У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 серпня 2008 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:
головуючого - Гошовського Г.М.,
суддів - Вотьканича Ф.А., Дідика В.М.,
за участю прокурора - Кураха Ю.М.,
захисника - ОСОБА_1
потерпілих - ОСОБА_2. і ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Міжгірського районного суду від 2 червня 2008 року, яким
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженець с. Цесіс, Цесіського району, Латвія, мешканець с. АДРЕСА_1, громадянин України, судимий 1 серпня 2007 року за ч.1 ст.296 КК України на 2 роки обмеження волі з іспитовим строком впродовж одного року,
засуджений за ч.3 ст.296 КК України на 2 роки позбавлення волі;
за ч.2 ст.15 0 ч.1 ст.369 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_4 призначено 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до призначеного за даним вироком покарання приєднано невідбуте покарання за вироком від 1 серпня 2008 року у вигляді 2 років обмеження волі і остаточно до відбування ОСОБА_4 призначено 3 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу постановлено залишити взяття під варту, а строк відбування призначеного йому покарання постановлено розпочати обчислювати з 28 травня 2008 року.
Питання речових доказів судом вирішено у відповідності до вимог 81 КПК України.
Як визнав доведеним суд першої інстанції, ОСОБА_4 28 лютого 2008 року близько 14 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу кафе в центрі с. Річка Міжгірського району, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю наніс удари ОСОБА_3., а потім ОСОБА_2., який намагався захистити останнього, заподіявши їм легкі тілесні ушкодження.
Окрім цього, 7 березня 2008 року біля 9 години 30 хвилин, в кабінеті дільничних інспекторів Міжгірського РВ УМВС, з метою уникнути відповідальності за вчинене 28 лютого 2008 року, намагався дати хабара у розмірі 80 доларів США дільничному інспектору ОСОБА_5, однак злочин до кінця не довів, оскільки останній від отримання хабара відмовився.
В апеляції адвокат ОСОБА_1. в інтересах засудженого ОСОБА_4., не оспорюючи доведеності його чини у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильності кваліфікації його дій, просить скасувати вирок суду, з посиланням на те, що ОСОБА_4 перебуває на обліку у лікаря психіатра, направлявся на обстеження до обласної клінічної лікарні м. Ужгорода, що викликає сумнів у його осудності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_1 який підтримав апеляцію, промови прокурора, потерпілих ОСОБА_2. і ОСОБА_3про законність та обґрунтованість вироку, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, винності засудженого ОСОБА_4. у вчиненні злочинів, кваліфікації його діянь відповідають наявним у справі доказам і є правильними.
Всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_4. в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство)особою, раніше судимою за хуліганство, а також в закінченому замаху на дачу забара і правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст.296, ч.2 ст.15-ч.1 ст.369 КК України.
Призначаючи покарання засудженому, суд в повній мірі врахував обставини справи та дані про його особу, зокрема й ті, на які вказується в апеляції.
Посилання захисника у апеляції на те, ОСОБА_4 перебуває на обліку у лікаря психіатра, направлявся на обстеження до обласної клінічної лікарні м. Ужгорода, що викликає сумнів у його осудності, є необґрунтованими.
З матеріалів справи, зокрема, з медичних довідок вбачається, що ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Міжгірської ЦРЛ внаслідок ЗЧМТ та струсу головного мозку, а інших даних, що ставили б під сумнів факт вчинення ним злочинів у стані сильного душевного хвилювання в матеріалах справи немає.
Окрім того, під час провадження досудового слідства всі слідчі дії були проведені з участю захисника ОСОБА_1 в ході якого захисником клопотань про призначення судово-психіатричної експертизи на предмет осудності ОСОБА_4 не заявлялось і жодний процесуальний документ не містить даних про вчинення ОСОБА_4 злочинів в стані сильного душевного хвилювання.
Отже, вирок є законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд ,-
ухвалив:
апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4. залишити без задоволення, вирок Міжгірського районного суду від 2 червня 2008 року щодо ОСОБА_4 - без змін.
Судді: