Судове рішення #33148413

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Справа№ 911/3173/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.


за участю представників:

Від позивача: представник Наказнюк Є.О. - за довіреністю.

Від відповідача: представник Кулачко Т.М. - за довіреністю,


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сім Чудес"

на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2013 року

у справі №911/3173/13 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП "Екотрейд-88"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сім

Чудес"

про стягнення 50 691,31 грн.


ВСТАНОВИВ:


У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТП "Екотрейд-88" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сім Чудес" про стягнення 50 691,31 грн.


В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 1/7 від 01.04.2013 року щодо оплати за поставлений товар.


Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.09.2013 року у справі № 911/3173/13 позов задоволено.


Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що згідно договору, укладеному між сторонами поставка здійснюється на підставі заявок відповідача, яких останнім надано не було.


Крім того, апелянт стверджує, що у видаткових накладних не зазначено посада відповідальної особи відповідача.


Також, апелянт зазначає, що не надано довіреностей на отримання відповідних товарно-матеріальних цінностей.


Апелянт посилається на те, що жодна з видаткових накладних не містить адреси поставки товару.


Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.


Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТП "Екотрейд-88" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сім Чудес" (покупець) було укладено договір поставки № 1/7, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити вартість товару (продукти харчування) на умовах цього договору.


Відповідно до п. 1.2 договору ціна, асортимент товару, що постачаються, зазначаються в узгодженій сторонами специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.


У п. 2.2. договору сторони передбачили, що перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі товару покупцю та підписання покупцем накладної.


Пунктом 2.4. договору встановлено, що приймання товару за кількістю/якістю відбувається на місці поставки товару за участю представників сторін відповідно до наданих постачальником товаросупроводжувальних документів, перелік яких зазначений у п. 2.6. цього договору. Факт виявлення невідповідності товару за кількістю/якістю оформлюється відповідним актом, про що робиться відповідна відмітка в вищезазначених товаросупроводжувальних документах представниками сторін.


Відповідно до п. 2.6. договору постачальник разом з кожною поставкою товару зобов'язується надати покупцю разом з таким товаром належним чином засвідчені (круглою печаткою постачальника та підписом уповноваженою постачальником особою) наступних документів: видаткову накладну; товарно-транспортну накладну; документи, що відповідно до вимог діючого законодавства посвідчують якість товару та повинні бути надані покупцю; на товар, який підлягає суртифікації, постачальник надає сертифікат якості; податкову накладну (складається і надається покупцю у строки та в порядку згідно з Податковим кодексом України, але не пізніше 5 числа наступного місяця).


Згідно з п. 4.2. договору покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар в гривнях безготівковим розрахунком на рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів від дати поставки такого товару покупцю.


Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.


Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.


В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.


До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.


Відповідно до ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.


Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 65 468,25 грн. за період з 05.04.2013 року по 20.05.2013 року, що підтверджується видатковими накладними: № 141 від 05.04.2013, № 144 від 08.04.2013, № 142 від 09.04.2013, № 143 від 18.04.2013, № 210 від 07.05.2013, № 214 від 14.05.2013, № 221 від 20.05.2013, які підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб (а.с. 12-18).


Як вбачається з банківської виписки з рахунку позивача, наданої Акціонерним товариством "Сбербанк Росії", відповідачем було здійснено часткову оплату за договором № 1/7 від 01.04.2013 у сумі 10 000,00 грн.


Крім того, як пояснив представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 4776,94 грн., що підтверджується накладними на повернення від покупця № 85 від 27.06.2013 року та № 86 від 27.06.2013 року, які підписані представником позивача та завірені печаткою товариства.


Таким чином, за відповідачем за поставлений позивачем товар утворилась заборгованість у розмірі 50 691,31 грн.


Стосовно тверджень апеляційної скарги про те, що згідно договору, укладеному між сторонами, поставка здійснюється на підставі заявок відповідача, яких останнім надано не було, судова колегія зазначає наступне.


Судовою колегією встановлено, що дійсно в матеріалах справи відсутні заявки відповідача на поставку товарів, однак отримання зазначених товарів відповідачем підтверджується видатковими накладними: № 141 від 05.04.2013, № 144 від 08.04.2013, № 142 від 09.04.2013, № 143 від 18.04.2013, № 210 від 07.05.2013, № 214 від 14.05.2013, № 221 від 20.05.2013, які підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб та в яких є посилання на договір поставки № 1/7 від 01.04.2013 року.


Представник відповідача у суді апеляційної інстанції не пояснив, за яких обставин печатка Товариства виявилась у осіб, які приймали товар та підписали відповідні накладні.


Крім того, про отримання зазначених товарів відповідачем на виконання Договору свідчить також довідка Акціонерного товариства "Сбербанк Росії" № 96/5/46-1 від 21.08.2013 року, у якій вказано, що за період з 01.04.2013 по 15.08.2013 на рахунок позивача від відповідача надійшли грошові кошти у сумі 10 000,00 грн., як оплата за снеки згідно договору № 1/7 від 01.04.2013 року (а.с. 65).


Твердження апелянта про те, що у видаткових накладних не зазначено посада відповідальної особи відповідача, судова колегія відхиляє, як необґрунтовані, оскільки відповідачем не надано жодного доказу стосовно того, що зазначені у видаткових накладних особи не є працівниками останнього.


Щодо довіреностей на отримання товару за даним Договором, як пояснив представник відповідача у суді апеляційної інстанції, на товар, який було отримано та сплачено, довіреностей відповідачем не видавалось.


Посилання апелянта на те, що жодна з видаткових накладних не містить адреси поставки товару не заслуговують на увагу, оскільки за наслідками дослідження кожної видаткової накладної судовою колегією встановлено, що вони містять адреси поставки товару.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 50 691,31 грн. є обґрунтованою, підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.


Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.


Враховуючи встановлене вище, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.


Судом першої інстанції вірно дотримані вимоги ст. 49 ГПК України щодо покладення судового збору за подання позовної заяви на відповідача.


На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -


ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сім Чудес" на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2013 року у справі № 911/3173/13 - без змін.


3. Матеріали справи № 911/3173/13 повернути до Господарського суду Київської області.


Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.


Головуючий суддя Коршун Н.М.


Судді Калатай Н.Ф.


Пашкіна С.А.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація