ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

Вугледарська міська рада звернулася до господарського суду Донецької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємцяОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа: Вугледарський міський відділ земельних ресурсів про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за АДРЕСА_1, привівши її у стан, придатний для використання, звільнивши від будівель, споруд шляхом їх знесення.

08.02.2008 року позивач звернувся до суду з доповненням до позовної заяви, в якому просив зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221 га, розташовану за АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе 50/50, яка належить ОСОБА_1. на підставі договору купівлі -продажу від 06.04.1999 року, шляхом її знесення та вивезення та  про зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_2звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0221 га, розташовану за АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе 50/50, яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.1999 року та рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 07.09.2007 року шляхом її знесення та вивезення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.02.2008 року позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221 га, розташовану за АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе 50/50, яка належить їй на підставі договору купівлі -продажу від 06.04.1999 року, шляхом її знесення та вивезення.

Зобов'язано фізичну особу -підприємця ОСОБА_2звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221 га, розташовану за АДРЕСА_1, звільнивши її від частини будівлі кафе 50/50, шляхом її знесення та вивезення.

За апеляційною скаргою фізичної особи -підприємцяОСОБА_1 та фізичної особи -підприємця ОСОБА_2судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року залишено без змін.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 та фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернулися до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2008 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Заявник також звернувся з клопотанням про зупинення розгляду касаційної скарги до вирішення пов'язаної з цією справою адміністративної справи, у задоволенні якого відмовлено.

Заслухавши доповідь судді -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111⁷ Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області було проведено перевірку з питань дотримання земельного законодавства приватним підприємцем ОСОБА_1., про що складено акт від 25.07.2006 року, в якому зазначено, що Суб'єктом підприємницької - діяльності ОСОБА_1. використовується земельна ділянка загальною площею 0,0221га для експлуатації будинку кафе в мАДРЕСА_1згідно договору купівлі-продажу від 02.09.1997 року №483853 без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, без одержання документа, що посвідчує право власності на неї та його державної реєстрації, що є порушенням статтями 125, 126 Земельного кодексу України.

Судами також встановлено, що 26.11.1996 року між Малим підприємством молодіжних ініціатив "Україна" та ОСОБА_2. було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Мале підприємство молодіжних ініціатив "Україна" продало, а ОСОБА_2. купив будівлю літнього кафе загальною площею 14,5кв.м., яке розташоване заАДРЕСА_1, що свідчить про те, що ОСОБА_2. був добросовісним набувачем будівлі літнього кафе загальною площею 14,5кв.м., яке розташоване за АДРЕСА_1.

02.09.1997 року між ОСОБА_2., ОСОБА_1. та ОСОБА_4. було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_2. продав, а ОСОБА_1 та ОСОБА_4. купили будинок кафе у рівних частках кожен загальною площею 14,5кв.м., який розташований заАДРЕСА_1.

Судами також встановлено і те, що рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 07.09.2007 року за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. та ОСОБА_4. про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 02.09.1997 року задоволені позовні вимоги та визнано договір купівлі-продажу кафе, розташованого в м.АДРЕСА_1 укладеного 02.09.1009 року між ОСОБА_2., ОСОБА_1. та ОСОБА_4. недійсним в частині продажу 1/2 частини будівлі кафе ОСОБА_4., з моменту його вчинення (рішення набрало законної сили 17.09.2007 року).

Рішенням Вугледарської міської ради від 30.07.1997 року №15 "Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акта на право постійного користування землею" було узгоджено технічний паспорт земельної ділянки приватного підприємця ОСОБА_2., затверджено відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_2. під кафе "50/50" площею 0,0442га заАДРЕСА_1 та було вирішено питання щодо надання приватному підприємцю ОСОБА_2. Державного акту на право постійного користування землею.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.02.2007 року за №01-34-17 Вугледарський міський відділ земельних ресурсів звернувся до міського голови з клопотанням про скасування рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997 року №15 "Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею" в зв'язку з тим, що згідно статті 7 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) приватний підприємець ОСОБА_2. не мав права на отримання земельної ділянки у постійне користування.

Рішенням Вугледарської міської ради 27.02.2007/5-16-10 було скасовано рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997 року №15 "Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно довідки Відділу земельних ресурсів від 21.03.2008 року №01-41/19 відомості на земельну ділянку, яка розташована заАДРЕСА_1, відсутні -кадастрову справу не заведено.

За даними Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" від 14.04.2008 року №65 технічною інвентаризацією від 09.06.2004 року Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" було виявлено самовільну реконструкцію кафе, розташованого заАДРЕСА_1, в результаті якої фактична площа об'єкта нерухомості склала 114,1кв.м., що знайшло відображення в технічному паспорті, виготовленому інженером бюро з відміткою на титульній сторінці про виявлене самочинне будівництво. За заявою співвласника, ОСОБА_1. 14.03.2008 року знову була здійснена технічна інвентаризація, якою виявлена подальша самочинна реконструкція будівлі кафе (загальна площа об'єкта нерухомості -107,5кв.м, площа забудови -167,4кв.м.). В листі також зазначено, що співвласниками було надано копію рішення Вугледарської міської ради 27.02.2007/5-16-10 яким було скасовано рішення Вугледарської міської ради від 30.07.1997 року №15 "Про затвердження відведення земельної ділянки під об'єкт для видачі Державного акту на право постійного користування землею" та технічний паспорт земельної ділянки.

На дату укладення договору купівлі-продажу (26.11.1996 року) ОСОБА_2. будівлі літнього кафе загальною площею 14,5кв.м., яке розташоване заАДРЕСА_1, земельні правовідносини регулювались Земельним кодексом України від 18.12.1990 року №561-XII.

За таких обставин, керуючись положеннями статей 22, 23 Земельного кодексу від 18.12.1990 року №561-XIІ, частинами 2, 4 статті 120, статтями 125, 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ, ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 року №963-ІV (в редакції на момент подання позову та винесення судового рішення), статтею 144 Конституції України господарський суд Донецької області, з яким погодився апеляційний господарський суд дійшли висновку, що відповідачі самовільно зайняли земельну ділянку.

Таким чином судами встановлено, що станом на 17.09.2007 рік власниками будівлі кафе 50/50, розташованого за АДРЕСА_1 є фізичні особи -підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Доказів переоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,0442 га у зв'язку зі зміною власників на будівлю кафе відповідачі не представили. Державний акт на право постійного користування землею площею 0,0442 га у м.АДРЕСА_1 ОСОБА_2. не одержував. Згідно листа Маріїнського районного відділу Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 12.02.2008 року №14/17, з 1994 року по теперішній час за фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2. право постійного користування земельною ділянкою, розташованою у м.АДРЕСА_1, не зареєстроване. По факту придбання права власності на 1/2 будівлі кафе відповідачі повинні були звернутись до органу місцевого самоврядування з метою одержання правовстановлюючих документів на відповідні частини земельних ділянок, які необхідні для обслуговування 1/2 будівлі кафе кожного з відповідачів. Доказів наявності передбачених земельним законодавством правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки відповідачі суду не представили.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки відповідно приписам Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом. Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, у відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України  наявні  докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, поза увагою судів залишились обставини, пов'язані з придбанням ОСОБА_2. будівлі літнього кафе згідно договору купівлі-продажу від 26.11.1996 року.

Як вірно зазначено судами земельні правовідносини на той час регулювались Земельним кодексом України від 18.12.1990 року №561-ХІІ.

Статтею 30 Земельного кодексу України, в редакції, що була чинна до 01.01.2002 року ( до набрання чинності Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III) передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду  разом  з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Зазначені приписи судами не були прийняті до уваги, що свідчить про те що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які  мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для

її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних  правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 111⁷, пунктом 3 статті 111⁹, статтями 111¹⁰, 111¹¹, 111¹² Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Донецької області від 15.02.2008 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року у справі № 22/6пн господарського суду Донецької області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємцяОСОБА_1 та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2задовольнити.

Головуючий суддя                                                  Т. Дроботова

С у д д і                    Н. Волковицька

Л.Рогач