Справа № 1-207/11

Провадження № 11/779/296/13

Категорія ч.2 ст.191 КК України

Головуючий у 1 інстанції Грещук Р.П.

Суддя-доповідач Томенчук Б.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Томенчука Б.М.,

суддів Вилки С.С., Поповича С.С.,

з участю прокурора Грищука В.І.,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Грицюка Р.П., на вирок Надвірнянського районного суду від 31 травня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

вказаним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бережниця, Калуського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, працюючого лікарем-невропатологом Івано-Франківської міської поліклініки №4, одруженого, інваліда третьої групи, українця, громадянина України, раніше не судимого, засуджено:

за ч.2 ст.191 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов,язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов,язків на підприємствах усіх форм власності на строк 2 роки 6 місяців;

за ч.1 ст. 364 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов,язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов,язків на підприємствах усіх форм власності на строк 1 рік 6 місяців;

за ч.1 ст.366 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов,язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов,язків на підприємствах усіх форм власності на строк 1 рік.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов,язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов,язків на підприємствах усіх форм власності на строк 2 роки 6 місяців.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено попередньо обраний - підписку про невиїзд.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 вчинив умисні дії, які виразились у привласненні, розтраті та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також зловживання службовим становищем, тобто умисне з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, інтересах третіх осіб, використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам. Також вчинив внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видачу завідомо неправдивих документів.

Злочини вчинено за таких обставин.

Наказом головного лікаря Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні №108 від 14.05.1999 року ОСОБА_3 був призначений на посаду головного лікаря Івано-Франківської міської поліклініки №4.

Протягом 2004-2009 років працівникам Івано-Франківської міської поліклініки №4 згідно його наказів нараховувались та виплачувались грошові премії. При цьому, головний лікар Івано-Франківської міської поліклініки №4 ОСОБА_3, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, під приводом збирання коштів нібито для потреб поліклініки, протягом 2004-2009 років незаконно отримував 10% коштів від нарахованої та виплаченої суми премій працівникам поліклініки на загальну суму 7456 грн., які привласнив та використав на власні потреби.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, при відсутності відповідного наказу органу управління за підпорядкованістю, особисто видав відповідні накази про виплату собі та своєму заступнику ОСОБА_5 премій, на загальну суму 4350 грн., у які вносив завідомо неправдиві дані. Внаслідок таких незаконних дій заподіяв шкоду державним інтересам на суму 4350 грн. та спричинив підрив авторитету закладу охорони здоров,я.

Крім того, внаслідок незаконно затвердженого ним завищеного графіку робочого часу ОСОБА_6, яка є його дружиною, їй було безпідставно виплачено заробітну плату на суму 3445,56 грн.

Також, протягом серпня 2007 року - червня 2009 року ОСОБА_7, який є сином ОСОБА_3 і формально перебував на посаді лікаря-рентгенолога в Івано-Франківській міській поліклініці №4 на 0,75 ставки, була незаконно нарахована і виплачена заробітна плата на суму 18 497 грн., внаслідок чого спричинено шкоду державним інтересам.

Всього своїми злочинними діями ОСОБА_3 заподіяв шкоду державним інтересам на загальну суму 26 292,5 грн.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Грицюк Р.П., просить вирок Надвірнянського районного суду від 31 травня 2013 року скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону, постановити новий вирок, яким ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ст.ст.364 ч.1, 366 ч.1 КК України. Не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, вважає, що його слід звільнити від кримінальної відповідальності, оскільки відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України з дня вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.1, 366 ч.1 КК України і до набрання вироком законної сили минуло 3 роки.

Заслухавши доповідь судді Томенчука Б.М., пояснення прокурора, який частково підтримав вимоги поданої апеляції, просить вирок скасувати та звільнити ОСОБА_3 від кримінального покарання за злочини, передбачені ст.ст. 364 ч.1, 366 ч.1 КК України, а також виключити із вироку посилання на ст.70 КК України, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які частково підтримали апеляцію прокурора, заперечивши при цьому про звільнення від кримінальної відповідальності, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Оскільки в апеляційній скарзі прокурором не оспорюється правильність кваліфікації дій та доведеність вини засудженого, то відповідно до ст.365 КК України ці обставини апеляційним судом не перевіряються.

Відповідно до ч.5 ст.74КК України особа може бути звільнена від покарання на підставах передбачених п.2 ч.1ст.49 КК України, тобто якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Згідно вимог ч.2 ст.12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м,яке покарання.

Санкції ст.ст.364 ч.1, 366 ч.1 КК України передбачають максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років.

Кримінальна справа відносно ОСОБА_3 була направлена до Надвірнянського районного суду 05.10.2009 року, а вирок відносно нього був постановлений 31.05.2013 року, тобто зі спливом трирічного строку оскільки він заперечував щодо звільнення від кримінальної відповідальності

Таким чином, ОСОБА_3 слід звільнити від кримінального покарання за злочини, передбачені ст.ст. 364 ч.1, 366 ч.1 КК України на підставі ч.5 ст.74КК України у зв,язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та виключити посилання суду про призначення остаточного покарання на підставі ст.70 КК України.

Покликання прокурора про виключення епізодів щодо незаконного затвердження ОСОБА_3 у 2007 році та першому кварталі 2008 року завищеного графіку робочого часу ОСОБА_6, яка є його дружиною, внаслідок чого їй було безпідставно виплачено заробітну плату на суму 3445,56 грн., а також епізод щодо прийняття на роботу на повну ставку його сина ОСОБА_7 на посаду лікаря-рентгенолога, внаслідок чого йому було безпідставно виплачено заробітну плату на суму 18 497 грн., є необґрунтованими. При постановленні вироку, суд першої інстанції зазначив, що вказані епізоди не знайшли свого підтвердження у процесі розгляду справи, а тому їх слід виключити.

Отже, апеляційні вимоги прокурора в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.3 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчинених злочинів, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, являється інвалідом третьої групи, а також, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Грицюка Р.П., задовольнити частково.

Вирок суду щодо ОСОБА_3 змінити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінального покарання за ст.ст.364 ч.1, 366 ч.1 КК України у зв,язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Виключити посилання суду про призначення ОСОБА_3 остаточного покарання на підставі ст.70 КК України.

В решті вирок суду залишити без змін.

Головуючий Б.М. Томенчук

Судді С.С. Вилка

С.С. Попович

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Томенчук