ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" листопада 2008 р. Справа № 49/178-08
вх. № 7019/3-49
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ПП "Ірта", м. Луцьк
до СПДФО ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення 12830,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суд з позовною заявою, в який прохає суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом згідно договору № 92 від 23.11.2007 року. Згідно вимог позовної заяви, заявлена позивачем сума до стягнення становить 12830,00 грн., з яких 12580,00 грн. - сума основного боргу та 250,00 грн. - штраф. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.
Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, 11.11.2008 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява, в який позивач відмовляється від позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу 12580 грн. та просить припинити провадження по справі в цій частині. Також в зазначеній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 250 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 21.10.2008 року через канцелярію суду відповідач надавав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, зазначив, що між сторонами не існувало ніяких господарських відносин.
Суд в ухвалі від 25.09.2008 року попереджував сторони, що у разі неявки їх представників в призначені судові засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
23.11.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №92 на транспортно - експедиційне обслуговування та організацію перевезень автомобільним транспортом, відповідно до п.1.1. якого сторони визначили взаємовідносини між "перевізником" та "експедитором" в зв'язку з наданням послуг з перевезення вантажів.
Відповідно умов п.2.1. договору відповідач не пізніше, ніж за 24 години до дати запланованого завантаження надає позивачу "замовлення на перевезення ", яке є додатком до цього договору і його невід'ємною частиною.
Як свідчать матеріали справи, позивачем, на виконання умов замовлення № 23/11 від 23.11.2007 року було здійснено перевезення 2 автомобілями за маршрутом м. Донецьк (Україна) - м. Варшава (Польща). Відповідно до умов вищевказаного Замовлення термін розвантаження встановлений - 30.11.2007 року та вартість перевезення - 850 євро за один автомобіль в гривнях по курсу НБУ на день розвантаження після надання оригіналів документів.
При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за Замовленням та договором щодо здійснення перевезення за вищевказаним маршрутом. Вантаж своєчасно було доставлено до місця призначення, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) за № 255322 та № 0013262 з відміткою вантажоодержувачів про одержання вантажу. При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 11.12.2007 року були направлені відповідачеві копії перевізних документів, що підтверджується копією поштової квитанції № 1563, яка додана до матеріалів справи.
При цьому відповідач вказує, що позивач ніяких дій, у відповідь на отримання проекту договору передбачених законодавством для укладення договорів не здійснив, тому на думку відповідача між сторонами договір не укладався.
Суд таке твердження вважає безпідставним, враховуючи наступне.
Відповідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 307 ГК України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Як зазначено в п. 1 ст. 9 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
Так, відповідно ч. 2 ст. 33 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
До матеріалів справи додана належним чином засвідчена копія договору № 92 від 23.11.2007 року на транспортно - експедиційне обслуговування та організацію перевезень автомобільним транспортом, який укладеного між ПП "Ірта" та ФОП ОСОБА_1 Зазначений договір містить підписи обох сторін та скріплений печатками. Також до матеріалів справи надані належним чином засвідчені копії міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) за № 255322 та № 0013262.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Отже, суд має підстави зробити висновок, що позивач отримавши від відповідача примірник договору своїми діями щодо надання автомобілів під завантаження та виконання спірного замовлення прийняв пропозицію відповідача укласти договір.
Отже, суд дійшов висновку, що між сторонами в належній формі у відповідності до вимог чинного законодавства був укладений договір № 92 від 23.11.2007 року на транспортно - експедиційне обслуговування та організацію перевезень автомобільним транспортом.
В пункті 6.2. договору сторонами передбачено, що разом із рахунком на перевезення відповідачу направляються оригінал накладної CMR, завірену отримувачем вантажу і акт виконаних робіт, а також сторонами передбачено здійснення часткової або повної попередньої оплати послуг позивача згідно виставлених рахунків.
Пунктом 5.4. договору сторонами передбачено, що відповідач здійснює оплату рахунків позивача на протязі десяти банківських днів з моменту отримання документів вказаних в п. 6.2., якщо інше не вказано в замовленні.
Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов'язання за договором та здійснив спірне перевезення, а також направив відповідачеві оригінали документів для здійснення оплати.
Проте відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив в повному обсязі у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 12580,00 грн.
Під час розгляду справи, відповідач, заперечуючи наявність між сторонами будь-яких господарських відносин, доказів сплати заборгованості до суду не надав.
В заяві від 11.11.2008 року, яка надійшла від позивача до суду, останній зазначив, що відповідач здійснив оплату частини заборгованості у розмірі 12580,00 грн. у зв'язку з чим позивач відмовляється від позову в цій частині. Доказів сплати боргу відповідачем позивач до суду не надав. За таких обставин, перевіривши надану заяву відповідно до вимог ст. 78 ГПК України, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження по справі в частині заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 12580,00 грн. на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що пунктом 6.5. договору сторони визначили відповідальність "експедитора" за прострочення платежів у вигляді сплати штрафу у розмірі 205 грн.
Оскільки судом встановлений факт наявності прострочення відповідачем оплати за договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 250 грн. штрафу також обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 2,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 2,30 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИВ:
Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 12580,00 грн.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Харків, МФО НОМЕР_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_4) на користь Приватного підприємства "Ірта" (43001, м. Луцьк, вул. Старицького, 9, р/р 26004010521601 в АБ "Брокбізнесбанк", м. Луцьк, МФО 303592, код ЄДРПОУ 32872238) - 250 грн. штрафу, 2,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 2,30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
Припинити провадження по справі в частині стягнення 12580,00 грн. основного боргу.
Повний текст рішення підписаний 21.11.2008 року.
Суддя