КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-12491/11 Головуючий у 1-й інстанції: Корбут В.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Аліменко В.О.,

суддів: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області на постанову Богуславського районного суду Київської області від 31.10.2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії у відповідності до вимог ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" -,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулась в суд з адміністративним позовом про визнання дій відповідача протиправними, щодо призначення та виплати додаткової пенсії не у відповідності з вимогами ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Богуславського районного суду Київської області від 31.10.2012 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у вимогах позивача відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується наявними матеріалами справи, що позивач є непрацюючим пенсіонером, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державних пенсій; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, відповідно до якої громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення проводиться доплата в розмірі одної мінімальної заробітної плати.

Згідно вищенаведеної норми, позивач має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Всупереч статей 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу додаткова пенсія виплачувались відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

Розглядаючи вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вимог ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 122, 158, 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Богуславського районного суду Київської області від 31.10.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.