Справа № 159/5046/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Бондар В.М.

Провадження № 22-ц/773/1631/13 Категорія: 51 Доповідач: Веремчук Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Веремчук Л. М.

суддів - Лівандовської-Кочури Т. В., Антонюк К. І.,

при секретарі Черняк О. В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ДТГО «Львівська залізниця» - Бухеника І. Б.,

Савицької О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», Відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Ковель» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Дорожня профспілкова організація Львівської залізниці про стягнення одноразової премії до ювілейної дати, одноразової допомоги, у зв'язку з виходом на пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 та відповідача Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 27.09.2013 року, позов ОСОБА_1 до ДГТО «Львівська залізниця», ВП «Локомотивне депо Ковель» ДГТО «Львівська залізниця» про стягнення одноразової премії до ювілейної дати, одноразової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахункових та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ВП «Локомотивне депо Ковель ДТГО «Львівська залізниця» в користь ОСОБА_1 невиплачену одноразову премію за багаторічну сумлінну працю до ювілейної дати - 60-ти річчя з дня народження в сумі 3067 грн. та 100 грн. понесених витрат на правову допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач на зазначене рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати дане рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов в повному об'ємі.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати дане рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів приходить до висновку, що обидві апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що ОСОБА_1 згідно трудової книжки, яка видана 28 квітня 1972 року, був прийнятий на роботу 11.11.1988 року інженером-технологом локомотивного депо Ковель Львівської залізниці (запис № 21), де пропрацював на різних посадах до 26.03.2013 року та був звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію по віку (запис № 28) (а. с. 7 -12). До 11.11.1988 року ОСОБА_1 працював на різних підприємствах, а саме: "Трест-площадка "Ковельпромстрой", ПМК-274 "Волиньпромстрой" та ПМК - 22 "Волиньагрострой", що не відносились до підприємств залізничного транспорту, а тому стаж роботи на них не враховуються до безперервного стажу в галузі залізничного транспорту.

Враховуючи наведене судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок з приводу того, що безперервний стаж роботи позивача в галузі залізничного транспортну складає 24 роки 4 місяці 15 днів, у зв'язку з чим відповідачем йому було виплачено у повній мірі всі передбачені чинним законодавством та колективним договором виплати які виплачуються працівнику при звільненні за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію.

Посилання позивача на безпідставність відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення одноразової допомоги при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки позивач не довів правомірність задоволення таких вимог.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Як роз'яснено у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Пунктом 3.15 Колективного договору між адміністрацією і дорпрофсожем Львівської залізниці на 2009-2012 роки передбачено виплачувати працівникам залізниці одноразову премію за багаторічну сумлінну працю до їх ювілейних дат вперше до 50-річчя з дня народження, наступну - через 10 років. Встановити розмір премії до ювілейних дат, а також у зв'язку із звільненням на пенсію незалежно від віку - посадовий оклад (місячна тарифна ставка).

Також судом першої інстанції встановлено, що записом заохочень під № 9 від 26.03.2013 року у трудовій книжці позивача зазначено, що згідно наказу начальника локомотивного депо № 30 від 26.03.2013 року, за сумлінну, багаторічну працю та у зв'язку з виходом на пенсію, видано премію у розмірі посадового окладу (а. с. 12).

Враховуючи наведене суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність стягнення з ВП «Локомотивне депо Ковель ДТГО «Львівська залізниця» невиплаченої одноразової премії за багаторічну сумлінну працю до ювілейної дати - 60-ти річчя з дня народження в сумі 3067 грн., оскільки інших актів, які б свідчили про неможливість такої виплати суду надано не було. Дати винесення такого наказу положеннями колективного договору не обумовлено.

Посилання відповідача на безпідставність задоволення вказаної позовної вимоги є необґрунтованими з огляду на те, що доказів, які підтверджували безпідставність стягнення одноразової премії відповідачем надано не було. Так посилання відповідача на накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності колегією суддів не приймаються, оскільки таких наказів суду надано не було та іншими доказами не підтверджено. Крім того як зазначено в рішенні суду першої інстанції та підтверджується матеріалами справи у трудовій книжці ОСОБА_1 є запис заохочення про видачу премії за сумлінну, багаторічну працю та у зв'язку з виходом на пенсію (а. с. 12). Таким чином відповідач самостійно вказав на багаторічну та сумлінну працю позивача.

Інші доводи апеляційних скарг позивача і відповідача не впливають на законність рішення суду, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді