ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"04" вересня 2008 р. |
Справа № 3/4590 |
За позовом Закритого акціонерного товариства "Преміумвин" м. Київ
до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення 5323,55 грн.
Суддя Вибодовський О.Д.
Представники сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Суть спору
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5323грн. 55коп. заборгованості, з якої 3984грн. 56коп. -заборгованості за поставлену згідно договору №728 від 01.12.2007р. продукцію, 492грн. 84коп. -пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язань, 72грн. 09коп. -3% річних, 774грн. 06коп. -інфляційних втрат наголошуючи на тому, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач в судове засідання 13.08.2008р., 04.09.2008р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.
Враховуючи викладені обставини, відсутність доказів на підтвердження поважності причин неприбуття в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено
01.12.2007р. між ЗАТ „Преміумвин” (Постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки №728.
За умовами договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити алкогольні напої, асортимент, кількість та ціна яких, зазначені в накладних (п.1.1 договору).
Передача товару уповноваженій особі Покупця здійснюється Постачальником на підставі довіреності на отримання цінностей, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства України та виданої Покупцем на ім'я такої уповноваженої особи з посиланням на номер і загальну суму накладної (п.3.2 договору).
Згідно п.6.1 договору покупець зобов'язався здійснити оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в строк, що не перевищує 15 днів від дати передачі товару, зазначеній в накладній.
Відповідно до п.9.3 договору у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочки.
На виконання умов договору позивач, по накладній №500/74473 від 13.12.2007р. передав, а відповідач за довіреністю серії НОМЕР_1 від 12.12.2007р. прийняв товар на загальну суму 4984грн. 56коп.
Відповідач, в порушення умов договору, своєчасно в повному обсязі не провів оплату отриманого товару і на час судового розгляду його заборгованість перед Закритим акціонерним товариства „Преміумвин” м. Київ складає 3984грн. 56коп.
Також позивач, за порушення строків виконання грошових зобов'язань, просить суд стягнути з відповідача 72грн. 09коп. -3% річних, 774грн. 06коп. -інфляційних втрат та 492грн. -пені, нарахованої відповідно до п.9.3 договору за період з 01.01.2008р. по 28.06.2008р.
На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.
Досліджуючи надані позивачем докази, аналізуючи наведені його представником пояснення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 2 ст. 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 7 вказаної статті передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 526 Цивільного кодексу України також передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.
Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення термінів оплати наданих послуг (виконаних робіт, поставленого товару) покупець зобов'язаний виплатити продавцю пеню, що нараховується на несплачену суму за кожен день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України оплату судових витрат необхідно покласти на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 173, 175, ст.175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
Позов Закритого акціонерного товариства „Преміумвин” м. Київ до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 5323грн. 55коп. задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Закритого акціонерного товариства „Преміумвин” (м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, код 22972175) 3984грн. 56коп. (три тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 56коп.) -заборгованості, 72грн. 09коп. (сімдесят дві гривні 09коп.) -3% річних, 774грн. 06коп. (сімсот сімдесят чотири гривні 06коп.) -інфляційних втрат, 492грн. (чотириста дев'яносто дві гривні) -пені, 102грн. (сто дві гривні) витрат по оплаті державного мита, 118грн. (сто вісімнадцять гривень) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя О.Д. Вибодовський