Судове рішення #3314657
Копія

                                                                                Копія

 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

 

 30.10.2008 

                                              Справа № 22-а-579/08                  Попередня справа № 2-27/8820-2007А

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Кучерука О.В.,

суддів           Дугаренко О.В. ,

 Лядової Т.Р.                     

 

секретар судового засідання                                        Тюленєва А.В.

 

за участю представників сторін:

представник позивача Приватного підприємства "Андріс" Хребтова Ірина Анатоліївна довіреність № б/н  від 03.01.08

 представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив

 

    

 

розглянувши апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя  на постанову Господарський суд Автономної Республiки Крим (суддя  Воронцова Н.В.   ) від 14.07.08 по справі № 22-а-579/08

 

за позовом           Приватного підприємства "Андріс" (вул. Київська, 73, оф. 306, м. Сімферополь, 95017)

 

до           Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя (вул. Гагаріна, 14 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

 

про визнання нечинним рішення

                   

                                                  ВСТАНОВИВ:

 

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2008 року у справі №  2-27/8820-2007А за позовом приватної фірми "Андріс" до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання нечинними рішень позов задоволено частково. Визнано нечинним рішення № 378 від 07.06.2007 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за наявністю порушень п. 4.2.2.б, п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" № 2181  від 21.12.2000 р. (з доповненнями та змінами); рішення № 377 від 07.06.2007 р. про донарахування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн., в відповідності п.3. ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.03р.; рішення № 379 від 07.06.2007 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 2957,32 грн., в відповідності п.5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.03 р., частково, в розмірі застосування штрафних санкцій - 170,00 грн.

З державного бюджету України на користь приватної фірми "Андріс" стягнуто 3,40 грн. судового збору, та 600,00 грн. витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи.           

Не погодившись з зазначеною постановою, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АРК звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять  постанову господарського суду АРК від 14.07.08 року скасувати, в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Господарського суду АР Крим від 14.07.208 року - без змін.

Представник відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши  представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Відповідачем з 23.04.07р. по 25.04.07р. була проведена планова перевірка ПФ «Андріс»з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування в період з 31.07.2000р. по 31.03.2007р., своєчасності нарахування та перерахування авансових платежів за період з 01.01.2004р. по 20.04.2007р. та достовірності відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за 2004,2005,2006,2007 звітні роки.

За результатами перевірки було складено акт № З 3-Ю від 16.05.2007р., відповідно до якого були виявлені такі порушення:

- зменшення ФОП та інші виплати, на які нараховуються страхові внески по ставкам 32%,32,3%,31,8%,32,3% на загальну суму 382грн., у тому числі й в період з 01.0І.2004р.-0,00грн.;

- донарахування ФОП та інших виплат, на які нараховуються страхові внески по ставкам 32%,32,3%,31,8%,32,3% на загальну суму 382грн., у тому числі й в період з 01.01.2004р.-1,00грн.

- зменшення загального доходу оподаткування, з котрого утримуються страхові внески за ставкою 0,5-2%- 582,00грн., у тому числі й в період з 01.01.2004р.-0,00грн.;

- донарахування загального доходу оподаткування, з котрого утримуються страхові внески за ставкою 0,5-2%- 544,09грн., у тому числі й в період з 01.01.2004р.-

362,09грн.;

-          зменшення страхових внесків на суму 175,18  грн.,    у тому числі й в період з 01.01.2004р.-45,30грн.; за ставкою 32%,32,3%,31,8%,32,3%-122,24грн., у тому числі й в період з 01.01.2004р.-0,00грн.; за ставкою 0,5-2%-52,94грн., у тому числі й в період з 01.01.2004р.-45,30грн.;

-          донарахування страхових внесків на суму 135,43грн.,   у тому числі й в період з 01.01.2004р.-1,40грн.; за ставкою 32%,32,3%,31,8%,32,3%-134,35грн., у тому числі й в період з 01.01.2004р.-0,32грн.; за ставкою 0,5-2%-1,08грн., у тому числі й в період з 01.01.2004р.-1,08 грн.

-          зменшення податкового зобов'язання на суму 254,28грн, у тому числі й в період з 01.01.2004р.-80,69грн.;

- донарахування податкового зобов'язання на суму 165,42грн, у тому числі й в період з 01.01.2004р.-0,00грн.;

-          зменшення залишків по розрахункам з Пенсійним фондом України на 01.01.02р.- 75,68грн.

На підставі даного акту було винесені рішення №378 від 07.06.2007 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за наявністю порушень п.4.2.2.б,п.4.2. ст..4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000р. (з доповненнями та змінами), №377 від 07.06.2007 р. про донарахування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн., в відповідності п.З.ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09.07.03р. та №379 від 07.06.2007 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 2957,32 грн., в відповідності п.5.ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.03 р.

Приватна фірма «Андріс» зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  06.06.95р. за реєстраційним № 13-02-1331.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як вбачається з матеріалів справи, застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн., в відповідності п.З.ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09.07.03р (рішення № №377 від 07.06.2007 р. про донарахування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.,), були прийняте відповідачем, в зв'язку з тим, що ним в процесі перевірки книги по заробітної платні ПФ «Андріс»було встановлено, що при її заповненні при визначені заробітної плати застрахованої особи припущено заниження загальної суми на 01,00грн.

Як вибачається з висновку судової - економічної експертизи (розділ дослідження), не зважаючи на те, що згідно бухгалтерським документам, в січні 2005р. в графі «нарахована заробітна платня за січень 2005р.»в рядку «робітник -ОСОБА_1.» було записано помилково сума 543,58 грн., фактично утримано та перераховано страхових внесків з суми заробітної платні за січень 2005р. ОСОБА_1. в розмірі -544,58грн.

Тобто фактично мало місце невірне заповнення бухгалтерських документів позивачем.

Проте, не зважаючи на наявність помилки (сума 543,58грн.) в бухгалтерських документах, сума страхового внеску була внесена повністю, із розрахунку 544,58грн., та фактично заниження загальної суми на 01,00грн. не було.

За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що позовна вимога ПФ «Андріс», щодо визнання нечинним рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя № 377 від 07.06.07р., щодо донарахування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн., в відповідності п.З.ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09.07.03р. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем також було прийняте рішення  №378 від 07.06.2007 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за наявністю  порушень  п.4.2.2.б,п.4.2.   ст..4  Закону України  «Про  порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000р. (з доповненнями та змінами), на підставі того, що останнім було донараховано страхових внесків на суму - 165,42грн.

Стаття 4 п.4.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000р. (з доповненнями та змінами) передбачає визначення податкового зобов'язання контролюючим органом.

Відповідно до п.4.2.1. дійсного Закону, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування_такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим законом.

П. 4.2.2., передбачає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Стаття 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000р. (з доповненнями та змінами) передбачає накладення штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, а саме:

Відповідно до п. 17.1.3., у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. ( Підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-Щ 55045 ) від 20.02.2003 ).

Крім цього, слід зазначити також й те, що Інструкція «Про порядок обчислення і нарахування страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України», затвердженої постановою правління ГІФУ від 19.12.03р. №21-1, на яку посилається відповідач, була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.01.04р. за № 64/8663 (далі Інструкція №21-1)

Таким чином, розрахунок сум страхових внесків до січня 2004р., повинен був складатися відповідно до Інструкції «Про порядок обчислення та сплати підприємствами , організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженої постановою правління ПФУ від 19.10.01р. №16-6, (додаток №22).

Згідно з колективним договором ПФ «Андріс», заробітна платня нараховувалась та виплачувалась 2 рази на місяць, а саме: за другу половину попереднього місяця та за фактично відпрацьовану першу половину звітного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, в рядку 5 розділу 11 Розрахунку сум страхових внесків, встановлено відхилення на загальну суму 88,86грн., у тому числі завищення суми на 254,28грн.  (за січень, квітень, червень, липень, листопад 2002р., січень, березень, травень, червень, липень, серпень, листопад 2003р., січень 2004 р.) зменшення          суми на 165,42грн.          (жовтень          2002р., лютий, квітень, вересень, жовтень, грудень 2003р.)

Як вибачається з висновку №42 судово - бухгалтерської експертизи від 31.01.2008 р., при проведенні перевірки відповідачем не була врахована сума завищення в розмірі 254,28грн., а безпосередньо податкове зобов'язання, щодо сплати та заповнення Додатку 22 до Інструкції з боку ПФ «Андріс»розраховувались та перераховувались в відповідності з діючим законодавством на той час.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,  що позовна вимога ПФ «Андріс», щодо визнання нечинним рішення №378 від 07.06.2007 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за наявністю порушень п.4.2.2.б,п.4.2. ст..4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000р. (з доповненнями та змінами), на підставі того, що останнім було донараховано страхових внесків на суму - 165,42грн. є також обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача, про визнання нечинним рішення №379 від 07.06.2007 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 2957,32 грн., в відповідності п.5.4.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09.07.03 р., то вона підлягаю задоволенню частково, в розмірі застосування штрафних санкцій-170,00грн., по наступним підставам.

Відповідно до п.п.4 ч.2.ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09.07.03р, як одне з зобов'язань страхувальника, є обов'язок, щодо надання звітності до територіальних органів Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлена Пенсійним фондом.

На виконання Закону постановою правління ПФУ від 10.06.04р. №7-6, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.08.04р. за № 1000/9599, затверджений Порядок формування та подання органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі Порядок).

Відповідно до ст..21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09.07.03р. та п.1.1. Порядку, органи ПФУ ведуть облік застрахованих осіб та персоніфікований облік відомостей про суми заробітної плати (доходу) та облік сплати страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розміру за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з н.5.2.3. Інструкції № 21-1, нарахування страхових внесків на суми доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу, період яких більше одного місяця (допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, оплата щорічної відпустки), здійснюється за ставкою, що діє на момент їх нарахування. При цьому, застосування максимальної величини здійснюється окремо за кожний місяць.

Інструкція по статистики заробітної плати, що затверджена Міністерством статистики України від 11.12.95р. за № 323, в п.1.2. надає поняття структури заробітної платні, а саме, що витрати на оплату праці складаються з фонду основної заробітної платні, фонду додаткової заробітної платні, інших заохочувальних виплат. При цьому, основна заробітна платня - це винагорода за виконану роботу в відповідності з встановленими нормами труда, та встановлюється в вигляді тарифних ставок та окремих розцінок для робочих та посадових окладів службовців, додаткова заробітна платня - це винагорода за труд понад встановлених норм, за трудові успіхи, винахідливість особливі умови праці. Включає до себе надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, що передбачені законодавством. Відповідно до п.2.27 Інструкції, також й суми виплат, що пов'язані з індексацією заробітної платні робітників. Під заохочувальними та компенсаційними виплатами розуміються виплати по підсумкам робіт за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами діючого законодавства або які здійснюються понад встановлених законодавчими актами норм.

Відповідно до п.1.4. Інструкції «Суми засобів, що нараховані за щорічні та додаткові відпустки, включаються до фонду оплати труда звітного місяця тільки в сумі, що приходиться на дні відпустки у звітному місяці. Суми, які приходяться на дні відпустки в наступному місяці, включаються до фонду оплати труда в наступному місяці».

П.2.І., 2.2.,2.4.,2.5,2.7,2.23. Інструкції передбачають, що в фонду заробітної платні включаються заробітна плата, що нарахована за виконану роботу в відповідності з встановленими норами труда за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робочих та посадовими окладами, незалежно від форм та систем оплати труда на підприємстві; суми відсоткових або комісійних нарахувань в залежності від об'єму доходів (прибутку), що отримані від реалізації продукції (робіт, послуг), в випадках, коли вони є основною заробітною платнею; надбавки та доплати к тарифним ставкам та посадовим окладам, в розмірах, передбачених діючим законодавством; премії робочим, керівникам, фахівцям та іншим службовцям за виробничі результати, зокрема премії за економію певних видів матеріальних ресурсів; винагороди (відсоткові надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи на дійсному підприємстві), що передбачені діючим законодавством; оплата труда робітників, що не знаходяться у штаті підприємства , за виконання робіт відповідно договорів цивільно-правового характеру, включно договори підряду, за умовами, що розрахунки з робітниками за виконану роботу здійснюється безпосередньо дійсним підприємством. Розмір засобів, на оплату труда таких робітників, визначається, виходячи з кошторисів на виконання таких робіт (послуг ) по договору, і платіжних документів; оплата щорічних та додаткових відпусток в відповідності до чинного законодавства, грошовими компенсаціями за невикористані відпустки та інше.

Відповідно до Інструкції по статистики заробітної платні, що затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04р. №5, к фактично нарахованої заробітної платні слід включати кошти, що нараховані за дні відпустки. Суми коштів,   що нараховані за щорічні та додаткові відпустки, вносяться відповідно в місяці тільки в той сумі, що приходиться на дні відпустки в цьому місяці. Суми, що приходяться на дні відпустки в наступному місяці, включаються в наступному місяці.

Стаття 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09.07.03р., надає поняття об'єкту оподаткування, а саме: для платників збору, відповідно до п.1,2 статті 1 цього Закону - фактичні витрати на оплату труда робітників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної платні, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які визначаються в відповідності до нормативно-правових актів, що прийняті в відповідності до Закону України «Про оплату труда»(окрім сум виплат, які не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків в відповідності до ст..5 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) по угодам цивільно-правового характеру..».

Згідно з ст..2 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян »від 26.12.92р. № 13-92 зі змінами та доповненнями, об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний податком дохід за календарний рік, отриманий з різних джерел, як на території України, так й за її межами...

Як вбачається з акту перевірки № З 3-Ю від 16.05.07р., відповідачем, у процесі перевірки виявлені порушення приватною фірмою "Андріс" п.4.4. п.4.,п.5.2.3. п.5.2. Інструкції №21-1, п.3.8.п.З.Інструкції по статистики заробітної платні, реквізиту 19 Порядку формування та подання органам ГІФУ відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі Порядок), щодо відображенню невірних даних в відомостях в системі персоніфікованого звіту.

Як вбачається з вищенаведеного під відображенням невірних даних в системі персоніфікованого обліку слід розуміти відповідність даних про розмір заробітної платні, страхових внесків, підстави для пільгового розрахунку внесків, періодів, за які нараховані внески, що вказані страхувальником в індивідуальних відомостях про застраховану особу, які відображуються в документах первинного обліку страхувальника та інших документах, які підтверджують підстави для обліку страхового стажу, відповідність ідентифікаційного номеру в індивідуальній відомості про застраховану особу.

Факт відображення невірних відомостей у системі персоніфікованого обліку ПФ «Андріс» в період за 2004-2006роки, відображений також у висновку №42 судово-бухгалтерської експертизи від 31.01.2008р.

На підставі вищевказаних порушень відповідачем були застосовані штрафні санкції у розмірі 2957,32 грн., в відповідності п.5.ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09.07.03 р.

Судовою колегією встановлено, що статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09.07.03 р., передбачає застосування виконавчими органами Пенсійного фонду до страхувальників фінансові санкції.

Згідно з п.5.Ч.9.,за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте, відповідно до абз.19 листа Пенсійного  Фонду України № 6018/05-11  від 10.04.07р., підприємства..., які в звітному періоді не мали порушень строків та порядку надання звітності в органи ГІФУ, своєчасно та в повному обсязі сплачували страхові внески та виконували інші обов'язки страхувальника, передбачені у ст..17 Закону, фінансові санкції в відповідності до п.5.ч.9. ст. 106 можуть бути застосовані в розмірі 170,00 грн. (10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Відповідно до абз.24 листу Пенсійного Фонду України № 6018/05-11 від 10.04.07р., «Про систему персоніфікованого обліку», при проведені органами ПФУ документальної перевірки та при встановлені факту подання підприємством недостовірних відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку, в період з 2004по 2006р.р., виноситься одне рішення з урахуванням дворічного періоду.

Крім цього, відповідно до листа Головного Управління ГІФУ в АР Крим № 4846/06-12 від 26.06.08р., відповідно до якого надавалось роз'яснення, що для визначення суми фінансової санкції необхідно враховувати не тільки розмір страхових внесків, та й наявності факту порушення строків надання звітності в систему персоніфікованого обліку.

Згідно роз'ясненням Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим № 4846/06-12 від 26.06.08р., при визначені суми фінансових санкцій необхідно враховувати не тільки розмір страхових внесків, а також й наявність факту порушення строків надання звітності в систему персоніфікованого обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, відсутні докази несвоєчасності надання звітності в систему персоніфікованого обліку, а стосовно порушення, яке припущено позивачем по справі, може бути застосована фінансова санкція в розмірі 170,00грн.

При таких обставинах, враховуючи, що судом першої інстанції обставини справи встановлені повно і правильно, постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

 

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                   

                                                            УХВАЛИВ:

 

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України  в Залізничному районі м. Сімферополя залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2008 року - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з часу проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

 

Головуючий суддя                         підпис                              О.В.Кучерук

Судді           підпис                               О.В.Дугаренко

  підпис                               Т.Р.Лядова

 

З оригіналом згідно

 

Суддя                                                                                 О.В.Кучерук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація