АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11кп/774/655/13 Головуючий у 1 інстанції Дьомін О.Л.
Категорія КК: ст. 81 КК України Доповідач Крот С.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Крот С.І.
суддів Кір'яка А.В., Косенка Л.М.,
при секретарі Письменній К.В.,
за участю прокурора Заворотної О.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську матеріали справи за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2013 року про відмову в задоволенні подання Дніпропетровської виправної колонії № 89 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1
Цією ухвалою у задоволенні подання адміністрації Дніпропетровської виправної колонії № 89, узгодженого з Дніпропетровською міською спостережною комісією, в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2010 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 317, 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна /початок строку: 19 травня 2010 року, кінець строку: 19 травня 2014 року/. Станом на 28 серпня 2013 року ОСОБА_1 відбув 2/3 строку покарання, за час відбування покарання характеризується позитивно, працевлаштований, за весь час відбування покарання в ВК мав три заохочення та два стягнення, за час відбування покарання в СІЗО характеризувався негативно, мав одне стягнення. Згідно подання адміністрації Дніпропетровської ВК № 89, узгодженого з Дніпропетровською міською спостережною комісією, ставиться питання про застосування ст. 81 КК України, а саме: умовно-дострокового звільнення від покарання.
Відмовляючи в задоволенні подання суд у своїй постанові вказав, що до ОСОБА_1 раніше застосовувалося умовно-дострокове звільнення від покарання, після чого, в період строку покарання, від відбуття якого він був звільнений умовно-достроково, ОСОБА_1 знову вчинив ряд злочинів та відбуває покарання у виді позбавлення волі. Крім того, за час перебування в СІЗО, СВК № 21 та ДВК № 89 він хоч і характеризується позитивно, але йому було винесено 5 стягнень за порушення режиму відбуття покарання, тобто він не довів свого виправлення та готовності до сумлінної поведінки в суспільстві.
В апеляційній скарзі засуджений, не конкретизуючи свої вимоги, звертає увагу на характеризуючи дані про особу та просить прийняти по справі справедливе рішення. При цьому вказує, що відповідно до ст. 89 КК України він вважається не судимим, а стягнення, які він мав в СІЗО, були погашені до набрання чинності вироку.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання ВК № 89 про умовно-дострокове звільнення, думку прокурора, який вважає залишити ухвалу суду без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, при розгляді подання адміністрації Дніпропетровської виправної колонії № 89 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 ці вимоги кримінального процесуального закону судом дотримані не були. Оскаржуване рішення щодо ОСОБА_1 суд прийняв з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обгрунтоване судове рішення, що є підставою для його скасування незалежно від доводів, викладених в апеляційній скарзі засудженого.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим.
Як убачається з матеріалів провадження, журнал судового засідання та технічний носій інформації, на якому мало бути зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції за 17 вересня 2013 року, коли і відбувся судовий розгляд та постановлено ухвалу, відсутні.
Відповідно з вимогами п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий судовий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини 2 статті 412 КПК України.
Отже, суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обгрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог статей 412 і 415 КПК України є підставою для скасування вироку і повернення справи на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду суду необхідно усунути зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону, повно та всебічно, з дотриманням вимог закону, в межах компетенції, перевірити наявні в матеріалах справи докази, перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі, і ухвалити законне і обгрунтоване рішення щодо подання Дніпропетровської виправної колонії № 89 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2013 року, якою відмовлено в задоволенні подання Дніпропетровської виправної колонії № 89 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд даного кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді