ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.2013 Справа №901/2987/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго»

до відповідача Державного підприємства «Донузлавська ВЕС»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 12507,42 грн.

Суддя Гаврилюк М.П.

Представники:

від позивача - Зенкова І.О., юрисконсульт, представник за довіреністю №15-Д від 29.05.2013.

від відповідача - Кочиян С.Н., голова ліквідаційної комісії, виписка серії АБ №895886.

від третьої особи - Колісниченко О.Л., провідний юрисконсульт відділу представництва в судах, представник за довіреністю від 09.07.2013 №218/10.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго», звернувся до Господарського суду Автономної республіки Крим із позовною заявою до Державного підприємства «Донузлавська вітрова електростанція», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №35 від 28.12.2001 за період з 01.03.2013 по 31.08.2013 у загальному розмірі 12507,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов договору оренди ВА №4-13 і технічних засобів 1 черги Донуздавської ВЕС від 28 грудня 2001 року № 35 не сплачувалася орендна плата за передане в оренду майно, у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість за період з 01.03.2013 по 31.08.2013 у розмірі 12507,42 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідач заперечує за мотивами викладеними у відзиві (а.с. 118-120), зокрема вказує на те, що відповідач припинив виробничу діяльність, а майно, взяте в оренду за договором №35 перебуває на відповідальному зберіганні у ВП «Донузлавська ВЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» за договором від 11.09.2009 №16/09, умови якого виключають доступ до цього майна третіх осіб.

Ухвалою від 08.10.2013 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Третя особа вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у своїх письмових поясненнях вказує на те, що орендоване майно виведене з експлуатації у 2004-2009 роках, за виключенням ВЛ-10 кВ Л-15 ПС «Новоозерна», яку експлуатує сам позивач.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17 вересня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Крименерго».

28 грудня 2001 року між Державним підприємством «Донузлавська ВЕС» (орендар за договором) та Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (орендодавець за договором) укладений договір оренди ВА №4-13 і технічних засобів 1 черги Донузлавської ВЕС №35, згідно умов якого позивач передав в оренду а відповідач прийняв вітрові агрегати № 4-13 (додаток № 1) та технічне обладнання (додаток № 2) (а.с. 8-10).

Відповідно до пункту 1.2 договору передача майна в оренду здійснюється відповідними спеціалістами сторін за актом прийому-передачі.

Відповідно до додатку № 1 та № 2 до договору від 28 грудня 2001 року № 35, позивач передав, а відповідач прийняв вітроустановки та технічні засоби відповідно до переліку (а.с. 21).

Згідно пункту 3.1 договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати орендні платежі.

Розмір орендних платежів складає 1737,14 грн. на місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 30 числа місяця, що передує поточному, або розрахунок здійснюється іншим способом не забороненим діючому законодавству (п. 4.1, п.4.2. договору)

Строк дії договору визначений сторонами в пункті 8.1 договору - до 01 січня 2003 року. Договір вважається пролонгованим, якщо жодна із сторін за місяць до спливу строку дії договору не заявила письмово про його припинення.

Отже, враховуючи відсутність будь-яких заяв сторін договір оренди був пролонгований.

Також, як свідчать матеріали справи відповідачу виставлялися розрахунки на оплату орендних платежів за період з березня 2013 по серпень 2013 на загальну суму 10422,84 грн., а саме: № 33 від 27.09.2013 на 1737,14 грн., №48 від 25.04.2013 на 1737,14 грн., №58 від 23.05.2013 на 1737,14 грн., №73 від 26.06.2013 на 1737,14 грн., №82 від 23.07.2013 на 1737,14 грн., №96 від 19.08.2013 на 1737,14 грн.(а.с. 12-17).

Позивач свої зобов'язання за договором оренди від 28 грудня 2001 року №35 виконав у повному обсязі, рахунки на оплату орендних платежів виставлені відповідачу своєчасно, проте відповідачем взяті на себе зобов'язання за договором зі сплати орендної плати у встановлені договором строки належним чином не виконані, у зв'язку з чим за період з 01.03.2013 по 31.08.2013 за ним виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 10422,84 грн.

Оскільки позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200056664 про реєстрацію платника податку на додану вартість, на суму орендних платежів було нарахований податок на додано вартість по ставці 20 %, а саме 347,43 грн. щомісячно, а всього 2084,58 грн. Таким чином загальна заборгованість відповідача (з урахуванням податку на додану вартість) по орендним платежам за період з 01.03.2013 по 31.08.2013 складає 12507,42 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів сплати заборгованості за орендну плату, не надано спростувань розрахунку заборгованості позивача.

Згідно ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором оренди від 28 грудня 2001 року № 35 щодо погашення заборгованості за оренду вітрових агрегатів № 4-13 та технічне обладнання, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням податку на додану вартість з орендної плати за період з 01.03.2013 по 31.08.2013 у розмірі 12507,42 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача та третьої особи на те, що усі права та обов'язки Державного підприємства «Донузлавська вітрова електростанція» у процесі реорганізації перейшли до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яке в свою чергу 11 вересня 2009 року уклало з позивачем договір зберігання № 16/09 майна, яке є предметом договору оренди № 35 від 28 грудня 2001 року. У зв'язку з цим з 11 вересня 2009 року відповідач забезпечує зберігання майна, що виключає його оренду судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Згідно з нормами статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, витягу з ЄДРПОУ станом на 24.04.2013 (а.с. 89), Державне підприємство «Донузлавська вітрова електростанція» не припинило свою діяльність, тобто не виключено з єдиного реєстру, а тому твердження про перехід прав та обов'язків до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є необґрунтованими.

Посилання на договір зберігання майна № 16/09 від 11 вересня 2009 року, як на підставу відмови у задоволенні позову є необгрунтованим, виходячи з наступного.

Згідно норм статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічне положення міститься у пункті 8.1 Договору.

Однак сторонами не надано доказів того, що договір припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку.

Договір може бути припинений шляхом його розірвання або визнання судом його недійсним. Однак такі докази в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, договір оренди № 35 від 28 грудня 2001 року є діючим, а тому його умови обов'язковими для виконання сторонами і одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Також, доказів повернення орендованого майна не надано.

Стосовно укладеного договору зберігання майна № 16/09 від 11 вересня 2009 року слід зазначити, що він укладений між публічним акціонерним товариством «Крименерго» та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яке не є стороною договору оренди № 35 від 28 грудня 2001 року. А також, укладений договір зберігання не припиняє дію договору оренди.

Крім того, умовами договору зберігання майна (пункт 2.2.1) передбачено, що власник майна передає, а зберігач приймає на зберігання майно, що є предметом договору.

Але матеріали справи не містять жодного доказу (акту прийому-передачі та інше), який свідчить, що публічним акціонерним товариством «Крименерго» передано майно Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовій збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 08.11.2013.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Донузлавська ВЕС» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Крименерго» заборгованість за договором №35 від 28.12.2001 за період з 01.03.2013 по 31.08.2013 у загальному розмірі 12507,42 грн., а також судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Гаврилюк