адміністративного суду 17.12.2007, позовні вимоги про перерахунок підвищення до пенсії учасникам війни з вересня 2001 по 17.12.2006 не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку звернення до суду відповідно до ч.1 ст.100 КАСУ.

Щодо виплати надбавки до пенсії учасникам війни за період 17.12.2006 по 31.12.2007.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону №3551-ХІІ учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 75 процентів мінімальної пенсії за віком, іншим учасникам війни - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Позивач, відповідно до Закону №3551-ХІІ , є іншим учасником війни і має право на підвищення до пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Такі самі підвищення до пенсії учасникам війни передбачені п. «д»ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-ІУ (надалі Закон № 1058-ІУ) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У той же час відповідно до ч. 3 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Суд вважає, що законодавець увівши таке обмеження на використання розміру мінімальної пенсії за віком обмежив використання його як аналогію закону, а тому до правовідносин, які є предметом оскарження у цій справі його не застосовує.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

На реалізацію своїх повноважень Кабінетом Міністрів України було видано постанову «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»від 03.01.2002 №1, (надалі Постанова КМУ №1) відповідно до ч. 2 постанови (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. N 895) виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок підвищень до пенсії, передбачених Законами №3551-ХІІ та №2262-ХІІ.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»від 15.04.2005 № 4, передбачене ст. 15 Закону 2262-XII підвищення пенсій за вислугу років, зокрема, особам офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом і є ветеранами війни або особами, на котрих поширюється дія Закону № 3551-XII, пенсії за вислугу років підвищуються у відповідних відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення провадиться виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - 19 грн. 91 коп., встановленого Постановою КМУ №1, дію якої з 1 жовтня 2003 р. поширено на вказаних осіб постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 р. N 1350 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

З 1 січня 2007 року, набрав чинності Закон №2939-IV від 05.10.2005, яким ч. 4 ст. 14 Закону №3551-ХІІ було викладено в новій редакції, відповідно до якої учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтю 15 Закону №2262-ХІІ також було викладено в новій редакції Законом №3591-IV від 04.04.2006, відповідно до якої особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону №3551-ХІІ, пенсії за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.

Зазначені зміни до законодавства неконституційними не визнавалися.

Позивач не заперечує отримання з 1 січня 2007 року підвищення до пенсії учасникам війни у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 99 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (який набрав чинності з 01.01.2007) військовослужбовцям,   особам  начальницького  і рядового складу,  які мають  право  на  пенсійне  забезпечення  на умовах Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України. Отже, з 01.01.2007 на органи  Пенсійного фонду України покладено обов'язок не лише з призначення пенсій, а й функції з її перерахунку.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що Відповідачами-1,2 доведено правомірність нарахування Позивачу підвищення до пенсії, передбачене ч. 4 ст. 14 Закону №3551-ХІІ та п. «д»ст. 15 Закону №2262-ХІІ з 17.12.2006 по 31.12.2007.

Згідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, суд, -

 

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити.

 

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя                                                                                                          Вовк П.В.