СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року Справа № 5002-23/4515-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Видашенко Т.С.,

суддів Борисової Ю.В.,

Плута В.М.,

за участю прокурора, Алісов Олег Володимирович, посвідчення № 005827 від 25.09.12, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

представник позивача, не з'явився, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради;

представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Льдинка";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Льдинка" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 28 лютого 2013 року у справі № 5002-23/4515-2012

за позовом заступника прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі виконавчого комітету Сімферопольської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Льдинка"

про стягнення 35224,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Заступник прокурора міста Сімферополь в інтересах держави у особі Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Льдинка" з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за договором про участь в комплексному соціальному-економічному розвитку від 06.07.2009 року у сумі 35224,20 грн. У тому числі загальну суму заборгованості у розмірі 18622 грн., штрафні санкції у розмірі 10% від суми платежу у розмірі 16602,20 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2013 року у справі № 5002-23/4515-2012 задоволено позов заступника прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі виконавчого комітету Сімферопольської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Льдинка" про стягнення 35224,20 грн.

Рішення мотивоване тим, що оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Льдинка" не виконує своїх обов'язків за договором, то заборгованість за договором у сумі 18622,00грн. підлягає стягненню з відповідача, у зв'язку з чим у примусовому порядку підлягає стягненню також штраф в розмірі 16602,20грн., що дорівнює 10% простроченої суми внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Льдинка" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити зазначене рішення суду, а саме, в частині позовних вимог про стягнення штрафних санкцій в розмірі 16602,20 грн. відмовити, в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом під час винесення рішення норм матеріального та процесуального права. Так, на думку скаржника, судом незаконно розгляну справу за відсутності відповідача, що позбавило його права надати заперечення , пояснення допозову, а також можливості подати заяву про застосування строку позовної давності до вимог щодо стягнення штрафних санкцій.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суд від 06 серпня 2013 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою апеляційної інстанції від 09 вересня 2013 року зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Льдинка" надати судовій колегії контррозрахунок та акт звірки по сумі позову, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено.

25 вересня 2013 року від Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Також, просив розглянути справу за відсутності представника Сімферопольської міської ради.

26 вересня 2013 року від прокуратури міста Сімферополя надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

30 вересня 2013 року до початку розгляду справи представником товариства з обмеженою відповідальністю "Льдинка" через канцелярію суду були подані клопотання про зміну рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2013 року у справі № 5002-23/4515-2012, відмовивши в позові в частині вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Льдинка" на користь виконавчого комітету Сімферопольської міської ради штрафних санкцій у розмірі 10 % від суми платежу в розмірі 16602,20 грн.

Також, представником товариства з обмеженою відповідальністю "Льдинка" через канцелярію суду у виконання ухвали апеляційної інстанції були подані контррозрахунок та акт звірки по сумі позову.

Ухвалою від 30 вересня 2013 року, розгляд справи було продовжено на 15 днів та відкладено на 14 жовтня 2013 року.

08 жовтня 2013 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Льдинка" надійшло клопотання про застосування строку позовної давності до позовних вимог в частині штрафних санкцій у розмірі 10/ від суми платежу у розмірі 16602,20 грн.

Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2013 року змінено склад судової колегії, у зв'язку з відпусткою суддю Черткову змінено на суддю Борисову Ю.В.

Відповідно до пункту 91 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційної інстанції розгляд справи було відкладено на 04 листопада 2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2013 року змінено склад судової колегії, у зв'язку з відпусткою суддю Балюкову К.Г. змінено на суддю Плута В.М.

У судовому засіданні 04 листопада 2013 року прокурор заперечував проти доводів апеляційної скарги, представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи 06 липня 2009 року між виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Льдинка" укладено договір про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору, предметом договору є участь у комплексному соціально економічному розвитку міста, розвитку об`єктів інженерної та соціальної інфраструктури на земельній ділянці, що розташована по вул. Київській, 141 "б", у місті Сімферополі, що надана рішенням Сімферопольської міської ради 33-1 сесії V скликання від 25.12.2007, 10.01.2008 № 464 в короткострокову оренду строком на 3 роки, для будівництва багатоповерхового житлового будинку.

Розділом другим Договору регламентовано порядок розрахунків, їх обсяг та періодичність їх здійснення.

Пунктом 2.1.1. Договору встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Льдинка" зобов'язується перерахувати кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста у розмірі 166022,00 грн. до місцевого бюджету. Встановлено, що до 01.08.2009 підлягають сплаті 49806,00 грн., а до 01.04.2010 щомісячно рівними частками 116216,00 грн.

Вказана сума підлягає корегуванню після отримання технічних умов на підключення до міських мереж водоводу та каналізації, до мережа теплопостачальної організації. На виконання умов цього пункту сума не корегувалася та залишилась без змін.

Проте, у зв'язку з несвоєчасним та не у повному обсязі виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Льдинка" умов Договору, а саме пункту 2.1.1, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача наявну заборгованість за договором у сумі 18622,00 грн. , штрафні санкції у розмірі 10% від суми платежу у розмірі 16602,20 грн.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем обов'язку щодо своєчасного перерахування коштів на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку з чим виникла заборгованість у відповідача перед позивачем у сумі 18622,00 грн. а також застосування до нього відповідальності, встановленої умовами договору та чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.

В силу вимог частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналогічна норма міститься у статті 509 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2012 року на адресу товариства з обмеженою відповідальністю „Льдинка" було направлено акт звірки, відповідно до якого товариством перераховано до місцевого бюджету суму, яка підлягає сплаті відповідачем за строком до 01 серпня 2009 року згідно пункту 2.1.1. Договору складає - 49806,00 грн.

Залишкову суму у розмірі 116216,00 грн. відповідач повинен був сплачувати щомісячно рівними частинами до 01 квітня 2010 року, а саме у розмірі 14527,00 грн.

Починаючи з вересня 2009 року по травень 2011 року з порушенням встановленого строку на оплату товариством перераховано до місцевого бюджету 147400 грн.

Таким чином, на момент звернення позивача загальна сума заборгованості по договору складає 18622,00грн.

У апеляційній скарзі та у своїх поясненнях товариство з обмеженою відповідальністю "Льдинка" не заперечувало проти наявності зазначеної суми заборгованості, а тому підлягає стягненню з відповідача.

У свою чергу, відповідно до пункту 4.3 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного внесення платежу передбаченого пунктом 2.1.1 Договору Суб'єкт підприємницької діяльності сплачує штраф в розмірі 10% від суми платежу.

Відносно заяви скаржника про застосування строку позовної давності щодо вимог в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 10 % від суми платежу, судова колегія відмовляє, з наступних підстав.

Свої вимоги щодо необхідності застосування строку позовної давності у апеляційній інстанції скаржник обґрунтовує тим, що не брав участь під час розгляду судом першої інстанції і не мав можливості подати заперечення та заяву, оскільки не був повідомлений належним чином про розгляд вимог позивача.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як свідчать матеріали справи, судом неодноразово направлялися ухвали на адресу відповідача за якою він зареєстрований в Єдиному Державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, зазначену адресу:м. Сімферополь, вул. Київська, 141-Б товариство з обмеженою відповідальністю "Льдинка" використовує і при зверненні з апеляційною скаргою, іншої офіційної адреси для листування ні позивачу, а ні суду не представлено.

Неправомірність повернення підприємством зв'язку усієї поштової кореспонденції не підтверджені, а тому судом були виконані усі вимоги про належне повідомлення відповідача, що позбавляє скаржника використати право подати заяву про застосування строку позовної давності щодо штрафних санкцій.

В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно зі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Льдинка" свого обов'язку по своєчасному внесенню платежів не виконав, то у примусовому порядку підлягає стягненню також штраф в розмірі 16602,20грн., що дорівнює 10% простроченої суми внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Льдинка" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2013 року у справі № 5002-23/4515-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.С. Видашенко

Судді Ю.В. Борисова

В.М. Плут

06.11.13

Розсилка:

1. Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Льдинка" (вул. Київська, 141-Б,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95043)

3. Заступнику прокурора міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11,Сімферополь,95011)

4. Прокурору міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99011)