СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
19.11.2008 |
Справа № 22-а-1065/08 Попередня справа № 2-а-669/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився ,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Савранська Т.І.) від 01.08.08 по справі № 2-а-669/08
за позовом ОСОБА_1(АДРЕСА_1) (АДРЕСА_2)
до Гурзуфської селищної Ради (вул. Подвойського, б.9, смт.Гурзуф, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98640) (вул. Подвойського, б.26, смт.Гурзуф, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98640)
про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01.08.2008 відмовлено у відкритті провадження по адміністративній справі в порядку пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (арк.с.1).
Ухвала мотивована тим, що правовідносини, з приводу яких виник спір не є публічними, виникли з приводу користування землею, тобто є земельними, тому цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в порядку статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення органу місцевого самоврядування, якими йому відмовлено в надані дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у приватну власність громадянам в порядку статті 118 Земельного кодексу України, а також оспорює право третьої особи на користування цією земельною ділянкою, просить захистити охоронюваний законом цивільний інтерес, пов'язаний з прагненням набути право власності на цю земельну ділянку.
Копія оскаржуваної ухвали направлена позивачу 05.08.2008 (арк.с.44), отримана позивачем, згідно його даних, 14.08.2008 (арк.с.45).
Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1, 14.08.2008 звернувся з заявою про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на ухвалу суду надійшла 26.08.2008, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, задовольнити позов (арк.с.49-52).
Доводи апеляції мотивовані тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права; спори щодо оскарження рішень органів місцевого самоврядування про надання земельних ділянок в оренду, безоплатне користування і таке інше відносяться до адміністративної юрисдикції, що підтверджується, на думку заявника, рішеннями Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим, копії яких додані до апеляційної скарги.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2008 відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_1 (арк.с.63-65).
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2008 закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду на 12.11.2008 (арк.с.70-72).
До початку судового розгляду від позивача надійшла заява (вх.№1649) про розгляд справи у його відсутність (арк.с.80).
В судове засідання, призначене на 12.11.2008, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.78, 79), про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, позивач просить розглянути справу у його відсутність, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
01.08.2008 позивач звернувся до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про скасування та визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень, в якому просить визнати незаконними та скасувати рішення Гурзуфської селищної Ради № 33 від 30.07.2003 про виділення ТОВ «Інвестиційна будівельна компанія»земельної ділянки, площею 0,42га, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, смт.Гурзуф, вул.Соловйова, 5-А, та від 18.11.2004 про видачу ТОВ «Інвестиційна будівельна компанія»державного акту на зазначену земельну ділянку (арк.с.4-8).
Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, згідно положень статті 3 цього Кодексу, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта, а цей суб'єкт, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
У даному випадку мають місце відносини щодо здійснення повноважень органами місцевого самоврядування у сфері земельних відносин та порядку визнання недійсними актів таких органів, у відповідності до діючого законодавства.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, це, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно пункту 1 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує акти індивідуальної дії, а саме рішення органу місцевого самоврядування -Гурзуфської селищної Ради, що дозволяє зробити висновок про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
Вимоги заявника апеляційної скарги про розгляд апеляційним судом справи по суті і задоволення позову не підлягають задоволенню, так як стаття 199 Кодексу адміністративного судочинства України містить вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін; змінити ухвалу суду; скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи; скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати ухвалу суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зазначений перелік розширеному тлумаченню не підлягає, тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження по адміністративній справі, розглянути справу та прийняти будь-яке рішення по суті.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції -скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 2, 3, 17, 18, частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, частиною четвертою статті 196, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 202 статтями 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Савранська Т.І.) від 01.08.08 по справі № 2-а-669/08 задовольнити.
2. Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Савранська Т.І.) від 01.08.08 по справі № 2-а-669/08 скасувати.
3. Справу № 2-а-669/08 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна
Судді М.А.Санакоєва
О.А.Щепанська