ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"10" листопада 2008 р. |
Справа № 8/19/7/2137 |
За позовом ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський
ОСОБА_2, м. Кам'янець-Подільський
ОСОБА_3, м. Кам'янець-Подільський
ОСОБА_4, м. Кам'янець-Подільський
ОСОБА_5, с. Кам'янка Кам'янець-Подільського району
до товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі" м. Кам'янець-Подільський
до ОСОБА_6, м. Кам'янець-Подільський
про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 18.04.2003р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі" та ОСОБА_6
Суддя Смаровоз М.В.
Представники сторін:
позивачів: ОСОБА_7 -за дов. від 24.05.2005р., 20.12.2005р. (в судовому засіданні 15.10.2008р.);
1-го відповідача: не з'явилися;
2-го відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_8 -за дов. від 09.11.2007р.
Рішення приймається 10.11.2008р. після перерви в судовому засіданні.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.11.2007р. апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 27.07.2007р. у справі №2-41/07 задоволено. Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 27.07.2007р. у справі №2-41/07 скасовано в частині залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ТОВ "Меблі" та ОСОБА_6. про визнання договору недійсним. В решті ухвалу залишено без змін. Справу №2-41/07 направлено до господарського суду Хмельницької області для розгляду первісного позову.
Позивачі у своїй позовній заяві просять суд визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення від 18 квітня 2003 року, посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 676; зобов'язати ОСОБА_6 повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Меблі” приміщення збірного цеху загальною площею 880,5 м , що знаходиться АДРЕСА_1; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Меблі»повернути ОСОБА_6 49613,00 грн.
Згідно з заявою позивачів про зміну позовних вимог від 15.10.2008р., яка прийнята судом, позивачі просять суд визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення від 18 квітня 2003 року, посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 676, за яким товариством з обмеженою відповідальністю „Меблі” було відчужено на користь ОСОБА_6 приміщення збірного цеху, загальною площею 880,5 м, яке знаходилось на АДРЕСА_1.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивачі вказують на те, що вони звернулися за захистом свого права власності з метою поновлення правомочностей власника, що підтверджується, зокрема, поясненнями представника позивачів у судових засіданнях. Позивачі зазначають, що 01 квітня 1993 року за № 22 комітетом економіки Хмельницької обласної державної реєстрації було зареєстровано товариство покупців Кам'янець-Подільської фабрики по ремонту та виготовленню меблів (далі - товариство), що підтверджується відповідним свідоцтвом. Позивачі були членами зазначеного товариства. Позивачі також вказують, що вони, як члени товариства покупців, є суб'єктами права спільної часткової власності на приватизоване майно і їхні частки складають: ОСОБА_1 - 12,6 % ; ОСОБА_2 - 2,68 %;ОСОБА_3 - 2,68%; ОСОБА_4 - 2,68%; ОСОБА_5 -2,68%.
У відповідності до договору купівлі-продажу від 06 травня 1993 року, товариством покупців було придбано державне майно, яке знаходилось на балансі Кам'янець-Подільської фабрики по ремонту та виготовленню меблів. Придбане за договором майно було передано товариству покупців за актом передачі майна від 06 травня 1993 року. До складу об'єкту купівлі-продажу за договором входило також нерухоме майно, перелік якого визначений в акті передачі майна від 06 травня 1993 року, в тому числі, як стверджують позивачі, і приміщення збірного цеху загальною площею 880,5 м, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Позивачі також вказують, що ТОВ "Меблі" не мало права відчужувати приміщення за договором купівлі-продажу приміщення від 18 квітня 2003 року, оскільки не є власником спірного майна; продане за спірним договором приміщення, так само як і інше майно, зазначене у договорі купівлі-продажу та акті прийому передачі від 06 травня 1993 року, належить членам товариства покупців на праві спільної часткової власності. Зазначається, що оспорюваний договір купівлі - продажу не відповідає вимогам закону, що є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.
У додаткових поясненнях позивачі також звертають увагу суду на те, що, набувши в процесі приватизації на підставі договору купівлі-продажу від 06 травня 1993 року право власності на державне майно, громадяни, які об'єдналися згідно договору про сумісну діяльність, мали гарантоване Законом право розпорядитися ним на власний розсуд; процес приватизації майна державного підприємства Кам'янець-Подільської фабрики по виготовленню та ремонту меблів завершився після його викупу громадянами, об'єднаними у товариство покупців, а не після створення 24 лютого 1994 року колективного підприємства. При цьому товариствами покупців були об'єднання громадян, які створювалися як інструмент для зручності, а саме - приватизації майна державних підприємств шляхом відчуження майна на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу. Також представником позивачів вказується, що відсутні правові підстави для визнання ОСОБА_6. добросовісним набувачем спірного майна.
Виходячи з викладеного вище, посилаючись, зокрема, на ст.ст.48, 113, 225, 432 ЦК УРСР, ст.4 Закону України „Про власність”, ст.10 Закону України „Про підприємства в Україні”, ст.8 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств”, наказ Фонду державного майна України від 25.05.1993р. № 235 „Про затвердження Порядку створення та реєстрації товариства покупців у процесі приватизації” тощо, позивачі просять задовольнити свої позовні вимоги.
У своїй заяві від 10.11.2008р. представник позивачів просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.
Другий відповідач - ОСОБА_6 - та його представник проти задоволення позовних вимог заперечують, посилаючись, зокрема, на те, що на момент приватизації придбане приміщення збірного цеху було в стадії незавершеного будівництва, а тому ні за яких обставин не могло бути власністю товариства покупців, яке викупляло державне майно. ОСОБА_6 також вказує на те, що він є добросовісним набувачем, в якого це майно не може бути витребуваним за жодних підстав (ст. 388 ЦК України). Крім того, вказує другий відповідач, на сьогодні фабрика в особі правонаступника - колективного підприємства ТОВ "Меблі", з 16.05.07 року виключена з ЄДРПОУ, ліквідована за рішенням зборів засновників. Тому ОСОБА_6 вважає, що провадження у справі має бути припинено - ліквідована сторона у справі, неможливо з'ясовувати обставини справи, що стосуються продавця за договором, неможливо застосувати наслідки визнання угоди недійсною.
Крім того, у своїх додаткових запереченнях на позов другий відповідач просить суд вирішувати спір з з'ясуванням питань можливості повернення сторін в попереднє становище. Також ОСОБА_6 вказується на те, що практика Верховного суду України свідчить про неможливість вибору способу захисту цивільного права у вигляді визнання угоди недійсною, в разі, якщо позивач, який вважає себе власником, не є стороною оспорюваної угоди. В такому разі може ставитись питання лише про повернення майна, якщо це можливо відповідно до вимог ст. 145 ЦК УРСР (ст. 388 ч. 1 ЦК України).
Також другим відповідачем звертається увага на те, що у позивачів безпосередньо немає жодного правовстановлюючого документу на приміщення збірного цеху загальною площею 880,5 м, що знаходиться на АДРЕСА_1; до цього часу з 1993 року не було і немає жодного судового рішення, яке би набрало законної сили і підтверджувало право власності на спірне приміщення за позивачами поіменно. ОСОБА_6 зазначається, що спеціальним нормативним актом (наказом Фонду державного майна України від 25.05.1993р. № 235 „Про затвердження Порядку створення та реєстрації товариства покупців у процесі приватизації”) дається чітка вказівка на відсутність права спільної часткової власності, на яку посилаються позивачі, підтверджується наявність правовідносин колективної форми власності. Учасниками товариства покупців 10.02.94 р. затверджено статут створеного ними колективного підприємства „Кам'янець-Подільської фабрики по ремонту та виготовленню меблів”, у якому міститься посилання на Протокол №1 загальних зборів учасників товариства покупців від 10.02.94 року. Нормами статуту, як локального нормативного акту підприємства, який ніким не оскаржувався і недійсним визнаний не був, передбачено правонаступництво підприємства по відношенню до товариства покупців, вказується про набуття права власності на майно за договором про приватизацію, що відповідає п. 2.11 Порядку створення та реєстрації товариства покупців у процесі приватизації, стверджує позивач. Також другим відповідачем вказується, що на сьогодні вже не існує того приміщення збірного цеху, яке придбавалось за спірним договором, воно є переробленим, в десятки разів більшим по вартості від його продажної ціни.
Беручи до уваги вищевикладене, посилаючись, зокрема, на ст.80 ГПК України, роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», Постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.01.2007р., наказ Фонду державного майна України від 25.05.1993р. № 235 „Про затвердження Порядку створення та реєстрації товариства покупців у процесі приватизації”, Постанову Верховної Ради України від 04.03.1992р. № 2164-XII „Про введення в дію Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" тощо, ОСОБА_6 просить припинити провадження у справі.
Крім того, у судовому засіданні 10.11.2008р. представником ОСОБА_6. заявлено усне клопотання про скасування заходів до забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 15.12.2005р. у справі 2-5555/2005р.
Повноважний представник Головного управління економіки Хмельницької обласної державної адміністрації, викликаний в судове засідання
для дачі пояснень, пов'язаних з передачею комітетом економіки Хмельницької обласної державної адміністрації товариству покупців Кам'янець-Подільської фабрики по ремонту та виготовленню меблів приміщень на підставі "Акту передачі майна, яке придбане Кам'янець-Подільською фабрикою по ремонту та виготовленню меблів згідно договору купівлі-продажу від 20.05.1993 року" (в частині передачі приміщення збірного цеху загальною площею 880,5 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1), зазначив, що Головне управління економіки Хмельницької обласної державної адміністрації не володіє інформацією з приводу предмета спору. При цьому повідомлено, що комітет економіки Хмельницької обласної державної адміністрації увійшов у структуру обласної державної адміністрації. Розпорядженням Хмельницької облдержадміністрації від 10.11.1998р. № 1563-р. назву „Комітет економіки” змінено на „Управління з питань економіки і власності облдержадміністрації”. На сьогодні, відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07.06.2000р. № 192/2000-р, управління економіки облдержадміністрації ліквідовано. Головне управління економіки Хмельницької обласної державної адміністрації створене без правонаступництва щодо управління економіки.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.
18.04.2003 року товариством з обмеженою відповідальністю „Меблі” та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу приміщення, посвідчений ОСОБА_9, приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 676 (далі -договір), за яким товариством з обмеженою відповідальністю „Меблі” було відчужено на користь ОСОБА_6 приміщення збірного цеху загальною площею 880,5 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 (п.1 договору).
Відповідно до п.2 договору приміщення, що відчужується, належить продавцеві на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Першої Кам'янець-Подільської держнотконтори 06.05.1993р. за реєстром № 2 -2305, дублікат якого видано Першою Кам'янець-Подільською держнотконторою 14.05.2002р., та зареєстровано в Кам'янець-Подільському міському бюро технічної інвентаризації за № 2-261 від 27.05.2002р.
Згідно з п.7 договору право власності на приміщення, яке відчужується, виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення договору.
Як вбачається з договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Першої Кам'янець-Подільської держнотконтори 06.05.1993р. за реєстром № 2 -2305, дублікат якого видано Першою Кам'янець-Подільською держнотконторою 14.05.2002р., комітетом економіки облдержадміністрації (продавець) та товариством покупців Кам'янець-Подільської фабрики по ремонту та виготовленню меблів (покупець) укладено договір, відповідно до якого об'єктом купівлі-продажу є державне майно, яке знаходиться на балансі Кам'янець-Подільської фабрики по ремонту та виготовленню меблів, що перебуває у комунальній власності області. Згідно з п.1.4. договору від 06.05.1993р., цей договір підтверджує право власності покупця на об'єкт.
Відповідно до "Акту передачі майна, яке придбане Кам'янець-Подільською фабрикою по ремонту та виготовленню меблів згідно договору купівлі-продажу від 20.05.1993 року", комітет економіки облдержадміністрації (продавець) та товариство покупців Кам'янець-Подільської фабрики по ремонту та виготовленню меблів (покупець) підписали цей акт про те, що продавець передає, а покупець приймає майно, зокрема, будівлі цехів №№ 1, 2, будову тамбура цеха, незавершене будівництво нового цеху тощо.
Відповідно до свідоцтва про власність, виданого 06.05.1994р. комітетом економіки Хмельницької облдержадміністрації, це свідоцтво підтверджує право власності товариства покупців Кам'янець-Подільської фабрики по ремонту та виготовленню меблів на майно, означене в договорі купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Першої Кам'янець-Подільської держнотконтори 06.05.1993р. за реєстром № 2 -2305 та акті прийому-передачі між покупцем та продавцем.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію, виданого 01.04.1993р., товариство покупців Кам'янець-Подільської фабрики по ремонту та виготовленню меблів та угоду про спільну діяльність підприємства Кам'янець-Подільської фабрики по ремонту та виготовленню меблів зареєстровано комітетом економіки Хмельницької облдержадміністрації.
Загальними зборами товариства покупців 10.02.94 р. затверджено статут створеного ним колективного підприємства „Кам'янець-Подільської фабрики по ремонту та виготовленню меблів”. Відповідно до даного статуту, підприємство створено товариством покупців, яке здійснює викуп державного майна Кам'янець-Подільської фабрики по ремонту та виготовленню меблів. Власником майна, яке знаходиться на балансі підприємства, є трудовий колектив, який щодо відносин власності є правонаступником товариства покупців (п.1.2. статуту). Підприємство засноване на майні, яке набуте товариством покупців, створеним з працівників підприємства в результаті викупу ним державного майна.
Згідно з реєстраційним посвідченням від 14.05.1997р., виданим Кам'янець-Подільським міжміським БТІ, приміщення по АДРЕСА_1 зареєстровано за Кам'янець-Подільською фабрикою «Реммеблі»на підставі договору купівлі-продажу від 06.05.1993р. № 2-2305.
Відповідно до підписного листа учасників товариства покупців Кам'янець-Подільської фабрики по ремонту та виготовленню меблів частки учасників в приватизованому майні складають: ОСОБА_1 - 12,6 %; ОСОБА_2 - 2,68 %;3 - 2,68%; ОСОБА_4 - 2,68%; ОСОБА_5 -2,68%.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що між позивачами та ОСОБА_6 відсутні зобов'язання, пов'язані з наявним у позивачів, за твердженням останніх, права власності на приміщення збірного цеху загальною площею 880,5 м, що знаходиться на АДРЕСА_1.
Відповідно до ухвали Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 15.12.2005р. у справі 2-5555/2005р., накладено арешт на приміщення приміщення збірного цеху загальною площею 880,5 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1; заборонено ОСОБА_6 відчужувати в будь-який спосіб приміщення збірного цеху загальною площею 880,5 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на 19.02.2008р.), 16.05.2007р. проведено державну реєстрацію припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі", м. Кам'янець-Подільський в результаті його ліквідації.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Загальні способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені статтею 16 ЦК України, а права власності -главою 29 цього Кодексу. Судом звертається увага на те, що при виборі способу захисту цивільного права необхідно врахувати специфіку права та характер його порушення.
Частиною 1 ст.48 ЦК УРСР (чинного на час укладення оспорюваної угоди) передбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. Відповідно до ч.2 ст.48 ЦК УРСР, по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Частиною 1 ст.388 ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Як випливає зі змісту позовної заяви, усних та письмових пояснень позивачів, останні обгрунтовують необхідність пред'явлення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 18.04.2003р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі" та ОСОБА_6, тим, що порушено право власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 на приміщення збірного цеху загальною площею 880,5 м, що знаходиться по АДРЕСА_1.
Суд вважає, що обраний позивачами спосіб захисту своїх прав (визнання недійсним договору купівлі-продажу), які позивачі вважають порушеними, є неприйнятним з огляду на наступне.
Як встановлено судом, між позивачами та ОСОБА_6 відсутні зобов'язання, пов'язані з наявним у позивачів, за твердженням останніх, права власності на приміщення збірного цеху загальною площею 880,5 м, що знаходиться по АДРЕСА_1. Враховуючи ззаначене, а також те, що позивачі звернулися за захистом свого права власності з метою поновлення правомочностей власників, у даному разі здійснення захисту права власності може здійснюватися лише шляхом пред'явлення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційного позову), який є речево-правовим способом захисту права власності.
Вищенаведений висновок підтверджується відповідними правовими позиціями Верховного Суду України. Зокрема, у Постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.01.2007р. (опубліковано в газеті „Юридичний вісник України”, 2008р., № 35) зазначається, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто з застосуванням правового механізму, встановленого частиною 2 ст.48 ЦК УРСР, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону. Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені статтею 145 ЦК УРСР. Крім того, у Постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 10.10.2007р. (у справі № 21-1309 во 07) вказується на те, що при переході майна у володіння третіх осіб за договором про його відчуження право власника, який не є стороною цього договору, за змістом статей 216, 388 ЦК України може бути захищене лише шляхом пред'явлення позову про витребування майна від добросовісного набувача.
Таким чином, неприпустимим в даному випадку є застосування позивачами зобов'язально-правового способу захисту свого права власності у вигляді визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 18.04.2003р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі" та ОСОБА_6, оскільки обраний позивачами спосіб захисту своїх прав не відповідає розумінню конкуренції по зовів як обрання для захисту порушеного права єдино можливого з існу ючих позовів, що виключало б вчинення неприйнятного в тому чи іншо му випадку позову.
На думку суду, та обставина, що обраний позивачами спосіб захисту своїх прав є неприйнятним, обраним без урахування специфіки суб'єктивного права та характеру його порушення, є належною правовою підставою для відмови у позові в частині.
Виходячи з вищенаведеного, у позові в частині позовних вимог до ОСОБА_6, м. Кам'янець-Подільський про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 18.04.2003р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі" та ОСОБА_6, слід відмовити.
При винесенні рішення судом також звертається увага на те, що, враховуючи той факт, що 16.05.2007р. проведено державну реєстрацію припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі", м. Кам'янець-Подільський в результаті його ліквідації, застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу приміщення від 18.04.2003р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі" та ОСОБА_6, які означені у ч.2 ст.48 ЦК УРСР, є фактично неможливим. Разом з тим, припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі" в результаті його ліквідації є підставою для припинення провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі", м. Кам'янець-Подільський про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 18.04.2003р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі" та ОСОБА_6.
Зважаючи на наявність усного клопотання представника ОСОБА_6. про скасування заходів до забезпечення позову та з огляду на зміст статті 68 ГПК України, зазначене клопотання слід задовольнити, заходи до забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 15.12.2005р. у справі 2-5555/2005р., необхідно скасувати.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 68, 80, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У позові ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський, ОСОБА_2, м. Кам'янець-Подільський, ОСОБА_3, м. Кам'янець-Подільський, ОСОБА_4, м. Кам'янець-Подільський, ОСОБА_5, с. Кам'янка Кам'янець-Подільського району до товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі", м. Кам'янець-Подільський, до ОСОБА_6, м. Кам'янець-Подільський про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 18.04.2003р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі" та ОСОБА_6, в частині позовних вимог до ОСОБА_6, м. Кам'янець-Подільський про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 18.04.2003р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі" та ОСОБА_6, відмовити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський, ОСОБА_2, м. Кам'янець-Подільський, ОСОБА_3, м. Кам'янець-Подільський, ОСОБА_4, м. Кам'янець-Подільський, ОСОБА_5, с. Кам'янка Кам'янець-Подільського району до товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі", м. Кам'янець-Подільський, до ОСОБА_6, м. Кам'янець-Подільський про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 18.04.2003р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі" та ОСОБА_6, в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі", м. Кам'янець-Подільський про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення від 18.04.2003р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Меблі" та ОСОБА_6, припинити.
Заходи до забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 15.12.2005р. у справі 2-5555/2005р., скасувати.
Суддя М.В. Смаровоз
Повний текст рішення підготовлено та підписано 14.11.2008р.
Віддруковано 8 прим.: 1. до справи; 2-6. позивачам; 7,8. відповідачам.