КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2013 р. Справа№ 910/13203/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів: Пашкіної С.А.
Калатай Н.Ф.
за участю представників:
Від позивача: представник Матяш Н.В. - за довіреністю.
Від відповідача: представник Пешков О.О. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"
на рішення Господарського суду м. Києва від 02.08.2013 року
у справі №910/13203/13 (суддя Прокопенко Л.В.)
позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія
"Грандвіс"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"
про стягнення 18 634,97 грн.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" про стягнення 18 634,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" на підставі договору страхування транспортних засобів № 01-44/06 від 23.06.2011 року внаслідок настання страхового випадку виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля PORSCHE CAYENNE Turbo S, д.р.н. АА 3434 ВТ, а тому Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" відповідно до положень ковер-нот НОВА № 01-44/06 від 23.06.2011 року має право на стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" його частини страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.08.2013 року у справі № 910/13203/13 позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач безпідставно не застосував п. 8.2.13 договору страхування транспортних засобів № 01-44/06 від 23.06.2011 року, за яким страховик не відшкодовує пошкодження скла у вигляді сколів (вищерблень) та тріщин, що призвело до безпідставної виплати страхового відшкодування.
Крім того, апелянт стверджує про те, що суд першої інстанції не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду даної справи, що позбавило останнього надати відповідні пояснення по даній справі.
Позивачем надано відзив до апеляційної скарги, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2011 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс", як страховиком, та Резником Дмитром Наумовичем, як страхувальником, було укладено договір страхування транспортних засобів № 01-44/06, за умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству, пов'язані із володінням, користуванням, розпорядженням автомобіля PORSCHE CAYENNE Turbo S, д.р.н. АА 3434 ВТ.
За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Встановлено, що 17.12.2011 року сталася страхова подія - протиправні дії третіх осіб, в результаті чого було пошкоджено панорамний дах автомобіля PORSCHE CAYENNE Turbo S, д.р.н. АА 3434 ВТ.
В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".
Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №600 вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля PORSCHE CAYENNE Turbo S, д.р.н. АА 3434 ВТ становить 67 765,71 грн.
Встановлено, що на підставі страхового акту, складеного 24.01.2012 року, позивачем було сплачено страхове відшкодування за договором страхування транспортних засобів № 01-44/06 від 23.06.2011 року у розмірі 54 200,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 29.12.2011 року на суму 1 700,00 грн. та платіжним дорученням № 92 від 31.01.2012 в розмірі 52 500,00 грн. (а.с.35-36).
Матеріалів справи свідчать про те, що 24.03.2006 року між Відкритим акціонерним товариством "НОВА" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова") та Страховим закритим акціонерним товариством "Грандвіс" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Грандвіс") укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 93/ФП, предметом якого є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, переданих (прийнятих) сторонамина факультативній основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обовязки сторін при укладенні, виконанні і припиненні договорів факультативного перестрахування.
Під ризиком (страховим ризиком) слід розуміти визначену подію, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки імовірності і випадковості настання.
Крім того, 23.06.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс" та Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова"(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова") укладено ковер-нот НОВА № 01-44/06 від 23.06.2011 року.
Встановлено, що вищезазначений Ковер-нот підписаний в підтвердження того, що зазначені в договорі ризики перестраховано відповідно до Договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 24.03.2006 року.
Відповідно до п. 4 ковер-ноту об'єктом страхування є автомобіль PORSCHE CAYENNE Turbo S, д.р.н. АА 3434 ВТ.
У п. 5 Ковер- ноту встановлено, що страховими випадками визначено ДТП, Стихійні лиха .пожежа, вибух, попадання сторонніх предметів, напад тварин, протиправні дії третіх осіб, незаконне заволодіння транспортним засобом.
Згідно з п. 3.4.1 Договору перестраховик зобов'язаний перерахувати перестрахувальнику свою частину страхового відшкодування, розмір якої розрахований відповідно до умов цього Договору і окремого договору перестрахування, у термін передбачений цим Договором, якщо інше не передбачено в окремому договорі перестрахування.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на виконання умов ковер - ноту НОВА № 01-44/06 від 23.06.2011р. була перерахована відповідачу, перестрахувальна премія в розмірі 5467,53 грн. частинами, що підтверджується копіями платіжних доручень № 703 від 29.06.2011 року та № 1061 від 04.10.2011 року (а.с. 13).
Тобто, у відповідача перед позивачем виник обов'язок при настанні страхового випадку по оригінальному договору страхування виплатити відповідне страхове відшкодування в частині, обумовленій конкретним договором перестрахування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов п. 3.2.5 Договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 93/ФП позивач 21.12.2011 року звернувся до відповідача із письмовим повідомленням про страхову подію.
Однак, в матеріалах справи не містяться докази виконання відповідачем своїх зобов'язань за умовами ковер - ноту НОВА № 01-44/06 від 23.06.2011р. щодо виплати страхового відшкодування в розмірі 18 634,97 грн.
Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.
В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 987 ЦК України визначено, що за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.
У суді апеляційної інстанції відповідач частково визнав позов та просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.08.2013 року частково в частині стягнення страхового відшкодування, сплаченого страхувальнику за пошкодження скла задньої панелі даху у вигляді численних його тріщин.
Щодо інших пошкоджень, а саме: панелі очисника, щітки очисника, кришки кнопки дверей задку, відповідач визнає правомірність сплати позивачем страхового відшкодування та відповідно стягнення його судом першої інстанції з відповідача.
Однак, стосовно посилань апелянта на те, що позивач безпідставно не застосував п. 8.2.13 договору страхування транспортних засобів № 01-44/06 від 23.06.2011 року, за яким страховик не відшкодовує пошкодження скла у вигляді сколів (вищерблень) та тріщин, що призвело до безпідставної виплати страхового відшкодування, судова колегія вважає, що такі посилання не заслуговують на увагу з огляду на те, що згідно з Висновком експертного авто товарознавчого дослідження №600 зафіксовані численні тріщини по усій площині скла заднього панорамного скляного даху і з урахуванням характеру тріщин даного скла воно згідно Додатку № 1 до Висновку № 600 підлягає «заміні».
За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача відшкодування в сумі 18 634,97 грн. підлягають задоволенню повністю.
Судова колегія вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду даної справи, що позбавило останнього надати відповідні пояснення по даній справі, з наступних підстав.
Як вбачається з клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, воно обґрунтовано тим, що представник відповідача зайнятий в іншому судовому засіданні, однак жодного доказу на підтвердження зазначеного до клопотання не надано.
Крім того, відповідач не позбавлений права направити іншого представника у судове засідання, як це передбачено ст. 28 ГПК України.
У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судом першої інстанції вірно покладено судовий збір за подання позовної заяви в порядку ст. 49 ГПК України на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на рішення Господарського суду м. Києва від 02.08.2013 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 02.08.2013 року у справі № 910/13203/13 - без змін.
3. Матеріали справи № 910/13203/13 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Коршун Н.М.
Судді Пашкіна С.А.
Калатай Н.Ф.