ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 122/21720/13-к
Провадження по справі 1-кп/122/487/13
01 листопада 2013 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді Спасьонової О.А.,
при секретарі Бабіній Н.І.,
за участю прокурора Лошак О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Копейськ Челябінської області, громадянина України, освіта неповна середня, працює кровельщиком ремонтно-будівельної ділянки КП ЖЕО Залізничного району м. Сімферополь, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.311 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 08.10.2013 року приблизно о 15 годині 40 хвилин, перебуваючи біля міської лікарні №6 по вул. Гагаріна в м. Сімферополі, з метою особистого вживання наркотичних засобів, без мети збуту, а також з метою використання для виготовлення наркотичних засобів, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав наркотичний засіб - опій екстракційний, який знаходився у полімерному згортку та прекурсор - ангідрид оцтової кислоти, який знаходився у запаяному фрагменті захисного ковпачка для ін'єкційної голки. Знайдений наркотичний засіб та прекурсор ОСОБА_1 поклав до кишені куртки, де незаконно зберігав з метою особистого вживання, без мети збуту та з метою використання для виготовлення наркотичних засобів.
У той же день ОСОБА_1 біля будинку №20 по вул. Гагаріна в м. Сімферополі у зв'язку з вчиненням ним адміністративного правопорушення, був зупинений співробітниками міліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Після чого, 08.10.2013 року о 16 годині 25 хвилин був проведений особистий догляд ОСОБА_1, під час якого у встановленому законом порядку було виявлено і вилучено: полімерний згорток з речовиною темного кольору та запаяний полімерний захисний ковпачок для ін'єкційної голки з прозорою рідиною, які згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в АР Крим №1/2130 від 11.10.2013 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - концентратом макової соломи (опієм екстракційним) масою 0,92 г. (в перерахунку на суху речовину) та прекурсором - ангідридом оцтової кислоти, масою 0,2 г.
ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту та за ч.1 ст.311 КК України як незаконне придбання та зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень за вказаних обставин визнав повністю та показав, що 08.10.2013 року приблизно о 15 годині 40 хвилин він знаходився в районі шостої міської лікарні м. Сімферополя, де на землі побачив полімерний згорток. Він підняв його з землі, розгорнув і побачив полімерний згорток темно-коричневого кольору і частину ковпачка від медичної голки з прозорою рідиною. У зв'язку з тим, що він раніше вживав наркотичні засоби, він поклав знайдені наркотик і прекурсор в кишеню своєї куртки, щоб у подальшому вжити. Після цього він купив пляшку пива і направився у двір будинку №20 на вул. Гагаріна в м. Сімферополі, де сів на лавочку і почав пити пиво. В цей момент до нього підійшли працівники міліції, які затримали його за вчинення адміністративного правопорушення і доставили до Залізничного РВ, де в ході особистого догляду виявили і вилучили у нього наркотичний засіб і прекурсор. В скоєному щиро кається.
Судом встановлено, що 24.10.2013 року між прокурором та обвинуваченим укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст.471 КПК України.
Прокурор та обвинувачений в підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити укладену угоду.
Відповідно до угоди, прокурор Лошак О.В. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.309, ч.1 ст.311 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання: за ч.1 ст.309 КК України у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 850 грн., за ч.1 ст.311 КК України у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 510 грн. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
ОСОБА_1 при укладанні угоди роз'яснені положення статей 394, 424, 473, 474, 476 КПК України, а також він розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
Так, укладена сторонами угода про визнання винуватості у повній мірі відповідає положенням ч.3 ст.469, ст.471 КПК України. Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно ч.5 ст.469 КПК України - укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч.1 ст.309, ч.1 ст.311 КК України, які відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, так як не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
Судом, на виконання вимог ч.6 ст.474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції ОСОБА_1 не встановлено. Суд переконаний, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не вбачає необхідності витребувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні. Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Прокурор також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України. Покарання, яке узгоджене сторонами, відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України та в межах, передбачених санкціями ч.1 ст.309 та ч.1 ст.311 КК України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України суд визнає повне визнання ним своєї вини та щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Покарання, яке узгоджено сторонами, є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів і відповідає загальним засадам призначення покарання.
Відповідно до ст.100 КПК України суд вважає речові докази по справі - опій екстракційний, який знаходяться на зберіганні в Централізованій камері зберігання наркотичних засобів при ГУМВС України в АР Крим згідно квитанції №010168 від 16.10.2013 року - знищити.
Сума процесуальних витрат за проведення хімічної експертизи складає 489 грн. 44 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
На підставі наведеного, керуючись статтями 371, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд
З А С У Д И В :
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Лошак Ольгою Валеріївною та обвинуваченим ОСОБА_1 від 24.10.2013 року.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.311 КК України та призначити йому узгоджене між сторонами покарання:
за ч.1 ст.309 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.;
за ч.1 ст.311 КК України у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Речові докази по справі - опій екстракційний, який знаходяться на зберіганні в Централізованій камері зберігання наркотичних засобів при ГУМВС України в АР Крим згідно квитанції №010168 від 16.10.2013 року - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати в сумі 489 грн. 44 коп.
Вирок може бути оскаржений прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим з підстав, передбачених ст.394 КПК України шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості обвинувачений чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя О.А. Спасьонова