Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
21.10.2008 |
Справа № 22-а-527/08 Попередній № справи 2-а-17/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Кучерука О.В. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Ковальчук К.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився ,
відповідача: Дмитрієва О.В. довіреність № 021-9/2555 від 23.06.08,
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м.Сімферополя на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Гулевич Ю.Г. ) від 25.01.08 у справі №2-а-17/08
за позовом ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м.Сімферополя (вул. 60 років Жовтня 13/64,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95044)
про перерахунок і виплату недоотриманої щорічної допомоги на оздоровленняза 2005-2007р., як учасникові ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інвалідові 2-ої групи
ВСТАНОВИВ:
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Гуревич Ю.Г.) від 25.01.2008 у справі №2-а-17/08 позов ОСОБА_1до Управління праці і соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя задоволений.
Постановлено: зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Центрального району м.Сімферополя провести перерахунок і виплатити ОСОБА_1 недоодержану суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки -5593,3 грн., передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 21.05.2008 було виправлено описки в постанові. Судом ухвалено: вважати правильним прізвище, ім.`я та по батькові позивача ОСОБА_1, правильною назвою відповідача Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя, дату прийняття постанови 29.01.2008.
Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що за думкою відповідача суд дійшов до помилкового висновку про те, що виплата допомоги повинна здійснюватися виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, оскільки у Законах України про Державний бюджет України на 2005 та 2006 роки було надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено дію норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлений розмір виплат на оздоровлення.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній. Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач є учасником ліквідації Чорнобильської катастрофи, інвалідом 2-ї групи, що підтверджується копією посвідчення та довідки (а.с.6,8), та перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя.
За період 2005-2007 йому виплачувалась щорічна допомога на оздоровлення, як інваліду II групи у сумі 26,7 грн., 120 грн., 120 грн. щорічно.
Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам II групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати за 2005 (з 01.09.2005 по 31.12.2005) складає 332 грн., за 2006 (з 01.12.2006 по 31.12.2006) -400 грн., за 2007 (з 01.07.2007 по 01.10.2007) -440 грн.
Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2005-2007 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Встановлений постановою Кабінету Міністрів України N 562 у 2005 році розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат на 2005 - 2007 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 12.07.2005 N 562.
Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню вищевказані статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п.30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 дію в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Що стосується доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строку для звернення до суду, то судова колегія вважає, що задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд першої інстанції не звернув уваги на обмеження, встановлені процесуальним та спеціальним законами.
Так, ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо н встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поновлюючи позивачеві строк на звернення з вимогами за 2005-2006 роки, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізнався про порушення своїх прав лише у липні 2007 року.
Проте з таким обґрунтуванням погодитись не можливо, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що позивачеві у 2005-2006 роках було виплачено допомогу у розмірі 26,7 грн. та 120 грн., він мав право звернутися за нею та отримати її. Відтак з цього моменту він повинен був дізнатися про порушення свого права.
Правила набрання чинності законами визначені ч.5 ст.94 Конституції України, а тому посилання заявника на ту обставину, що йому раніше були невідомі положення Закону України №796-Х11, які гарантують виплати у більших розмірах, не можуть бути взятими до уваги, оскільки даний нормативний акт був доведений до відома громадян шляхом його публікації у засобах масової інформації. (Відомості Верховної Ради України, 1991, №16 від 16.04.1991).
За таких обставин, суд мав відмовити позивачу у частині задоволенню позовних вимог щодо стягнення сум за 2005-2006 роки.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо відсутності підстав виплати допомоги у зв'язку з відсутністю у Державному бюджеті коштів , то судова колегія вважає, що позивач не втратив права вимагати стягнення несплаченої суми, оскільки особи, які не отримали грошову допомогу мають право звернутися за нею та отримати її. Якщо виплата призведена не в повному обсязі, особа має право звернутися за її виплатою з урахуванням строків давності. Невиплачена позивачу щорічна грошова допомога, як учаснику ліквідації Чорнобильської катастрофи інваліду 2 -ї групи на 2007 підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що висновки суду стосовно задоволення позовних вимог про стягнення грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2006 є помилковими, а позовні вимоги у цієї частині задоволенню не підлягає. Разом з тим, обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача грошової допомоги на оздоровлення за 2007 у розмірі 2080 грн. (440 грн. х 5-120 грн.).
Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя задовольнити частково.
Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 29.01.2008 у справі №2-а-17/08 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя провести перерахунок і виплатити ОСОБА_1 недоодержану суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 у сумі 2080 грн., передбачену Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис О.В.Кучерук
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Помічник судді В.М.Фоменко