ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2013 року Справа № 911/2159/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Мирошниченка С.В.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Картере В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р.
У справі№ 911/2159/13 господарського суду Київської області
за позовомКомпанії Nemiroff Intellectual Property Establishment
доПублічного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод"
третя особаДочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff"
про стягнення коштів, визнання неправомірними дій та заборону вчинення дій
За участю представників:
позивача:Янчук В.В.;
відповідача:Борущак Р.Р.; Молотай О.М.;
третьої особи:Зуб'юк О.А.;
ВСТАНОВИВ:
Юридична особа за законодавством Князівства Ліхтенштейн Nemiroff Intellectual Property Establishment звернулася до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод" 3 809 117,00 грн. збитків за неправомірне використання об'єктів інтелектуальної власності; визнання неправомірними дій відповідача щодо використання у власній господарській діяльності, зокрема, при виробництві склотари та пляшок знаків для товарів і послуг та промислових зразків, права на які належать позивачу; зобов'язання відповідача припинити використання у власній господарській діяльності, зокрема, при виробництві склотари та пляшок знаків для товарів і послуг та промислових зразків, права на які належать позивачу.
Також від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на грошові кошти належні Публічному акціонерному товариству "Ветропак Гостомельський Склозавод" які знаходяться на його рахунках (згідно переліку зазначеному в даній заяві) в межах суми позовних вимог, та заборонити відповідачу виготовляти, продавати, пропонувати для продажу, будь-яким іншим чином вводити у цивільний обіг продукцію (закупорювальну продукцію - ковпачки), виготовлену із застосуванням торгових марок та/або промислових зразків, права на які належать юридичній особі за законодавством Князівства Ліхтенштейн Nemiroff Intellectual Property Establishment.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2013 р. (суддя Подоляк Ю.В.) заяву юридичної особи за законодавством Князівства Ліхтенштейн Nemiroff Intellectual Property Establishmen (Haus Rechsteinr, Stadtle 31, P.O. Box 328,LI -9490 Vaduz, Liechtenstein про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на грошові кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Ветропак Гостомельський Склозавод" в межах ціни позову - 3 809 117,00 грн. В решті заявлених вимог про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. (судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А., Рєпіна Л.О.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати їх та направити справу на розгляд.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, подана позивачем заява про забезпечення позову мотивована тим, що після отримання від позивача вимоги про припинення виробництва продукції з використанням торгових марок, права на які належать виключно позивачу, відповідач завідомо знаючи про неправомірність своїх дій, умисно та тривалий час продовжує здійснювати господарську діяльність щодо виготовлення і розповсюдження (реалізації) продукції з використанням торгових марок групи "Nemiroff" без достатніх на те правових підстав, отримуючи постійно від вказаної діяльності відповідний дохід та, при цьому, не сплачуючи позивачу винагороди (роялті), як єдиному власнику прав на ці об'єкти інтелектуальної власності (позбавляючи позивача права на отримання роялті - винагороди за використання об'єктів інтелектуальної власності).
Враховуючи те, що відповідач в супереч зазначеної заборони продовжував здійснювати господарську діяльність щодо виробництва та реалізації такої продукції, будучи при цьому обізнаним про розмір роялті, який має сплачуватись власнику за використання у господарській діяльності об'єктів інтелектуальної власності, які належать позивачу та свідомо порушуючи права позивача на належні йому об'єкти інтелектуальної власності, то на думку заявника є реальне та обґрунтоване припущення, що такі дії відповідача можуть ускладнити або зробити неможливим виконання в майбутньому судового рішення у даній справі.
Нормами статті 66 Господарського процесуального кодексу України закріплено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, якими безпосередньо є: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Враховуючи вищенаведене, вірним та обґрунтованим є висновок суддів попередніх інстанцій, що дії відповідача, такі як ухилення від припинення порушення прав позивача на об'єкти інтелектуальної власності після пред'явлення вимоги та подання позову до суду, не реагування на вимоги позивача та не вчинення інших дій, які б свідчили про добровільне виконання ним вимог позивача щодо припинення порушення прав позивача на належні йому об'єкти прав інтелектуальної власності, які полягають у виробництві та реалізації продукції з використанням торгових марок групи Nemiroff під час прямої заборони на це власника зазначених прав, що підтверджується доданими до матеріалів позовної заяви доказами, зокрема, претензією про заборону щодо порушення прав інтелектуальної власності, вимогою про припинення цих порушень, а також первинними документами за якими відповідач відпускає вироблену ним продукцію з використанням торгових марок групи Nemiroff, дають обґрунтовані підстави щодо існування у відповідача намагання ускладнити або зробити неможливим виконання в майбутньому судового рішення у даній справі.
Також слід зазначити, що вибраний позивачем захід до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача не суперечить зазначеним вище вимогам законодавства, є адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається. Такий захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а спрямований саме на збереження грошових коштів останнього до вирішення спору по суті та забезпечує збалансованість інтересів сторін.
Водночас, Вищий господарський суд України погоджується із висновками суддів, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо заборони відповідачу виготовляти, продавати, пропонувати для продажу, будь-яким іншим чином вводити у цивільний обіг продукцію (закупорювальну продукцію - ковпачки), виготовлену із застосуванням торгових марок та/або промислових зразків, права на які належать юридичній особі за законодавством Князівства Ліхтенштейн Nemiroff Intellectual Property Establishment, з огляду на те, що суд фактично вирішить спір між сторонами, що є недопустимим.
З огляду на вищезазначене та враховуючи значний розмір заявленої до стягнення суми, що є предметом спору, не реагування відповідачем на письмові вимоги позивача, то госодарські суди дійшли вірного та обґрунтованого висновку про задоволення поданої позивачем заяви в частині необхідності вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову, так, як їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню. В решті заявлених вимог про вжиття заходів до забезпечення позову вірно відмовлено, з огляду на їх безпідставність, необґрунтованість та недоцільність.
Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішеннь Вищий господарський суд України не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. у справі № 911/2159/13 залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді: Т.Л. Барицька
В.І. Картере