2/754/5023/13
Справа № 754/14373/13-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
28.10.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді Дубініна В.І.,
при секретарі - Краснощок О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Деснянськпарксервіс", третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд поновити його на посаді заступника директора з розвитку КП „Деснянськпарксервіс" з моменту звільнення та стягнення на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.08.2013 року по дату винесення судом рішення.
Стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі - 2000грн.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 29.04.2011 року, згідно з наказом №06-к він був призначений на посаду заступника директора з розвитку КП „Деснянськпарксервіс" з 04.05.2011 року.
Він зазначає в позовній заяві, що на даній посаді працював фактично до 07.06.2013 року і 07.06.2013 року, згідно з наказом від 07.06.2013 року був звільнений з займаної посади за скороченням штату відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України. В судовому засіданні він уточнив дату звільнення з посади.
Позивач вважає, що його звільнення з роботи проведене з порушенням трудового законодавства, а саме до проведення організаційно - правових заходів, в т.ч. утворення комісії з ліквідації районних комунальних підприємств з паркування.
Позивач вважає, що наказ директора КП „Деснянськпарксервіс" - ОСОБА_2, про скорочення штату працівників у відповідності з ліквідацією підприємства є необґрунтованим та безпідставним.
Моральну шкоду позивач оцінює в 2000грн.
Представник відповідача заперечує проти позову, як і третя особа ОСОБА_2.
Вони вважають, що при звільненні позивача з посади не було порушено трудове законодавство.
Суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Так відповідно до наказу від 29.04.2011 року №06-к ОСОБА_1 був переведено на посаду заступника директора з розвитку з 04.05.2011 року. (а.с.5)
Київська міська Рада 27.10.2011 року прийняла Рішення „Про ліквідацію районних комунальних підприємств з паркування транспортних засобів" із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 18.04.2013 року №164/9221. (а.с.7, 32)
В п.1.2 Київська міська рада вирішила - ліквідувати комунальне підприємство „Деснянськпарксервіс".
Відповідно рішення Київської міської ради від 27.10.2011 року із змінами і доповненнями від 18.04.2013 року „Про ліквідацію КП „Деснянськпарксервіс" позивач по справі отримав 07.06.2013 року попередження про наступне вивільнення із займаної посади за п.1 ст. 40 КЗпП України 07.08.2013 року. (а.с.43)
07.06.2013 року директором КП „Деснянськпарксервіс" був виданий наказ №3 „Про вивільнення працівників".
За наказом з 07.06.2013 року були скорочені посади - заступник директора з питань організації та експлуатації. (а.с.44)
Повідомити Деснянський районний центр зайнятості про наступне вивільнення працівників.
Наказом №4 від 07.08.2013 року позивач ОСОБА_1 з 07.08.2013 року був звільнений з посади по скороченню штату відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України.
Відповідач при цьому не порушив вимог ст. 49-2 КЗпП України і повідомив позивача про наступне вивільнення персонально за два місяці.
Відповідач довів до відома державну службу зайнятості про наступне вивільнення працівників.
В судовому засіданні не було доведено позивачем, що він продовжував працювати та виконувати свої функціональні обов'язки після 07.08.2013 року.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власниками або уповноважений ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних стрждань, втрати життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З боку відповідача не було здійснено порушення законних прав позивача які могли б призвести до моральних страждень та втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагати від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 218 ЦПК України, ст.ст. 231, 232, 233, 235 КЗпП України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кумунального підприємсьва „Деснянськпарксервіс" про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення .
У разі постановлення рішення без участі особи яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: