печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3262/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Соколова О.М.,

при секретарі: Гайченя О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11357933000 від 10 червня 2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до Печерського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просило стягнути з останніх в солідарному порядку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11357933000 від 10 червня 2008 року в сумі 1104386 грн. 50 коп. та витрати з оплати судового збору в сумі 3441 грн. 00 коп. в рівних долях. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 10 червня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11357933000, на виконання якого позивач надав останній кредитні кошти. Цього ж дня, в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за невиконання ОСОБА_1 умов договору про надання споживчого кредиту № 11357933000 від 10 червня 2008 року. 08 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк», яке є правонаступником акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким, серед іншого, позивачу було передано право вимоги до ОСОБА_1, ОСОБА_2 за вищевказаними договорами. В зв'язку із невиконанням ОСОБА_1, ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вищевказаними договорами, виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачів в примусовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позов з викладених у ньому підстав підтримала, просила задовольнити.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні з посиланням на сплив терміну дії договору поруки, на невірний розрахунок суми заборгованості та на відсутність в матеріалах справи доказів щодо уступки права вимоги.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про місце день і час розгляду справи повідомлялася належним чином за адресою зазначеною в позовній заяві (а.с.1), заяві про перегляд заочного рішення (а.с. 141) та підтвердженою довідкою відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДВС України у м. Києві (а.с. 25), проте на адресу суду повернулося зворотне повідомлення з відміткою поштового відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 178).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Крім того слід зазначити про наступне, відповідно до відповідно до ч. 3 ст. 76 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі (а.с.9, 58, 61). ОСОБА_2, в порядку ч.5 ст. 76 ЦПК України, про місце, день і час розгляду справи повідомлено належним чином (а.с. 109), а тому, відповідно до ч. 3 ст. 76 ЦПК України ОСОБА_1 вважається повідомленою також належним чином.

За викладених підстав, виходячи з положень ч. 2 ст. 169 ЦПК України враховуючи думку осіб, суд визнав можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1.

Вислухавши пояснення осіб які беруть участь у справі, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 10 червня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11357933000 (а.с. 11-16, 42-48). Згідно умов договору, ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 91000 доларів США 00 центів, зі сплатою 15,00 % річних, з кінцевим терміном повернення 11 червня 2018 року.

Крім того, 10 червня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 210088, за яким останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за невиконання ОСОБА_1 умов договору про надання споживчого кредиту № 11357933000 від 10 червня 2008 року (а.с. 52, 53).

В зв'язку із невиконанням ОСОБА_1, ОСОБА_2 взятих на себе за вищевказаними договорами зобов'язань виникла заборгованість, яка станом на 29 березня 2013 року складає 1104386 грн. 50 коп. (а.с. 41).

08 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк», яке є правонаступником акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким, серед іншого, позивачу було передано право вимоги до ОСОБА_1, ОСОБА_2 за вищевказаними договорами (а.с. 40, 65, 66).

Досудова вимога публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про сплату заборгованості в добровільному порядку залишена ОСОБА_1, ОСОБА_2 без реагування.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження погашення кредитної заборгованості, відповідачами суду не надано.

Оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачами порушено передбачений договорами порядок погашення заборгованості, то позов підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі 1104386 грн. 50 коп.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, з відповідачів, відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 3441 грн. 00 коп. у відшкодування витрат з оплати судового збору в рівних долях.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 554 610, 612, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 1, 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223, 224-233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11357933000 від 10 червня 2008 року - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236) 1104386 (один мільйон сто чотири тисячі триста вісімдесят шість) грн. 50 коп. за договором про надання споживчого кредиту № 11357933000 від 10 червня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236) 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. у відшкодування витрат з оплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236) 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. у відшкодування витрат з оплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.М. Соколов