3

Справа № 344/7952/13-ц

Провадження №22ц/779/2632/2013

Категорія 55

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.,

суддів Горейко М.Д., Девяшевського В.А.

секретаря Турів О.М.

з участю: представника банку - Рокетської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, - за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 07 серпня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

В травні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовними вимогами до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору №IFK0GK00000010 від 29.06.2005 року, укладеного між сторонами.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 07.08.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції не дав належної оцінки його доводам про те, що відповідач при укладенні кредитної угоди всупереч вимог чинного законодавства не надав йому, як споживачу, повну та вичерпну інформацію про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

На думку апелянта, при укладенні кредитного договору порушено норми ЗУ «Про захист прав споживачів» та норми Постанови Правління НБУ «Про затвердження правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», що відповідно до вимог ч.1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання недійсним кредитного договору. Також вказує на порушення судом норм процесуального права, оскільки було відхилено клопотання позивача про витребування кредитної справи.

За наведених доводів просить рішення Івано-Франківського міського суду від 07.08.2013 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

Апелянт в судове засідання не з'явився хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду апеляційної скарги, тому справу слід розглянути без участі апелянта по наявних у справі доказах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника банку, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк позовної давності для подання позову та не представлено суду жодних доказів щодо недійсності укладеного між сторонами кредитного договору та його невідповідності вимогам чинного законодавства.

Таке рішення суду є обґрунтованим та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Встановлено, що 29.06.2005 року між ЗАТ КБ ''ПриватБанк'' та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №IFK0GK00000010 про надання кредиту в сумі 17775 доларів США під 11,04% річних з терміном повного погашення кредиту до 26.05.2025 року.

Спірний договір був укладений в письмовій формі, підписаний та скріплений печаткою, між сторонами погоджено всі істотні умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, передбачених ч.1 ст.628 ЦК України.

За наведених обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_3 не представив суду жодних доказів щодо невідповідності укладеного ним кредитного договору вимогам чинного законодавства - ст..ст.203, 215, 628 ЦК України, а тому обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звернувся в суд за захистом порушенного права поза строками позовної давності, встановленої ст.256 ЦК України, про що було заявлено представником відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Виходячи з наведеного колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що недоведеність позовних вимог є самостійною підставою для відмови в даному позові.

Посилання апелянта на порушення банком при укладенні договору Постанови Правління НБУ «Про затвердження правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10.05. 2007 року N 168 та ст.ст.11, 15 ЗУ «Про захист прав споживачів» (дані норми внесені в Закон 01.12.2005 року) суд не бере до уваги, оскільки на час укладення спірного договору зазначені положення законодавства ще не діяли.

Колегія суддів вважає що судом першої інстанції враховано всі доводи сторін , надані ними матеріали і докази, та ухвалено законне і обґрунтоване рішення.

Підстав для його скасування і ухвалення нового рішення, колегія суддів не вбачає, оскільки порушень вимог матеріального і процесуального права, чи неправильне їх застосування, не знаходить.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.303,307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 07 серпня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

М.Д. Горейко

В. А. Девляшевський