Справа № 346/1650/13-к

Провадження № 11-кп/779/128/13

Категорія ст. 121 ч.2 КК України

Головуючий у І інстанції Калинюк О.П.

Доповідач Хруняк Є.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Хруняка Є.В.,

суддів: Фіцака Т.Д., Гандзюка В.П.,

з участю: секретаря с/з Перегінця О.Л.,

прокурора Свірідова Д.І.,

потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Коломийського міськрайонного суду від 05 серпня 2013 року відносно нього,-

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючий, раніше не судимий,-

засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 - тримання під вартою - залишено без змін. Строк відбування покарання рахується з 02 травня 2012 року з часу його фактичного затримання.

Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 30000 (тридцять тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди та 200 (двісті) гривень витрат на правову допомогу.

Згідно з вироком ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину за таких обставин.

11 лютого 1999 року близько 02 год. після розпиття алкогольних напоїв обвинуваченим ОСОБА_3 із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_7 виявила відсутність грошей в сумі 200 гривень, які зберігала при собі. Тоді вона почала звинувачувати в крадіжці грошей ОСОБА_8 в зв'язку з цим обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив суперечку із ОСОБА_8, в ході якої наніс йому два удари руками в обличчя. Уникаючи побиття ОСОБА_8 вийшов з квартири. З метою продовження побиття ОСОБА_8, ОСОБА_3 вийшов за ним та продовжив наносити йому удари по голові та інших частинах тіла. Потерпілий ОСОБА_8, піднявшись із землі, намагався втекти, однак, обвинувачений наздогнав його, збив з ніг і доводячи свій злочинний намір до кінця, наніс потерпілому ряд цілеспрямованих ударів по голові, після чого останній, того ж дня від отриманих тілесних ушкоджень помер.

Не погодившись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій вважає вирок суду таким, який прийнятий із неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особи засудженого. Просить вирок суду змінити, шляхом пом'якшення обраного покарання із застосуванням норм ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, який підтримав подану апеляцію, думку прокурора та потерпілої з приводу поданої апеляції, які вважали вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції даючи оцінку доказам, обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину і правильно кваліфікував його злочинні дії. Кваліфікація його неправомірних дій в апеляції не оскаржується, а тому не перевіряється.

Що стосується призначення покарання, то відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону судом дотримані в повному обсязі.

Як видно із вироку, суд, призначаючи покарання, в достатній мірі врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого, обставини, які пом'якшують та обтяжують ОСОБА_3 покарання.

Зокрема, суд врахував те, що він щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується позитивно, те, що ОСОБА_3 на утриманні має неповнолітню дитину, то судом було враховано в анкетних даних. Покликання обвинуваченого ОСОБА_3 в своїй апеляції про те, що на його утриманні знаходиться перестаріла мати, не підтвердженно матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України в повному обсязі, взявши до уваги обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та врахував особу винного.

Тому апеляційних підстав для скасування чи зміни вироку, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 418 КПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Коломийського міськрайонного суду від 05 серпня 2013 року відносно нього без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку учасниками судового провадження шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий Є.В. Хруняк

Судді: Т.Д. Фіцак

В.П. Гандзюк

Згідно з оригіналом

Суддя Є.В. Хруняк