Справа № 161/8829/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С.С.

Провадження № 22-ц/773/1612/13 Категорія: 27 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів - Антонюк К.І., Овсієнка А.А.

при секретарі - Черняк О.В.

з участю:

представника позивача Зубчика Е.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмети іпотек, за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства (далі по тексту ПАТ) «Златобанк» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 серпня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року ПАТ «Златобанк» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому просило про стягнення кредитної заборгованості на загальну суму в гривневому еквіваленті 2659226 грн. 65 коп., шляхом звернення стягнення на предмети іпотек. У серпні цього ж року позивач подав заяву, в якій просив про вжиття заходів забезпечення вищевказаного позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, усе рухоме та нерухоме майно в межах заявлених позовних вимог, яке належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

23 серпня 2013 року ухвалою Луцького міськрайонного суду відмовлено у задоволені заяви ПАТ «Златобанк» про забезпечення позову у даній справі.

На вказану ухвалу суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, як таку, що постановлена при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для вирішення зазначеного питання, із порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Судом встановлено, що Банк просить про стягнення кредитної заборгованості, шляхом звернення стягнення на предмети іпотек, про що подав до суду відповідну позовну заяву та заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно приписів ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України забезпечити позов можливо накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Зокрема, відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Всупереч вказаній правовій нормі, ПАТ «Златобанк» подало заяву про забезпечення позову в якій зазначено лише вид забезпечення позову, відсутнє достатнє обґрунтування його необхідності, не зазначені докази підтвердження вимог заяви та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, заява про забезпечення позову не містить конкретного переліку рухомого та нерухомого майна боржника, на яке слід накласти арешт, інформації про його рахунки та грошові кошти.

Не наведено заявником і наявності складнощів щодо отримання доказів належності відповідачу рухомого або нерухомого майна, зокрема, що заявник звертався і у наданні таких доказів йому було відмовлено.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції зважив на вказані обставини і враховуючи інтереси не тільки позивача, а й відповідача та інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням заходів, про які просить позивач та правильно постановив ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 151-153, 307, 312, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Златобанк» відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 серпня 2013 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді