КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 24.11.2008                                                                                           № 31/231

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 при секретарі:           Терещенко Я.О.

 За участю представників:

 від позивача -Овчаренко Ю.О., дов.від 04.06.08 № 1947-НЮ,

 від відповідача - Аляксіна О.С., дов.від 28.05.08 № 042/1/4-3708,

від 3-ої особи - не з"явились,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності м.Києва виконавчого органуКиївської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.10.2008

 у справі № 31/231 (Качан Н.І.)

 за позовом                               Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

 до                                                   Головного управління комунальної власності м.Києва виконавчого органуКиївської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

 третя особа позивача           Міністерство транспорту та зв"язку України  

             

 про                                                  визнання права власності на будівлі-приміщення,

 

ВСТАНОВИВ:

 Державне територіально-галузеве об'єднання “Південно-Західна залізниця” (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про визнання права власності на будівлі-приміщення згідно переліку.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.08 № 31/231 до участі  у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  залучено Міністерство транспорту та зв'язку України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.08 у даній справі  позов задоволений. Визнано за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на наступні будівлі-приміщення (далі - Перелік): будівля трансформаторної  підстанції  №  1107 (вул. Уманська,5),  рік  введення  в  експлуатацію 1964, інвентарний    номер   № 010084; будівля  трансформаторної  підстанції  №  599  (вул. Франко, 22),  рік  введення  в  експлуатацію 1973,  інвентарний номер  № 010097; будівля трансформаторної підстанції № 609   (вул. Залізничне шосе, 4), рік введення в експлуатацію 1986, інвентарний   номер № 010070; будівля трансформаторної підстанції № 3743 (вул. Федорова, 30), рік введення в експлуатацію 1974, інвентарний номер  № 010100; будівля трансформаторної підстанції № 696 (вул. Федорова, 39), рік введення в експлуатацію 1976, інвентарний номер  № 010077; будівля трансформаторної підстанції № 756 (вул. Новоконстянтинівська,2-А), рік введення  в експлуатацію 1951,  інвентарний номер  № 010078; будівля дистанції к/м ст. Київ - Петрівка (вул. Новоконстянтинівська,2-А), рік введення в експлуатацію 1973, інвентарний номер № 010066; будівля трансформаторної підстанції № 3655 (вул. Визволителів, 6), рік введення в експлуатацію1973, інвентарний номер   № 010015; будівля трансформаторної підстанції № 205 (вул. Лисенко, 4), рік введення в експлуатацію 1980, інвентарний номер № 010103; будівля трансформаторної підстанції автоблокування (вул. Челябінська, 8) по ст. Київ-Дніпровський, рік введення   в експлуатацію 1975,  інвентарний номер № 010010; будівля трансформаторної підстанції № 5016 (вул. І.Федорова, 39), рік введення в експлуатацію 1986,  інвентарний номер № 010109; будівля трансформаторної підстанції № 2027  (вул. Визволителів, 15) по ст. Київ-Дніпровський,  рік введення в  експлуатацію1975,  інвентарний номер № 010010; будівля  підстанції Київ-Волинський (вул.Миру,24), рік введення в експлуатацію 1950,  інвентарний номер № 010029; приміщення бригади дистанційного керування (вул. Миру, 24), рік введення в     експлуатацію1950,  інвентарний номер № 010030; будівля матеріального складу (вул. Миру, 24) по ст. Київ-Волинський, рік введення в  експлуатацію 1950, інвентарний номер               № 010047; будівля котельної  (вул. Миру, 24) по ст.  Київ-Волинський,  рік  введення  в експлуатацію 1950, інвентарний номер № 010048; будівля складу механічних майстерень (вул.  Миру, 24) по ст. Київ-Волинський, рік введення  в  експлуатацію 1959, інвентарний номер № 010049; будівля складу  паливо-мастильних матеріалів (вул. Миру, 24) по  ст. Київ-Волинський, рік введення  в   експлуатацію 1950, інвентарний номер №  010050; будівля гаража (вул. Миру, 24) по ст. Київ-Волинський, рік введення  в  експлуатацію  1967,   інвентарний номер № 010051; будівля (двухповерхова)  дистанції  контактної  мережі  цеху  механічних  майстерень (вул. Миру, 24) по ст. Київ-Волинський, рік введення  в експлуатацію  1950, інвентарний номер № 010065; пост секціювання РП-51 (вул. Качалова, 7) по ст. Борщагівка-Технічна,  введено  в експлуатацію в 1987 році, інвентарний номер № 10017; будівля трансформаторної підстанції № 509 (площа Петра Кривоноса, 4) по  ст. Київ-Товарний,  введено в експлуатацію в 1944 році, інвентарний номер № 010074; будівля  трансформаторної підстанції № 1168 (площа Петра Кривоноса, 4) по  ст. Київ-Пасажирський,  введено в експлуатацію в 1955 році, інвентарний номер  № 010079; будівля  трансформаторної підстанції № 508 (Привокзальна площа,1) по ст. Київ-Пасажирський, введено в експлуатацію в 1987 році, інвентарний номер № 010073; будівля трансформаторної підстанції № 5181 ( провулок Платонівський, 1-Г ) по ст. Київ-Пасажирський, введено   в експлуатацію в 1988 році, інвентарний  № 10067; будівля  трансформаторної підстанції № 510 (Привокзальна  площа, 1) по ст. Київ-Пасажирський, введено в експлуатацію в1935 році, інвентарний номер № 10075; будівля трансформаторної підстанції № 3527 (вул. Новокостянтинівська, 2-А) по ст. Київ-Петрівка,  введено в експлуатацію в 1977 році, інвентарний  номер № 010108; будівля  трансформаторної підстанції  № 3 (вул. Новокостянтинівська, 2-А) по ст. Київ-Петрівка,  введено в експлуатацію в 1973 році, інвентарний  номер №  010098; будівля трансформаторної підстанції № 1691 (вул. Електриків, 15)  по ст. Київ-Петрівка,  введено в експлуатацію в 1963 році, інвентарний  номер №  010080; будівля трансформаторної підстанції № 2952 (вул. Святошинська, 15-А) по ст. Святошин, введено в експлуатацію в 1969 році, інвентарний номер № 010085; будівля трансформаторної підстанції  № 4653 (вул. Саперно-Слобідська, 39) по ст. Київ-Московський, введено в експлуатацію  в 1982 році, інвентарний номер № 010105; будівля  трансформаторної підстанції № 2089 (вул. Саперно-Слобідська, 39) по  ст. Київ-Московський,  введено в експлуатацію в 1965 році,  інвентарний номер № 010082; будівля трансформаторної підстанції № 4654 (вул. Столичне шоссе,96) по ст. Петра-Кривоноса,  введено в експлуатацію  в 1982 році, інвентарний номер № 010107;  стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

          Рішення мотивоване тим, що позивач за власний рахунок утримує зазначені будівлі, самостійно здійснює їх обслуговування та ремонт;  право господарського відання та право оперативного управління становлять основу правового режиму майна державних юридичних осіб; відповідно до ч.3 ст.136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності; реєстратору забороняється самостійне тлумачення прав власності на майно.

          Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

          Свої доводи апелянт аргументує тим, що надані позивачем документи не є передбаченими Положенням “Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна” документами, на підставі яких оформлюється право власності;  відповідач не порушує і не оспорює право власності позивача на зазначені об'єкти  в розумінні ст.392 Цивільного кодексу України; відповідач здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтв про право власності.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, заливши рішення Господарського суду міста Києва без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.08 № 31/231 порушено апеляційне провадження з призначенням розгляду справи на 24.11.08.

В судове засідання 24.11.08 представники третьої особи не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

          Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою проведення державної реєстрації права власності на комплекси будівель згідно Переліку структурний підрозділ позивача - Київська дистанція електропостачання  зверталася до районних у міста Києві державних адміністрацій (Солом'янської, Святошинської, Оболонської, Голосіївської) з проханням надати поштові адреси на будівлі, які знаходяться на її балансі; до Державного архіву міста Києва про видачу відсутніх у Південно-Західної залізниці документів для оформлення права власності; до Міського бюро технічної інвентаризації міста Києва з проханням провести інвентаризацію та скласти паспорти на об'єкти  нерухомості  згідно Переліку.

В подальшому позивач звернувся до Головного управління комунальної власності міста Києва з проханням на підставі наданих ним документів зареєструвати право державної власності на нерухоме майно згідно Переліку.

Відповідно до преамбули статуту позивача Південно-Західна залізниця - це створене згідно зі ст.ст.1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. Майно Залізниці є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання (п.4.2. статуту).

Управління об'єктами, які належать державі, покладено на Кабінет Міністрів України та уповноважені центральні і місцеві органи виконавчої влади, а тому Залізниця не є власником майна і не володіє правом управління державним майном.

Положеннями статей 1, 21, 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами у судовому процесі є позивач та відповідач, якими можуть бути підприємства та організації. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.08 № 31/231 до участі  у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  залучено Міністерство транспорту та зв'язку України.

Аналіз чинного процесуального законодавства свідчить, що позовні вимоги також можуть заявлятись не у власних інтересах, а в інтересах іншої особи, але у таких випадках фактичним позивачем є особа, в інтересах якої подано позов про захист її прав і законних інтересів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач заявив позовні вимоги в інтересах Міністерства, яке в даній справі виступає в процесуальному статусі третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду  враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивачами є підприєм ства та організації, які подали позов або звернулись в інтересах інших суб'єктів господарювання, у випадках, передбачених законом, зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи мо жуть звертатися до господарського суду з позовними заявами з метою за хисту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб. При цьому, у випад ках, якщо позов подано особою не у власних інтересах, а в інтересах іншої особи, позивачем є особа, в інтересах якої подано позов про за хист  прав  і законних інтересів.

Статтями 1, 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами заінтересованих підприємств і організацій, у тому числі громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також прокурорів чи їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає права суб'єкта, що володіє більш вузьким правом, яке визначено як "право господарського відання" звертатися до суду з позовом в інтересах суб'єкта, що володіє більш ширшим за своїм визначенням "правом управління майном", а тому колегія суддів прийшла до висновку, що позивач помилково звернувся  до суду з позовом  у даній справі. Разом з тим, зазначені обставини не позбавляють третю особу, в інтересах якої було заявлено позов, права звернення до суду у відповідності до діючого процесуального законодавства.

          Аналогічну правову позицію займає Вищий господарський суд України (постанова від 24.04.08 № 6/313-07-7885).

          Крім того, не можна не зазначити наступне.

          Статтею 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідач в своїй діяльності керується Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затверджене розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.01 № 1820 та зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 31.08.01 за № 62/364 (далі - Положення).

          Так, згідно пп.4.1 п.4 Положення Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).

Стаття 392 Цивільного кодексу України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Матеріалами справи не доведено, які саме права та охоронювані законом інтереси держави та позивача порушено відповідачем. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що відповідач не порушує і не оспорює право державної власності.

Основним завданням відповідача, відповідно до ч.2 п.6 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10.07.03 № 584/744,  є здійснення в межах своїх повноважень функцій  щодо управління майном комунальної власності територіальної громади м. Києва та державним майном, що передане до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради.

Згідно пп.28 п.7 Положення про Головне управління відповідач здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення) з видачею свідоцтв про право власності.

Отже, даним положенням не передбачено повноважень відповідача щодо визнання чи невизнання права власності на нежитлові приміщення за будь-якими юридичними чи фізичними особами.

За таких умов, рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.08 у справі № 31/231 підлягає скасуванню як таке, що не відповідає матеріалам справи, та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст.49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський  суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності м. Києва  на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.08 у справі № 31/231 задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.08 у справі № 31/231 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким відмовити Державному територіально-галузевому об'єднанню “Південно-Західна залізниця” в задоволенні позовних вимог.

4.          Відшкодувати  Головному управлінню комунальної власності м. Києва за рахунок Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”  господарські витрати в сумі  42 (сорок дві) гривні 50 копійок, пов'язані з апеляційним оскарженням рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.08 у даній справі.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5.         Матеріали справи № 31/231 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

 

                                                                                          Рябуха  В.І.

 

 27.11.08 (відправлено)