Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 р. Справа № 805/13547/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови 11 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спасової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу №1298 від 01.07.2013 року в розмірі 3817,06 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, в якому просила визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу №1298 від 01.07.2013 року в розмірі 3817,06 грн. В обґрунтування позову зазначила, що з 04.09.2008 року вона зареєстрована як фізична особа-підприємець. Крім того, з 11.02.2012 року вона є пенсіонером за віком та отримує відповідну пенсію. В липні 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області відносно неї було винесено вимогу № Ф 1298 від 01.07.2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску у сумі 3 472,74 грн., штрафу у розмірі 246,10 грн., та пені у розмірі 98,22 грн. Зазначену вимогу позивачка просить скасувати, посилаючись на те, що будучі пенсіонером за віком, відповідно до положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вона звільнена від сплати єдиного соціального внеску за себе. Вказувала, що договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування нею не укладався. Отже, в силу положень закону вона не зобов'язана сплачувати за себе єдиний соціальний внесок. Посилаючись на зазначене, позивачка просила про задоволення позову.

У судове засідання, призначене на 23.10.2013 року, сторони не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

При цьому, позивачка в позовній заяві зазначила, що просить розглядати справу без її участі.

Відповідачем до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду були надані заперечення на позов та клопотання про розгляд справи без участі представника УПФУ, в порядку письмового провадження. В запереченнях на позов відповідач зазначив, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60-ти років і наявності страхового стажу не менш п'ятнадцяти років. Отже, з вказаної правової норми випливає висновок про те, що знаходячись на спрощеній системі оподаткування, приватний підприємець звільняється від сплати єдиного соціального внеску лише по досягненню ним пенсійного віку 60 років. ОСОБА_1 ж такого віку не досягла, вона знаходиться на обліку у відповідача з 12.02.2012 року як отримувач пенсії із зниженням пенсійного віку - мати інваліда з дитинства. В зв'язку з цим позивач, як фізична особа підприємець, є платником єдиного внеску та зобов'язана своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок. Крім того, відповідач зазначив, що заборгованість позивача, що увійшла до вимоги, визначена УПФУ за повний 2012 рік, а позивачка є пенсіонеркою зі зниженням пенсійного віку з 12.02.2012 року. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ч.4 ст. 122 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець 04.09.2008 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 (а.с.13).

З Свідоцтва платника єдиного податку Серії НОМЕР_3 встановлено, що позивачка знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012 року за 2 групою із ставкою єдиного податку 20%. (а.с.14).

З картки страхувальника встановлено, що ФО-П ОСОБА_1, як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України, за № 05-42-11-7486, перебуває на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області з 05.09.2008 року. (а.с.55)

З протоколу № 91 від 21.03.2012 року та пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого 09.11.2012 року Пенсійним Фондом України встановлено, що ОСОБА_1 з 12.02.2012 року призначена пенсія за віком. Умови призначення - мати інваліда з дитинства. Пенсія призначена довічно. (а.с.7, 30)

01.07.2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області була складена та надіслана на адресу позивача вимога № Ф 1298 про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску у загальному розмірі 3 817,06 грн., з яких 3472,74 грн. - недоїмка, 246,10 грн. - штраф та 98,22 грн. - пеня. Згідно відомостям, що викладені у вимозі, фінансові санкції визначені на підставі рішень від 13.05.2013 року № 918 та від 26.06.2013 року № 1239 (а.с.28).

Зазначену Вимогу від 01.07.2013 року № Ф 1298 позивачка отримала 11.09.2013 року, що підтверджується копією конверту та листом УПФУ № 22050/02 від 10.09.2013 року. (а.с.29,8)

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області було прийнято рішення від 13.05.2013 року № 918 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 246,10 грн. та пені у розмірі 98,22 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 20.01.2012 року по 04.03.2013 року. (а.с.23)

З розрахунку фінансових санкцій до вказаного рішення вбачається, що станом на 20 січня 2012 року ОСОБА_1 мала борг зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 1716,30 грн., який нею був сплачений 28 лютого 2012 року, тобто із простроченням у 39 днів. За несвоєчасну сплату зазначеної суми страхових внесків позивачці була нарахована пеня у розмірі 66,94 грн. та накладений штраф у розмірі 171,63 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що пеня у розмірі 66,94 грн. та штраф у розмірі 171,63 грн. були застосовані по позивачки за несвоєчасну сплату страхових внесків за 2011 рік, оскільки борг у розмірі 1716,30 грн. обліковувався за нею на початок 2012 року. (а.с.24)

Крім того, з розрахунку фінансових санкцій до рішення від 13.05.2013 року № 918 вбачається, що станом на 20 січня 2013 року за позивачкою обліковувався борг зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 4561,72 грн. Зазначений борг позивачкою був погашений частково, а саме - 04.03.2013 року, із простроченням у 42 дні, нею була сплачена сума у розмірі 744,66 грн. За несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску відповідачем позивачу нарахована пеня у розмірі 31,28 грн. та застосований штраф у розмірі 74,47 грн. (а.с.24)

26.06.2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області було прийнято рішення №1239 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 34,43 грн. та пені у розмірі 44,76 грн. за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.01.2013 року по 31.05.2013 року. (а.с.25)

З розрахунку фінансової санкції до вказаного рішення вбачається, що 31.05.2013 року, із простроченням у 130 днів, позивачкою частково, у сумі 344,32 грн., був сплачений борг зі сплати єдиного соціального внеску, який у сумі 4561,72 грн. обліковувався за нею станом на 20 січня 2013 року. ( а.с.26)

З особового рахунку платника ОСОБА_1 вбачається, що станом на 01 січня 2013 року позивачка мала переплату з єдиного соціального внеску у розмірі 10,70 грн. 21 січня 2013 року відповідачем позивачці за 2012 рік нарахований до сплати єдиний соціальний внесок у розмірі 4572,42 грн. У зв'язку із зарахуванням наявної переплати недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску за 2012 рік станом на 21 січня 2013 року стала обліковуватися за ОСОБА_1 у розмірі 4561,72 грн. 04 березня 2013 року, на погашення наявного боргу, позивачкою була сплачена сума у розмірі 744,66 грн., а 31.05.2013 року сума у розмірі 344,42 грн. В зв'язку з цим, недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску за 2012 рік станом на 08.10.2013 року обліковується за ФО-П ОСОБА_1 у розмірі 3472,74 грн. Крім того, за позивачкою згідно даних облікової картки рахується борг зі сплати фінансових санкцій, накладених рішеннями №1239 від 26.06.2013 року та № 918 від 13.05.2013 року у розмірі 280,53 грн. штрафних санкцій та 142,98 грн. пені. (а.с.53-54)

Таким чином, на підставі вищезазначених доказів, судом встановлено, що складовими оскаржуваної Вимоги від 01.07.2013 року № Ф 1298 є недоїмка зі сплати соціального внеску за 2012 рік у розмірі 3472,74 грн., штраф у розмірі 246,10 грн. та 98,22 грн. пені, накладені рішенням від 13.05.2013 року № 918 за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за 2011 рік. Фінансові санкції, накладені рішенням №1239 від 26.06.2013 року, незважаючи на наявне посилання в оскаржуваній вимозі, до неї фактично не увійшли.

При прийнятті рішення по даній справі суд виходить з наступних мотивів та керується такими положеннями законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464 - VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) -консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат(послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 Закону України № 2464 - VІ платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VI від 07.07.2011 р. статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Види державних пенсій, які призначаються за Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788, визначені ст.2 цього Закону.

Положення п. "а" ч.1 ст.2 Закону № 1788 свідчать про те, що трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.

Системний аналіз положень ст.ст.12-18 Закону № 1788 свідчить, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком, (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком, (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).

Так, відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

Аналізуючи Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який встановлює загальні види пенсійних виплат, Закон України "Про пенсійне забезпечення", яким призначаються державні пенсії, суд приходить до висновку, що законодавство встановлює і пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи - це характерні ознаки пенсії за віком, однак умови призначення пенсій є різними, тоді як такий вид пенсії, як пенсія за віком є єдиним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 призначений такий вид пенсії як "пенсія за віком". Отже, вона є "пенсіонером за віком" і відповідно до ч.4 ст.4 Закону № 2464, з моменту виходу на пенсію (тобто з 12.02.1012 року), підлягає звільненню від сплати єдиного внеску, оскільки договір добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування нею не укладався. За таких обставин, визначення відповідачем позивачу до сплати єдиного соціального внеску у розмірі 4572,42 грн. за повний 2012 рік є неправомірним. Разом з тим, виходячи з того, що позивачка набула статус пенсіонера за віком у лютому 2012 року, за січень та лютий 2012 року, виходячи з положень п.3 ч.1 ст. 7 Закону№ 2464-УІ вона повинна була сплатити єдиний внесок у мінімальному законодавчо встановленому розмірі 372,33 грн. щомісячно, а всього у сумі 744,66 грн.

Оскільки судом встановлено, що єдиний соціальний внесок за січень та лютий 2012 року у розмірі 744,66 грн. позивачкою сплачений 04 березня 2013 року, виходячи з того, що недоїмка у сумі 3472,74 грн., визначена Вимогою від 01.07.2013 року № Ф 1298, не містить у собі сум внесків за цей період, а включає суми, нараховані органом ПФУ за період, коли позивачка вже була пенсіонеркою за віком, суд приходить до висновку про незаконність оскаржуваної вимоги в частині визначеної до сплати недоїмки. При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про визначення недоїмки за повний 2012 рік, оскільки дослідженими доказами зазначені твердження спростовані.

Щодо сум штрафу у розмірі 246,10 грн. та пені у розмірі 98,22 грн., які увійшли до оскаржуваної Вимоги від 01.07.2013 року № Ф 1298, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України № 2464-УІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Зважаючи на наведені положення діючого законодавства, виходячи з того, що фінансові санкції у загальному розмірі 344,32 грн., що увійшли до оскаржуваної Вимоги на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 13.05.2013 року № 918, були визначені органом ПФУ позивачці за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за 2011 рік та січень, лютий 2012 року, а також враховуючи, що вказане рішення відповідача у строки, встановлені законодавством, позивачкою не оскаржувалося, набрало чинності та є діючим, приймаючи до уваги, що за даними облікової картки позивача вказана сума фінансових санкцій на момент розгляду справи залишається не сплаченою, суд приходить до висновку про правомірність визначення позивачці до сплати штрафу у розмірі 246,10 грн. та пені у розмірі 98,22 грн. Отже, Вимога від 01.07.2013 року № Ф 1298 в цій частині є правомірною.

При цьому суд зазначає, що відповідно доположень ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Оскільки позивачка не оскаржує дії УПФУ з зарахування сплаченої нею 31.05.2013 року суми у розмірі 344,42 грн. на погашення недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, враховуючи, що позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про сплату нею в травні 2013 року саме фінансових санкцій, накладених рішенням від 13.05.2013 року № 918, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування Вимоги в частині фінансових сакцій.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 104,35 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7-12, 86, 94, 159-163,185-186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу №1298 від 01.07.2013 року в розмірі 3817,06 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області №1298 від 01.07.2013 року в частині сплати ОСОБА_1 недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3472,74 грн.

В задоволенні вимог про визнання протиправною та скасування Вимоги управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області №1298 від 01.07.2013 року в частині сплати ОСОБА_1 штрафу у розмірі 246,10 грн. та пені у розмірі 98,22 грн. - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 104 (сто чотири) гривні 35 (тридцять п'ять ) копійок, сплачений нею при зверненні до суду з позовом за квитанцією № 1572.65.1 від 23.09.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті 23 жовтня 2013 року.

Суддя Спасова Н.В.