Справа №344/8430/13-ц

Провадження №22-ц/779/2652/2013

Категорія 48

Головуючий у І інстанції Бабій О.М.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Мелінишин Г.П.

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.

секретаря: Драганчук У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

В червні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на її утримання.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вони з відповідачами є батьками малолітнього сина ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. На даний час між ними склались неприязні відносини і вони проживають окремо. Вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною і не має можливості сама утримувати дитину, розмір її доходів є незначним. Відповідач у добровільному порядку допомоги на утримання дитини та на її утримання не надає. Посилаючись на зазначені обставини просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу до досягнення дитиною повноліття та на своє утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу до досягнення дитиною трьох років.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача аліменти в розмірі 750,00 грн. щомісячно на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 03 червня 2013 року до досягнення дитиною повноліття. Також вирішено питання про судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом вимог матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував обставин, що мають суттєве значення для правильного розгляду справи, та прийшов до висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи. Так, судом не прийнято до уваги, що відповідач офіційно працює в Російській Федерації в Хантимансійському окрузі, м. Нижнєвартовськ, Лангепас, що підтвердив у судовому засіданні 20.09.2013 року представник відповідача. А отже має високі заробітки і спроможний сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу до досягнення дитиною повноліття. В той же час суд не взяв до уваги, що вона перебуває на восьмому місяці вагітності другою дитиною відповідача.

Також судом не враховано, що зважаючи на вік сина 1,9 роки він потребує особливої уваги, здорового харчування, необхідності частого придбання одягу та взуття тощо. А тому сума аліментів в розмірі 750 грн. є недостатньою для утримання дитини.

Крім того, суд безпідставно відмовив у задоволенні її вимоги про стягнення аліментів на її утримання, оскільки незалежно від працевлаштування, наявності постійного заробітку чи розміру доходу, чоловік зобов'язаний утримувати дружину, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років. Будь-яких доказів того, що будучи працездатним відповідач не працює з поважних причин, ним не подано.

Посилаючись на зазначені обставини просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В засіданні апеляційного суду апелянт доводи скарги підтримала з наведених у ній мотивів.

Представник ОСОБА_3 доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. ст.180, 181 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з матеріалів справи сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та є батьками малолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5,6).

Встановлено, що позивач не працює, здійснює догляд за сином, який проживає з нею, відповідач матеріальної допомоги в добровільному порядку на утримання дитини не надає.

Відповідно до ст.ст.184, 188 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом з'ясовано, що відповідач працює вахтовим методом в Російській Федерації в Хантимансійському окрузі, м. Нижнєвартовськ, Лангепас, отримує нерегулярний, мінливий дохід. Дану обставину підтвердив в засіданні суду першої інстанції 20.09.2013 року представник відповідача.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_2 маючи на утриманні малолітнього сина, вправі вимагати від відповідача аліменти на утримання сина та враховуючи відсутність регулярного доходу відповідача обґрунтовано стягнув аліменти у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач є працездатним, фізично здоровим, а отже спроможним щомісячно сплачувати аліменти у розмірі 750 грн.

Посилання апелянта на офіційне працевлаштування відповідача та отримання високих заробітків, з врахуванням яких останній спроможний сплачувати аліменти в частці, не заслуговують на увагу, оскільки є голослівними та будь-якими об'єктивними доказами не підтверджуються.

В означеній частині судом першої інстанції всебічно та повно з'ясовано фактичні обставини справи, дано їм вірну правову оцінку, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Тому в цій частині підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Що стосується рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення аліментів на утримання позивача, то таке не відповідає вимогам закону, а тому не може залишитися в силі.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких доказів щодо неспроможності сплачувати кошти на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення трьохрічного віку, відповідачем та його представником не подано. Не представлені вони і в апеляційному суді.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в цій частині не може залишатися в силі і підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів на утримання позивача до досягнення сином сторін трьохрічного віку, колегія суддів враховує стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, відсутність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків тощо, та виходить з можливості ОСОБА_3 надавати таке утримання ОСОБА_2 в розмірі 500 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її утримання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання до досягнення трьох років неповнолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з 03 червня 2013 р.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк